Для багатьох читачів найяскравіші «книжкові» спогади дитинства пов’язані з ілюстраціями. Мало хто не згадає книжку-панораму, картинки в якій рухалися: можна було потягти за краєчок картону – і принц наближався до Попелюшки, а Коза-Дереза ховалася в чужій хатинці.

Книжки з рухомими елементами або тривимірними зображеннями – це формат поп-ап. Його винайшли аж ніяк не в останні десятиріччя, як можна подумати. Насправді поп-ап книжки мають дуже довгу й цікаву історію, а сучасні технології дозволяють створити справді виняткові тривимірні видання.

Диво паперової інженерії

Назва pop up перекладається з англійської як «раптово з’являтися», «вигулькувати», «зринати». Це й відбувається з картонними тривимірними або рухомими ілюстраціями у книжках.

Тексту в поп-ап виданнях небагато. Зазвичай він скорочується й літературно адаптується, або ж прибирається зовсім. Для прикладу, ось такий вигляд мають «Хроніки Нарнії» К.С. Льюїса у форматі поп-ап від художника Роберта Сабуди:

Вважається, що для першого знайомства з книжкою в дитячому віці цього достатньо. Якщо ж ні, то береться повний текст на додачу.

Діапазон поп-ап книжок дуже широкий: від книжок для малюків до дорослих видань. Від простеньких книжок з рухливими елементами – до тривимірних мистецьких шедеврів. Від барвистих до монохромних білих.

Розробки сучасних інженерів паперових конструкцій вражають складністю та реалістичністю дизайну, маніакальною досконалістю у відтворенні деталей, вигадливістю нових ракурсів та кутів руху «книжкових інсталяцій».

Поп-ап книжки старіші за винахід Гутенберга

У 30-х роках ХХ століття видавництво Blue Ribbon Press у Нью-Йорку активно відстоювало права на термін pop up. У той час воно видавало книжки з героями коміксів.

Їхні видання користувалися неабиякою популярністю. Чи не кожна американська родина з дітьми купувала книжку з Мікі Маусом 3D чи іншим персонажем, і саме тоді видавці започаткували для таких видань нову назву – pop up books.

Але бажання зробити ілюстрації у книжках об’ємними чи рухомими виникло задовго до Blue Ribbon Press. І застосували цей винахід уперше зовсім не в дитячих книжках. Їх тоді ще навіть не вигадали.

Рухомі ілюстрації в манускриптах європейці використовували ще в ХІІІ столітті. Наприклад, каталонський філософ Раймунд Луллій доповнював свій рукопис вольвелами – обертовими діаграмами, на яких було зображено його власну класифікацію ідей та речовин. Але вже тоді прототипи поп-ап книжок не були чимось новим. Як відомо, історія вольвел, які називають аналоговими застосунками минулого, сягає ще арабських і перських манускриптів з медицини та астрономії ХІ століття.

Рухливі елементи активно використовували у книжках з анатомії й пізніше. Дуже вражає наочністю видання De humani corporis fabrica librorum творця сучасної анатомії як науки Андреаса Везалія (1543). Саме воно принесло йому славу та статки, а про ілюстрації існує версія, що їх виготовили в майстерні Тіціана.

Через два століття, 1765 року, лондонський видавець Роберт Сойєр винайшов формат lift-the-flap. У ньому можна було відкривати різні віконечка, що дозволяло кумедно комбінувати частини різних зображень і сцен. Це був один з етапів переходу від повчальних до розважальних, а також до власне дитячих книжок: видання lift-the-flap, що мали багато спільного з іграшкою, почали купувати дітям.

У 19 сторіччі формат lift-the-flap наблизився впритул до цільової аудиторії: Стейсі Грімальді видав друком книжку «The Toilet» з ілюстраціями предметів з туалетного столика дівчинки того часу, а згодом – і подібні видання для хлопчиків.

На початку 20 століття книжки з технікою lift-the-flap виходили все більшими накладами й користувалися великою популярністю, хоча задоволення було не з дешевих. Цей час називають золотим віком рухомих книжок. Але Перша світова війна поклала йому край ще й тому, що провідну роль у створенні вишуканої хромолітографії на той час відігравала Німеччина.

Королі поп-ап книжок

Першим поп-апом сучасного зразка вважається інноваційна серія книжок, розроблена в Лондоні французом Луї Жиро з 1929 по 1949 рік. Його ілюстрації, як і в сучасних поп-ап книжках, «вигулькували» на цілому розвороті, і їх можна було розглядати з різних кутів. Відтак ідею перехопили в уже згаданому Blue Ribbon Press та інших видавництва в Європі та за океаном.

Після Другої світової війни чеський художник-конструктор Войтєх Кубашта підніс мистецтво поп-ап на нову сходинку. Архітектор за освітою, Кубашта ілюстрував дитячі книжки, працював у рекламі і дизайні, створював лаштунки для лялькових  вистав. З 1956 року у празькому видавництві «Артія» виходять друком книжки з його тривимірними ілюстраціями.

Зрештою книжки художника мали мільйонні наклади й були перекладені понад 40 мовами світу. Остання серія з ілюстраціями Кубашти «Біла» (1975 рік) була виконана лише в білому кольорі.

Американський видавець Волдо Хант надихнувся ідеями Кубашти й навіть намагався влаштувати перемовини про права, але на той час через політичну ситуацію це виявилося неможливим. Тому Хант вважається тим, хто перевідкрив формат поп-ап книжок для Америки. І непогано впорався.

Завдяки Ханту тривимірна ілюстрація ввірвалася спершу в рекламу для журналів, а потім і в книжки. На нього працювали найкращі художники, технологи з виготовлення паперу, 3D-інженери. 1975 року Король поп-апу, як називають Ханта, відкриває видавництво «Intervisual Books». Його бізнес успішно працював і в 2000-х.

Сучасні королі pop up книжок – це Роберт Сабуда, Метью Райнгарт, Бенжамен Лакомб, Брюс Фостер, Рай Маршал, Петер Дамен, Девід Картер, Колетт Фу та інші інженери-дизайнери об’ємних зображень.

Сабуда народився 1965 року в штаті Мічиган. Отримав освіту поліграфіста-дизайнера в Нью-Йорку. Сьогодні він – автор понад двох десятків поп-ап книжок. Сабуда має студію в Нью-Йорку, де працює зі своїм діловим партнером Метью Райнгартом. Сабуда вже тричі отримав премію Меггендорфера, названу на честь славетного майстра рухливих книжок із Мюнхена.

Читайте також: Оголошено переможців конкурсу на найкращий книжковий дизайн 2017 року

Райнгарт створює поп-ап книжки за мотивами коміксів, фільмів та серіалів на зразок «Зоряних воєн» та «Гри престолів», видання для малят та ін. Разом із Сабудою він працював над чудовою 3-томною «Encyclopedia Prehistorica» про динозаврів, акул, та доісторичних тварин. Кожна книжка складається з 35 3D-конструкцій. Після виходу цих книжок дизайнери відразу потрапили у список бестселерів Нью-Йорк Таймс.

Читайте також: Особливі видання: 6 книжок для дітей із вадами розвитку з колекції IBBY

Колетт Фу – американська художниця, дизайнерка паперових конструкцій, викладачка курсів міжнародного рівня про поп-ап ілюстрації для соціально незахищених груп населення. Донька китайських емігрантів, вона живе в США. У резиденції для художників у Шанхаї Фу створила книжку We Are Tiger Dragon People про розмаїття життя етнічних меншин китайської провінції Юньнань.

Тривимірний «Гаррі Поттер» і «Дива архітектури» – найвідоміші книжки Брюса Фостера. Загалом він створив понад 40 книжок з об’ємними ілюстраціями та брав участь у pop up проекті у фільмі «Зачарована» (2007).

Француз Бенжамен Лакомб створює поп-ап книжки для багатьох видавництв світу. У дитинстві він мріяв бути мультиплікатором і наслідувати Тіма Бертона. Його роботи «Чарівні метелики. Стародавня казка», «Білосніжка», «Ундіна», «Аліса у країні чудес» приголомшливо вишукані, готичні й по-ельфійськи відсторонені.

А що в нас?

В Україні виходять друком перекладні поп-ап книжки сучасного формату. Серед найпомітніших – серії видавництва «Махаон-Україна»: «Книжка-театр», «Факти у трьох вимірах», серія казок з музичним супроводом.

Серія книжок із панорамками виходить друком у видавництві «Ранок»: це «Колобок», «Теремок», «Кіт у чоботях», «Ріпка», «Троє поросят» та ін. Схожі дуже прості варіанти поп-апу видають «Розумна дитина», «Віват», «Країна мрій» та ін.

Досвід роботи з форматом поп-ап має харківська художниця Інна Черняк. Утім їй належать лише ілюстрації. Конструкцією займалися інші фахівці. Книжки вийшли друком у бразильському видавництві Todolivro.

Читайте також: 7 запитань ілюстратору: Інна Черняк

Книжка «Це наше і це твоє» Іванни Найди, генерального продюсера каналу «Плюсплюс» теж вийшла друком з елементами поп-апу.

Чільне зображення: із книжки «Попелюшка» Метью Райнгарта