ярмарки

Abu Dhabi International Book Fair – заангажований погляд

06.05.2018

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

З 25 квітня по 1 травня цього року під патронатом Спадкоємного принца Абу Дабі М. Аль Нагаяна та за організації Управління туризму та культури Абу Дабі відбулася Міжнародний книжковий ярмарок Abu Dhabi International Book Fair (ADIBF). Україна вперше була представлена на найбільшому в арабському світі книжковому ярмарку окремим стендом. Цей текст – розповідь про подію та особисті враженням від учасника української делегації.

 

Три речі, які найбільше вразили в перший день на книжковому ярмарку в Абу-Дабі: контраст спеки на вулиці (за 40 градусів) та холод у виставковому центрі (піджаки та кофтинки виявилися обов’язковими атрибутами); кількість оригінально оформлених стендів (на архітекторах в Еміратах однозначно ніхто не економить) та … полички для книжок особливої конструкції, які кріпляться на стандартну «октанормівську» забудову і їх можна переміщати по вертикалі та в «один клік» змінювати положення з горизонтального на похиле.

Захід вперше було організовано 1981 року як Ісламський книжковий ярмарок, а в 1986 році він перетворився на Міжнародний книжковий ярмарок Абу Дабі. ADIBF є спільною ініціативою Управління туризму та культури Абу Дабі та Франкфуртського книжкового ярмарку. З 1993 року захід проводиться в Національному виставковому центрі на щорічній основі і виступає платформою для встановлення зв’язків між видавцями, дистриб’юторами, агентами у сфері книговидавництва, а також культурними організаціями та представниками ЗМІ. Цього року у заході взяли участь понад 1200 учасників з 65 країн світу, які представляли понад 500 тис. одиниць книжкової продукції. Зазвичай виставку відвідує приблизно 300 тис. осіб. Спеціальний гість 2018 року – Польща.

Український рух на арабський книжковий ринок почався в грудні минулого року з ярмарку в Бейруті і за це велика подяка Посольству України в Лівані та особисто Послу Ігорю Осташу. Крім того, завдяки їх зусиллям було видано двомовну українсько-арабську збірку Івана Франка «Зів’яле листя» і її презентація в Абу-Дабі стала основною подією нашої програми. В Бейруті було започатковано співпрацю з Асоціацією арабських видавців, першим кроком якої і стало їх запрошення на Книжковий Арсенал в травні цього року та надання Україні безкоштовно стенда на Abu Dhabi International Book Fair (ADIBF).

А далі, як це у нас буває, питання поїздки в ОАЕ зависло між державними структурами – ні Мінкультури (і Український інститут книги в т.ч.), ні Держкомтелерадіо, ні МЗС не змогли взяти на себе відповідальність за організацію роботи стенду та формування делегації. Тому в лютому місяці Українська Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів звернулася до Управління туризму та культури Абу Дабі (організатор виставки) з листом про прийняття на себе функцій координатора українського стенда. Керівником делегації було обрано письменницю, видавця та науковця Марину Гримич, а її учасниками стали представники видавництв «Дуліби», «Нора-Друк», «Елвік», «Ранок» та «Видавництво Анетти Антоненко».

Це найбільш «довга» виставка, на якій мені доводилося працювати: сім робочих днів (25 квітня – 1 травня) з 9:00 до 22:00, в п’ятницю (офіційний вихідний) виставка відкривалася з 16:00 (мали можливість проїхати трохи по місту та на пляж).

Що нам вдалося за цей час зробити? Провели аналітичну роботу з вивчення арабського книжкового та видавничого ринку і виставкового бізнесу. Провели прямі переговори з майже трьома десятками відповідальних осіб видавництв щодо можливості співпраці (видавці з Сирії, Лівану, ОАЕ, Єгипту). Провели переговори з фондами, які підтримують переклади з арабської мови на іноземні мови й навпаки. Провели переговори з представниками організаторів виставок в арабських країнах та Індії. Досягнули домовленості з перекладачем з української на арабську про подальшу співпрацю щодо перекладів творів українських письменників (для нас дуже важливо, що вдалося знайти спонсорські кошти і оплати приїзд в Абу-Дабі Імадеддіна Раефа – на сьогодні єдиного літературного перекладача з української на арабську).

Два, як на мене, важливі аспекти нашої поїздки: а) встановлені контакти з українською громадою Абу Дабі і визначені шляхи з подальшої співпраці (тут особлива подяка Євгену Семенову) та б) проведені переговори з представниками близько десяти видавництв стосовно співробітництва по конкретних виданнях з попередніми згодами щодо видання українських дитячих книжок в ОАЕ, Єгипті та інших країнах. Перший пункт дуже важливий для подальшого впевненого планування участі у наступних виставках тут (приклад Франції говорить про вірність цієї тези), а другий – бо потрібно починати свою історію з успіху (якщо за три-чотири місяці попередні домовленості реалізуються в підписані угоди).

 

Ще один елемент участі в ADIBF: Публічна бібліотека Дубаї закупила перекладені арабською мовою твори Івана Франка, Лесі Українки, Агатангела Кримського, а також альбоми з мистецтва і книжки перекладів сучасних українських авторів англійською мовою, які ми взяли з собою на стенд для експонування. Надалі цей факт можна використовувати для часткової компенсації витрат на участь.

Висловлю особисту вдячність представницям української громади: без їх волонтерської  допомоги на стенді нам би було досить скрутно!

 

Хоча формально Посольство України в ОАЕ (Посол Юрій Полурез) не мало відношення до ADIBF, але їхня допомога з логістикою (за що окрема подяка!), відвідування паном Послом виставки та українського стенду та запрошення делегації в Посольство для розмови про подальшу співпрацю є для нас дуже важливим сигналом про рух у вірному напрямку. Адже, наприклад, організацією польськї участі в ADIBF (Польща цього року мала статус Спеціального гостя) займалося в першу чергу Посольство Польщі в ОАЕ з залученням Інституту книги та Інституту Адама Міцкевича.

 

Декілька висновків:

 

1. Україна на книжковому ринку арабських країн – terra incognita. Потрібна довга і кропітка робота по створенню позитивного іміджу як країни в цілому так і української літератури зокрема.

 

2. Міжнародна книжкова співпраця – річ персоніфікована. Особисті контакти, особливо в арабських країнах, мають надважливе значення. Видавці арабських країн є мобільними в представленні своєї продукції і керівники видавництв особисто їздять на книжкові виставки регіону, тому наявність українського стенда як майданчика для переговорів і демонстрації є обов’язковим.

 

3. Представлення країни не може робитися на постійній основі силами ентузіастів та громадських об’єднань навіть при підтримці представників громади та Посольства. Потрібна цілеспрямована робота по плановій участі України окремим стендом під егідою державної інституції (Посольств в арабських країнах, Міністерства закордонних справ) і Української Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів.

 

Автор: Микола Кравченко

 

Фото: Facebook

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект