Читомо > Блоги > Сучасна польська література: найважливіші імена

Блоги

Сучасна польська література: найважливіші імена

05.05.2017 1 Автор:

28 квітня український поет Лесь Белей прочитав у столичній книгарні «Є» лекцію про сучасну польську літературу, зазначивши, що зараз невідомо, хто з перелічених ним авторів увійде до майбутнього класичного канону, але опитування польських критиків і літературознавців дозволило йому скласти список найбільш значущих літераторів сучасної Польщі. Читомо зібрало для вас найцікавіші з цих авторів.

 

Стефан Хвіна

z16504588Q,Stefan-Chwin
В його творчості представлений цікавий культурний мікс, серед інших відомих романів – «Золотий пелікан» (2003 р.), історія про те, як поважний викладач став жебраком, «Панна Фербелін» (2011 р.), де біблійний сюжет обіграний на тлі ХІХ століття, «Дружина президента» (2005 р.). У найвідомішому романі автора «Ганеман» (1995 р., укр. пер. 2010 р.), дія відбувається у Гданську на стику польської та німецької культури з культурою репатріантів зі Східної Польщі.

 

Ольга Токарчук

Olga_tokarczuk_fot_niespielak

Найважливіша сучасна польська авторка. Вона дебютувала у 1993 році з романом «Мандрівка людей книги» (укр. пер. 2004 р.), герої якої вирушають в експедицію за таємною книгою і знаходять любов. Повість «Е. Е.» (1993 р.) – історія про польсько-німецьку родину, представниця якої Ерна Ельцнер володіє здібностями медіума. В ключі «літератури нових батьківщин» написані романи «Правік та інші часи» (1996 р., укр. пер. 2004 р.), «Останні історії» про топос польської провінції. Зміною вектору для письменниці став роман про феномен та психологію вічної подорожі «Бігуни» (2007 р., укр. пер. 2011 р.), детектив «Веди свій плуг понад кістками мертвих» (2009 р., укр. пер. 2011 р.), і епос «Книги Якова» (2014 р.), дія якого відбувається в XVII столітті на Поділлі, основна канва роману – історія пророка-месії Якуба Франка, навколо якої послідовно обертаються багато інших сюжетів, в контексті Речі Посполитої. Роман відзначається натуралізмом, автор не прикрашає тогочасні реалії, одна з рецензій на твір називається «Двісті років самотності», автора називають «польським Маркесом», а також порівнюють із Сенкевичем.

Читайте також: Сучасна польська ілюстрація: заохочення до гри

 

Анджей Стасюк

EFAIdxsJuwY

народився у Варшаві у 1960 р., у 1978 році переїхав у село Воловіц, де заснував видавництво «Чарне». Дебютна збірка «Мури Геброну» (1992 р.) – цікавий з лексичної точки зору твір, написаний на польській фені. Роман «Дев’ять» (1999 р., укр. пер. 2001 р.) – урбаністичний твір про Варшаву, молодіжні тусовки. «Галицький цикл» включає три романи: «Галицькі оповідання» (1995 р.), «Через ріку» (1996 р.), «Дукля» (1997 р.). Окрім цього, Анджей Стасюк написав у співавторстві з Юрієм Андруховичем книгу есеїв «Моя Європа» (2000 р., укр. пер. 2001 р.), подорожні нотатки «Дорогою на Бабадаг» (2004 р., укр. пер. 2007 р.), «Схід» (2014 р.).

 

Кшиштоф Варга

varga

Живе у Варшаві та пише про це місто, самотність його мешканців. Головні теми його дебютного роману «Хлопці не плачуть» (1996 р.) – це «бухло, сигарети та тьолки» (цитата з польської рецензії). «Текіла» (2001 р.) – монолог плакувальника, який несе труну з тілом барабанщика, роман про рок-сцену. «Кароліна» (2002 р.) – історія про пошуки жінки-фантома, «Надгробок з ластрико» (2007 р.) – фантастичний роман, герой якого розповідає про самотність своїх дідусів і бабусь, «Тирса» (2012 р.) – історія п’ятдесятирічного комівояжера-маньяка, який подорожує Польщею й описує мешканців країни.

Читайте також: 22 найкрасивіші польські книжки

 

Дорота Масловська

dm0

У 2002 році написала роман, який став бестселером, про польських гопників мовою польських гопників «Війна польсько-руська під біло-червоним прапором». «Руські» у сприйнятті гопників – це всі люди зі Сходу, гопник боїться, що руські прийдуть слідом за цигарками й горілкою і завоюють Варшаву. У романі викриваються страхи великого прошарку польського суспільства. Роман «Павич королеви» (2005 р.) написаний у хіп-хоповому стилі.

 

Іґнацій Карпович

karpowicz-1

Використовує різножанрові та різностильові підходи. Роман «Не ало» (2006 р.) – це гротескний стьоб, гра з мовою, «Нова квітка імператора» (2007 р.) – квазірепортаж про Ефіопію, у романі «Жест» (2008 р.) критика вбачає скочування до поп-літератури, «Сонька» (2014 р.) – роман про польсько-білоруське пограниччя, герой якого, драматург, зустрічається із Сонькою, для якої всі події закінчились Другою світовою війною. Автор балансує між поп-культурою і високою літературою.

Читайте також: Іґнацій Карпович: Копирсання у старих текстах – велика помилка

 

 

Ганна Краль

13

Писала про Польщу, історію Другої світової війни, допомогу євреям («Встигнути до пана Бога»). У 1990 рр. вона працювала у «Газеті виборчій» і навчала нове покоління польських репортажистів, до якого належить Маріуш Щигел (1966 р.), спеціаліст з Чехії, який також написав книгу репортажів про 1990 рр. в Польщі «Неділя, яка сталася в середу» (1996 р.), дослідження про Чехію «Зроби собі рай», «Ласка небесна» (Чехія – більш атеїстична країна, в якій інший підхід до історичного міфу, немає пафосу і серйозності).

 

Вітольд Шабловський

shablovskyj_vitold_8595_9

Автор збірки репортажів «Вбивця з міста абрикосів» (2010 р.), а також «Наша нова ПНР», що являє собою своєрідний експеримент: він зі своєю дружиною Ізабеллою Мейз прожив рік, ніби повернувшись в 1981 рік (використовуючи тогочасну техніку, читаючи тогочасні газети). «Танцюючі ведмеді» (2014 р.) – збірка репортажів з Болгарії та Румунії, де згідно із законодавством Європейського Союзу ромів відучують від традиції муштрування ведмедів.

Читайте також: Вітольд Шабловський: Хочу, щоб «Праведні зрадники. Сусіди з Волині» стали мостом між поляками й українцями

 

Яцек Денель

inside

Пише детективи, романізовані історичні біографії, детально вивчає історичний контекст. «Ляля» (2006 р., укр. пер. 2016 р.) – це історія бабусі героя у докладному контексті епохи. «Матінка Мокрина» – роман про Мокрину Мечиславську, яка вдавала із себе велику мученицю, яку катували росіяни через її відмову перейти з греко-католицької віри у православ’я, але виявилась ошуканкою. «Сатурн» (2011 р., укр. пер. 2015 р.) – романізована біографія Ф. Гойї.

Читайте також: Яцек Денель: Переклад – це мистецтво втрачання

 

Фото: trojmiasto.wyborcza.pl, commons.wikimedia.org, kulturapolshi.ru, slaskietrendy.pl, bookinstitute.pl, wiadomosci.onet_.pl, zik.ua, i.piccy.info

 

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Комментарі читачів:

  1. 05.05.2017 в 10:49 am

    Якось соромно питати але де, до прикладу, Сапковський? Мовчу вже за Вегнера…

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe