Дитяча проза і поезія

Палац снів

145₴

Косік Рафал. Фелікс, Нет і Ніка та Палац снів

Продовження популярної серії пригодницького та пізнавального фентезі від Рафала Косіка «Фелікс, Нет і Ніка». Герої книги — звичайні варшавські підлітки Фелікс Полоній, Нет Білецький та Ніка Міцкевич.

 

У школі впроваджують експериментальну програму мовної правильності, і відтепер кожен учень має носити на своєму одязі ДМІ —  детектор мовних іншостей. Відхилення від норм детектора загрожує неприємностями…

 

На додачу до дурних обмежень шибеник Марцель, що вже не вперше залишається на другий рік в одному класі, висуває свою кандидатуру на вибори шкільного самоврядування. Однокласники ніяк не можуть допустити ТАКОЇ долі для власної школи!

 

Неприємностей трійці друзів завдає й один із новачків — Геральд, який стає серйозною загрозою для їхньої дружби.

 

Але все це дрібниці порівнянно з тим, що Ніці маряться нічні кошмари, які починають здійснюватися в реальності! Феліксу й Нету доведеться детально дослідити проблему, щоб допомогти своїй подрузі. Та чи вдасться їм урятувати Ніку та спільну дружбу? 

 

«— Взагалі-то мені не можна про це розповідати, — заявив він, передчуваючи, що зараз буде.

 

Звісно, Фелікс, Нет і Ніка обіцяли зберігати цю таємницю міністру спеціальних справ. Але навіть якби вони могли про це розповідати, це мало що змінило б. Який учитель повірив би в телепортацію до Лондону чи в подорож до 2060 року?

 

Вони навіть не могли б сказати, що «нормальнішу» частину канікул провели в морському маяку Міло біля Лебославова, бо розташування його було засекречено, як і факт існування підземної воєнної бази.

 

— Не можеш? — Констанція Константинопольська примружила очі. — А чому це?

 

— Я обіцяв.

 

Вчителька похитала головою.

 

— Обирай. Дотримаєш обіцянку й дістанеш двійку, або розповіси і… я поставлю стільки, на скільки заслужиш.

 

— А який третій варіант? Може, я розкажу про попередні канікули? Може, про зимові канікули… Або про те, як до нас приїхала тітка з Ломжі…

 

Констанція легко підняла брову, яка за мить сама опустилася, немов м’язам чола не вистачало сил її тримати. Вчителька записала до журналу щось, що могло бути лише двійкою.

 

— Сідай. — промовила вона. — Наступного разу я запитаю в тебе те саме. Може, вже перехочеться жартувати?

 

Решту уроку вона розпитувала інших. Найщасливішими виявилися ті, хто лишався в місті. На щастя, забракло часу на розповіді Фелікса й Ніки, адже це закінчилося б так само, як у Нета.

 

Наступним уроком була фізика з паном Антонієм Четвергом. Атмосфера виразно послабилася, тому що фізик принаймні відрізняв дисципліну від терору».

читайте також

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект