Читомо > Блоги > Кіт Інжир: «Щороку треба читати стільки книжок, скільки важиш сам»

Блоги

Кіт Інжир: «Щороку треба читати стільки книжок, скільки важиш сам»

23.12.2016 0 Автор:

«Книжка – найкращий подарунок», – кажуть люди і дарують пляшку. Дивні люди. Книжка коштує, як пляшка, але пляшку випють і забудуть, а книжка залишиться. У голові чи на полиці – це вже як у кого. Найліпший час дарувати книжки – завжди. А особливо – на зимові свята, які я називаю книжковими і вітаю всіх словами: «Книжкових свят!»

bookny

Книжка – найкращий миколайчик, бо ідеально лягає під подушку. Книжка – це завжди сюрприз, бо так само виглядають загорнуті у подарунковий папір коробка цукерок чи планшет. Тому книжка під ялинкою – непогана помста неслухняній дитині, яка вимагає на свята планшет, за всі викинуті цього року коники.

mykolaya

Читайте також: Кіт Інжир: Хорошу книжку завжди можна прочитати за ніч  

Також можна і навіть модно не купувати ялинку, а побудувати її з книжок. Плюси екологічні, логічні та логістичні – таку ялинку не доведеться виносити після свят. І хай там як, ваш кіт не нажереться хвої. Книжка також найкраща валентинка. Конкурувати з нею може хіба листівка з котом Інжиром, але ніхто не забороняє їх поєднати, з листівок добрі закладки. Звісно, якщо ваша киця хоче парфуми, не треба дарувати замість них книжку. Варто дарувати і парфуми, і книжку. Тому що книжечки – знані афродизіяки. Киця з книжкою – це сексі. Бо не дура.

1480596_700586760083701_1708484355895431974_n

Та й самі книжечки – це любов. Бо ми з ними засинаємо, або ж вони не дають нам спати. Книжечки – красиві і розумні. Захоплюють так, що не можеш відвести погляд. Ніжні на дотик, ніколи тебе не зрадять. Товстенькими вони тобі все одно подобаються. І головне – наповнюють наше життя сенсом.

Книжки – це мандаринки для розуму. Під час зимового авітамінозу та апатії життєво необхідно споживати книжечки. Британські вчені довели, що книжечки продовжують життя на багато сторінок. Побічні ефекти – тільки корисні. Колись вважали, що багато читати шкодить очам. Але сьогодні багато читати може стати порятунком очей – від Facebook. Також хороші книжки запобігають появі зморшок, бо під час читання морщитися зазвичай забувають. На відміну від гортання Facebook, де то #зрада, то #перемога. Єдине виправдання часожерливим соцмережам – котики. Полайкали котиків – і годі. Тож ваші затишні зимові свята – від Миколая до Валентина – мають пройти в товаристві книжечок. А потім від Валентина до наступного Миколая.

Читайте також: Культура читання: «що залайкали, те й читають»

15036234_851374468338262_534621917016686205_n

Щороку треба читати стільки книжок, скільки важиш сам. Більше – можна, менше – не варто. Хіба схуднути, але хорошого котика мусить бути багато. Після свят будете худнути, а зараз маєте кілька днів на виконання книжкової норми. І на загортання подаруночків.

15541918_878860065589702_5923977659418135234_n

Але Новий рік – це не лише час біганини магазинами та різанини салатів. Це пора інтроспекції, осмислення свого життя за рік. Тож поділюся трішки своїми підсумками. Цьогоріч я нарешті дочитав «Улісса», ставши єдиним котом в Україні, який прочитав Джойса (в українському перекладі). А також взяв участь у першому київському Блумсдеї. І далі раджу всім читати товстеньке. Так можна швидше виконати настанову читати стільки, скільки важиш. Втім, дехто хитрує і рахує не в кілограмах, а мегабайтах.

14141752_804054106403632_8410712897131384385_n

Читайте також: Олександр Мокровольський: Я взагалі не збирався перекладати «Улісса»

Також завів цього року книжкові блоги на найкрутіших літературних сайтах України – Читомо і ЛітАкценті, чим неймовірно пишаюся. На Читомо поділився своїми книжковими порадами – «Книжечки треба обирати, як коханців» і думками про нову збірку дяді Сірожі «Любов – це коли всі вірші Жадана про тебе». На ЛітАкценті цитував Йогансена і Лишегу, а також зробив комікс-репортаж дискусії «Чи є в Україні проза після Забужко» з красунечками «критикицями» Тетяною Трофименко і Ганною Улюрою та «критикотиком Ростиславом Семківим. Почав читати його смачнезну книжку «Як писали класики». Бо що може бути краще за книжечки? Лише книжечки про книжечки.

Читайте також: Топ-20 від Ростислава Семківа

Закохався по-справжньому. Усі чотири рази. Але зараз знову самотній, тобто, вільний. Усвідомив – якщо не говорити киці, що любиш, вона автоматично думає, що не любиш.

12814232_728248857317491_7511085030718806940_n

Цього року цілковито перестав говорити суржиком, чи принаймні намагаюся. Долучився до мовомарафону «Переходь на українську», де зізнався, як перейшов з котячої мови на українську.

14095861_811345692341140_4886509945446357592_n

А також усвідомив, що українська мова – створена, щоб говорити про кохання. І щоб писати книжечки. Тому – книжкових свят!

krokodyl0

Текст: Олена Павлова, особистий секретар кота Інжира

Ілюстрації Олени Павлової

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe