Джейн Остін. Переконання

До уваги книголюбів — «Викрадач тіл та інші загадкові історії» від класика пригодницького жанру Р. Стівенсона та його колеги по перу Л. Олкотт.

Багато таємниць приховують герої оповідань, а ще більше несподіваних поворотів підкидає їм доля, намагаючись викрити приховане, бо ж добре відомо: усе таємне рано чи пізно стає явним.

І все-таки, незважаючи на примхливу, а почасти й жорстоку фортуну, персонажі намагаються зберегти чесність, шляхетність та порядність, залишаючись людьми у найприкріших ситуаціях.

Чи це їм вдається — судити тобі, допитливий читачу. Будь до них поблажливим, адже життя таке парадоксальне…

«— Я знаю вас, — відповів гість з м’якою суворістю в голосі, чи радше з рішучістю. — Я знаю вас як облупленого.

— Знаєш мене! — закричав Маркгейм. — Та хто мене взагалі знає? Моє життя — це лише пародія, наклеп на мене самого. Я жив усупереч своїй вдачі. Як і всі люди. Всі люди кращі під цими личинами, що обростають і душать їх. Ти бачиш, як життя волочить кожного, наче банда головорізів, що нападає і приглушує, загорнувши в плащ. Якби вони могли контролювати це, якби ти бачив їх обличчя, вони були б зовсім інакшими, вони були б героями та святими! Я гірший, ніж більшість. На моєму серці більший тягар. Моя причина відома людям і Богу. Але, якби я мав час, то міг би розкрити себе.

— Мені? — поцікавився гість.

— Передусім тобі, — відповів убивця. — Мені здалося, що ти розумний, я подумав: оскільки ти існуєш, то знаєш, що у мене на серці. Однак ти все одно б судив мене за моїми справами.»