Детективна історія української літератури

Цалик С. М., Селігей П. О. Таємниці письменницьких шухляд: Детективна історія української літератури / Станіслав Цалик, Пилип Селігей. – К. : Наш час, 2010. – 352 с. – (Сер. «Невідома Україна»).

Що ми знаємо про життя українських класиків ХХ століття після школи? Наприклад, про Бажана, Яновського, Тичину, Рильського, Кочергу? Майже одне й те ж: народився, навчався, працював, писав, друкувався, отримав нагороди і обов’язково страждав тощо. Інколи можливі певні варіації. Але невже це все, що можна розповісти й дізнатися про життя таких видатних людей?

Станіслав Цалик та Пилип Селігей вважають інакше: біографії цих письменників були більш складними й захопливими, ніж ми звикли думати. У своєму творі «Таємниці письменницьких шухляд» автори допомагають читачеві зазирнути далі хрестоматії й довідатися, чим і як жили відомі літератори.

Книга привертає до себе увагу вже при погляді на обкладинку: сіра, з чорним текстом та червоними вкрапленнями зображень, одразу відчувається дух епохи. Тут же винесено основні теми, які розглядають автори: «Чому класики мешкали в одному будинку; убивство, яке не відбулося; розшифрований щоденник відомого гумориста; за лаштунками літературних брендів». Вже спочатку книга й починає інтригувати.

Аби знайти ще якісь підказки про суть майбутньої розповіді, звертаємося до змісту. Його дуже зручно для пошуку розмістили на початку видання. Переглядаючи назви розділів, розумієш, що підзаголовок «Детективна історія української літератури» починає себе виправдовувати: «Що таке Роліт і чому саме там писалися шедеври?», «Про що змовчали біографи Миколи Бажана», «Заслуживают внимания материалы, компрометирующие Рыльского», «Новорічні містерії Івана Кочерги» та інші, загалом їх дванадцять.

А далі починається, власне, історія письменників, яка містить, як зазначають автори, безліч архівних матеріалів, свідчень очевидців, фото, переважна частина яких або ж взагалі раніше була невідома й у книзі публікується вперше, або ж це було відомо лише невеликому колу осіб. Та цим враження не обмежується, адже тішить і мова викладу. Автори дійсно подають свою розповідь як детектив, роз’яснюючи, щось аргументуючи, десь інтригуючи. Письменники у книзі постають живими та реальними, а епізоди з їхнього повсякденного життя додають певної родзинки творові. Читаючи, легко уявляти, як мешканці будинку Роліт ходять один до одного в гості, спілкуються за святковою вечерею або ж узагалі товаришують сім’ями. Оповідь легка, швидко читається і захоплює, тому зупинитися майже неможливо, а на кілька незначних помилок у складанні тексту очі самі собою закриваються. Хорошою ідеєю також можна назвати вміщення адрес літературних музеїв України, куди можна завітати й знайти чимало інформації про героїв книги.

Оформлено все також дуже легко й без надмірностей, що налаштовує на спокійне затишне читання з чашкою кави або чаю, у кріслі, на підвіконні, під час лекції або де кому більше імпонує. Книга розрахована на всіх, кого цікавить українська література, а також і для тих, хто бажає нею зацікавитися.

Юля Вустілка

17.11.2010

В нас вже немало відгуків, цілих 4, можливо, вам є що додати?

1. Huha.mohovynka:
   Листопад 18, 2010, 09:43

   дуже мрію про цю книжку.
   дуже гарна популяризація укр. письменників. науково. популярно.
   Дякую за рецензію!

2. настя:
   Листопад 18, 2010, 10:59

   книжку не читала, але заінтригували. Проте оформлення я б “легким і без надмірностей” не називала, принаймні обкладинку…вона страшна(

3. Julie:
   Листопад 18, 2010, 11:23

   книжку пізніше можу дати почитати, коли подруга поверне. дійсно цікава штука)

4. Олена:
   Травень 8, 2011, 23:34

   “в одному будинку” – це той, що на розі Хмельницького (наразі) та Коцюбинського?

Залишити відгук