Дитяча проза

Тишка Агнєшка. Зося з вулиці Котячої та великі зміни

Тишка Агнєшка. Зося з вулиці Котячої та великі зміни / Тишка Агнєшка; пер. польської Жекової Л; ілюстратор — Агата Рачинська — Харків : ВД «Школа», 2019. — 192 с. ISBN 978-966-429-548-9

Зося із Манею приголомшені, адже в них буде сестричка чи братик. Новина про немовля у всіх на слуху, хоча минуло вже кілька місяців. Все крутиться навколо ультразвукових досліджень, одяганок, ліжечок і візочків. Та й це ще не все!.. Сусіди за парканом розбудовують свій дім, що вже нагадує Колізей та затуляє білий світ, а новий директор запроваджує у школі тиранію. Але Зося має ТАЄМНИЙ ПЛАН, як з усім цим упоратись і влаштувати шкільне самоврядування!

 

Аліна з Маліною мовчать, як води в рот набрали. Й у них панує згода як ніколи! Ви напевно пам’ятаєте, що суперечки про різні дрібниці ще донедавна були їхньою улюбленою розвагою.
Я справді не знаю, чому вони вирішили тримати нас у невідомості аж до дня народження. Це ще стільки часу! Щойно розпочався шкільний рік, а діти мають народитися десь на початку січня. Якщо це правда. Бо, може, сестрички жартують і в цьому питанні теж. Я б зовсім не здивувалася…
Після останнього УЗД мама намагалася щось пояснити, але її слова мене не дуже переконали. Чи не здаються вам дещо підозрілими оповідки про буцімто ненадійність апаратури? Ніби якраз у нашому випадку вона раптом мала помилитися і показати дівчинку замість хлопчика або навпаки? Отже, ви напевно не здивуєтесь, що мені не віриться в те, що відповіла мама, коли Маня заскочила її нетерплячим запитанням:
— Ну? Ну? У нас сестричка чи братик? Батьки подивилися одне на одного, ніби вагаючись, і мама відрубала:
— Найголовніше, що дитинка здорова. А про стать ми не питали…
— Не питали?! — обурено вигукнула дитина.
— Ми тут усі любимо несподіванки, — несміливо втрутився тато.
— Любимо, але без перебільшення, — буркнула я, а Маня злісно тупнула ногою.
— І що я тепер скажу Жанетті?! — вигукнула вона, маючи на увазі свою найкращу подругу з дитсадка.
— Можеш їй сказати, що це буде хлопчик і дівчинка, — запропонувала мама, а ми з Манею витріщилися на неї. Близнюки?! Тільки не це! Ви пам’ятаєте впертих братика і сестричку моєї подруги Лео? Корнеліуша і Клементинку? Якщо так, то ви вже знаєте, як ми почувалися…
— Жартую, — захихотіла мама і пішла шукати свої квашені огірки, які вже давно стали її першою стравою. Гарячий шоколад — другою. Смакота, правда?

 

Номер стенду: D 3.09

читайте також

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект