> Блоги > Чому рецензенти підручників не можуть бути волонтерами?

Блоги

Чому рецензенти підручників не можуть бути волонтерами?

07.12.2016 0 Автор:

Свого часу НАНУ, з огляду на мій багаторічний досвід волонтерської участі в освітніх проектах України, подала мою кандидатуру на посаду експерта з перевірки якості шкільних підручників із фізики. Тому за наказом МОНу сьогодні я брав участь у Нараді, куди, зокрема, запросили всіх експертів із різних галузей знань (шкільних предметів), яких до цього висунули різні установи МОНу, ВНЗ, НАНУ, НАПНУ тощо.

Що з`ясувалося після виступів чиновників МОНу? По-перше, ця діяльність залишається волонтерською, тобто за рецензування підручників експертам нічого не платитимуть. Вважаю це абсолютно неприпустимим, гидотним і вже тільки через це відмовляюся брати подальшу участь у рецензуванні, попри мою любов до фізики й дітей. Поясню свою позицію.

Написання та видання підручників є комерційним проектом, бо:

  • автор-переможець отримає матеріальну винагороду (що є правильним);
  • видавець отримає чималий прибуток (що теж є правильним).

Більше того, якщо підручник замовлять достатньо багато шкіл, його надрукують державним коштом, надішлють до шкіл безкоштовно, а видавець отримає ще більший прибуток. Отже, видавці й мали б фінансувати рецензування, тим більше, що вони напряму зацікавлені в якості продукту, бо краща якість означає більше замовлення, а тому більші прибутки.

Натомість, рецензенти повинні безкоштовно за кілька тижнів прорецензувати цілий підручник та подати свої зауваження й власний остаточний висновок щодо доцільності надання грифу від МОНу. Якщо чесно виконувати цю роботу, то рецензент має на ці кілька тижнів відмовитися від своєї основної діяльності, тобто втратити час та/або гроші та/або можливість самовдосконалення, що особливо важливо для учителів. І за це ніякої матеріальної винагороди?

Читайте також: БеркоШко: навчання без офіційних підручників і зі здоровим глуздом

Отже, видавці отримають зиск, хтось у цей час займеться плагіатом (як у МОНі повелося), стане доктором і отримуватиме впродовж подальшого життя грубі гроші ні за що. А от експерти будуть волонтерами, обслуговуючи тих і інших. Подобається? Це ще не все.

Є певні технічні труднощі, пов’язані з тим, що експертам не хочуть надавати pdf-файли макетів, які вже існують за умовами конкурсу, а натомість експертів примусять встановлювати на власних комп`ютерах складну програму, яка може виявитися шкідливою і несумісною з іншим софтом. Через цю програму здійснюватиметься, зокрема, вихід на текст підручника, який підлягає рецензуванню.

editorial-illustration-on-ac-graylings-new-college-of-the-humanities-for-times-higher-peter-beatty-illustrator-column-arts-agencycolumnartsagency.co.uk

Чому так зроблено, я відразу не збагнув (ото дурний!), але добрі люди пояснили – видавці бояться, що підручники вкрадуть! Я багато років рецензую багато що та в різних країнах. Завжди мене вважали за джентльмена і pdf-файли надавали. Тепер я заздалегідь вважаюся злодієм, хоча я не Катерина Кириленко та не Станіслав Ніколаєнко й приводу для таких звинувачень не надавав.

Читайте також: За рамки шаблонів: сім історій про альтернативні підручники

Наостанок, зворотній зв’язок між експертом, який зробить свої зауваження, та автором буде непрямим без можливості обміну думками та узгодження формулювань. На це нададуть лише кілька днів. Раніше, коли я працював у комісії МОН, праця над кожним підручником могла тривати дуже довго з кількома ітераціями аж до остаточного схвалення нового тексту комісією, бо підручник є важливішим за монографію, в якій можна навіть написати якусь фігню.

Насправді, монографію читатиме (або не читатиме) професор або вже досвідчений аспірант, а підручник має бути абсолютно досконалим, бо його читатимуть діти. Цей факт, до речі, виплив із відповіді чиновниці на моє питання. А громада питає, чому підручники погані? Зрозуміли? Всього цього можна було би запросто уникнути. Чому притримуються такої процедури, я не знаю, але сумні наслідки передбачаю.

Раніше ми писали про те, як «Батьківський контроль» перевіряє підручники на сучасність та конкурси підручників, зокрема й про скандальні «Букварі» й підручники з математики.

У цьогорічні шкільні реформи вдало вписується книжка Кена Робінсона і Лу Ароніки «Школа майбутнього».

Існують також і приклади мультимедійного навчального контенту, зокрема кейс видавництва «Розумники» , а також  позитивні зрушення у початковій  школі.

Чільне зображення timeshighereducation.com

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi