канада

Директорка Асоціації канадських видавців: Наша мета — 200 перекладів німецькою до Франкфурта

19.11.2019

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

У 2020 році Канада стане почесною гостею Франкфуртського книжкового ярмарку. Про підготовку країни до цього заходу, про взаємодію англомовного і франкомовного книжкових ринків, про урядові програми з підтримки книговидання, про великого конкурента — США та потенційних партнерів у всьому світі ми поговорили із виконавчою директоркою Асоціації канадських видавців Кейт Едвардс.

Статус почесного гостя

—  Книговидавничий ринок Канади — 12-й за величиною у світі. Чому ви вирішили бути почесним гостем у Франкфурті? Як цей статус вплине на ваш книжковий ринок?

—  Франкфуртський книжковий ярмарок залишається важливим місцем зустрічі Асоціації канадських видавців з іноземними колегами. Є видавці, які беруть участь у ярмарку вже 25, 30, 35 років. Тож коли в нашої Асоціації з’явилася можливість бути почесними гостями на ярмарку, ми сприйняли її за можливість вийти на передній план та привернути увагу до чудових письменників та літератури з Канади. Це також прекрасна стартова точка для нового експорту по Європі та всьому світу. Наступного року в центрі уваги буде Німеччина, але присутніми будуть видавці з усього світу, тож це чудова можливість також налагодити зв’язки з різними країнами.

 

— Скільки часу вам знадобилося для отримання цього статусу?

— Думаю, перше запрошення уряд Канади отримав сім-вісім років тому, але згоди досягли не відразу. Запрошення на 2020 рік прийняли в жовтні 2016-го. Тож саме відтоді ми почали серйозно готуватися до програми. Отже, Асоціація канадських видавців вже три роки займається підготовкою стенду на ярмарок.

— Як виглядає підготовка? Які програми ви розробляєте?

— По-перше, протягом останніх трьох років значну частину уваги ми приділяли підготовці видавничої справи. Ми працювали з видавцями, у яких вже налагоджена співпраця з німецькими видавцями, бо наша мета — щоб до 2020 року принаймні 200 книжок канадських авторів було перекладено німецькою. Тож саме це буде підґрунтям літературної програми та наріжним каменем ініціативи «Почесний гість».

 

Видавцям, які вже активно займаються міжнародними правами, була потрібна підтримка у вигляді програми заохочення перекладів, яка пропонується Канадською мистецькою радою. Фінансування доступне до 2020 року включно, щоб стимулювати переклад канадських книжок, як з англійської, так і з французької мови — на німецьку. Це перша ключова програма.

 

А іншим видавцям, у яких не так багато досвіду на міжнародному ринку, Асоціація надає менторську підтримку та підвищення професійної кваліфікації щодо продажу на міжнародному та конкретно на німецькому ринку. Ми проводимо семінари, організуємо менторські сесії за допомогою нашої партнерської організації Canada FBM 2020.

 

Ми залучили німецького консультанта з видавничої справи, щоб він приїхав до Канади, переглянув переліки видань, визначив книжки, які якнайкраще підходять для німецького книжкового ринку. Тож вся ця діяльність покликана забезпечити видавців тими інструментами, які допоможуть їм укласти угоди та вчасно видати переклади книжок німецькою до ярмарку 2020 року.

 

Читайте також: Канадське книговидання у 2018 році: збільшення кількості назв та політичні загрози

 

2 ринки — 2 стенди

— В Канаді існує два ринки: англомовної та франкомовної літератури. Як вони взаємодіють?

— Загалом це два окремі ринки. В англомовній частині Канади функціонують ті видавництва, з якими працюю я. Вони конкурують з американськими та британськими видавцями в імпорті іноземних книжок англійською мовою в Канаду.

 

Що стосується ринку Квебеку, він також конкурує із книжками, виданими у Франції, але тут є відчутна перевага в тому, що у країні є свій унікальний варіант мови. У Квебеку також є свої регуляторні акти, які впливають на те, як різні установи купують і продають книжки, тож це окремий ланцюг постачання. Але міжнародний ринок — це саме той ринок, на якому природно виникає партнерство. Саме це й відбувається в рамках ініціативи «Почесний гість», бо тут ми тісно співпрацюємо з нашими колегами — франкомовними видавцями, щоб представити Канаду цілісною колекцією книжок двома мовами.

— Тож ви працюватимете разом?

— Так.

— І у вас буде спільний стенд?

— Ми будемо там разом як почесні гості. Це буде одне місце, де ми будемо працювати разом, спільно. Але через двомовність на ярмарку зазвичай представлений один канадський стенд в англомовній залі і один — у франкомовній. Варто пам’ятати, що Франкфуртський ярмарок — це діловий захід. Отже, компаніям доводиться приймати такі рішення про розміщення своїх книжок, які були б корисними для них з точки зору бізнесу — чи їм важливо бути з іншими англомовними чи франкомовними стендами.

 

Зараз часто підіймають питання, чи не буде 2020-ий тим роком, коли вся канадська література буде представлена на одному стенді, але через цю ділову традицію логічно організувати дві локації. До того ж, у нас будуть канадські агенти, тож у 2020 році ми будемо по всьому ярмарку (сміється).

 

Урядові програми

— Гаразд. А яка роль уряду Канади у підготовці до наступного року та загалом у підтримці книговидання у вашій країні?

— Я порадила б Вам звернутися до Департаменту канадської спадщини, до їхньої піар-служби — вони зможуть дати більш конкретну відповідь на це запитання. Можу сказати, що угода щодо Франкфуртського книжкового ярмарку — це угода з урядом Канади. Тож саме вони є почесними гостями, саме вони організовують роботу різних установ. Вони співпрацюють з видавцями та кінематографічною й телевізійною програмою Канадської мистецької ради, щоб всі злагоджено працювали над участю в ярмарку. Це що стосується ініціативи «Почесний гість».

 

Зростання та стійкість незалежної видавничої справи у Канаді також забезпечується поєднанням урядової політики та стратегічних інвестицій з боку уряду. Головна програма, яку курує Департамент канадської спадщини, називається «Канадське книжкове фінансування». Вона надає безпосередню підтримку видавцям, які відповідають певним критеріям і мають певні обсяги продажів. Вони отримують фінансову підтримку в рамках програми. Програма також підтримує різні колективні проєкти, такі, як цей колективний стенд (на Франкфуртському книжковому ярмарку-2019 — Ред.), як «49-та полиця», яку впроваджує наша Асоціація, програми через ГО «BookNet Canada», яка просуває найкращі практики та стандарти книжкової справи.

 

Існування цих програм свідчить про визнання важливості інфраструктури для видавничої справи, враховуючи ті виклики, які перед нею постають. Я вже згадувала конкуренцію з величезним сусідом, який видає книжки тією самою мовою. А ця програма підтримує канадських видавців вже багато років. Критично важливо, щоби в окремих провінціях були власні програми фінансування й ініціативи, які доповнюють загальнодержавну програму. Також Канадська рада мистецтв має програму підтримки для видавців художньої літератури, яка спрямована на просування канадських письменників та літератури.

 

Читайте також: Мадлен Тієн: «Я канадійка, але мої найважливіші книжки не про Канаду»

 

Промоція читання й підтримка авторів

— За даними дослідженнями BookNet, 2017 року 81% канадців прочитали чи прослухали книгу, а у 33,5% читання чи прослуховування аудіокниг зросло, порівняно із попереднім роком. В Україні у нас набагато сумніша статистика. Як вам вдається досягати таких показників? Як ви промотуєте читання?

— Насамперед мені спадає на думку щорічна програма читання від Канадської корпорації радіомовлення під назвою «Канада читає». У рамках цієї програми п’ять видатних канадців обирають по одній книжці і ці книжки можна побачити у всіх книгарнях країни. Їх багато рекламують у медіа, у різних регіонах проводять заходи, вони змагаються за приз.

 

У рамках національної Премії Ґіллер проводять заходи з авторами по всій країні в очікуванні того, хто ж отримає премію. Грошова частина нагороди досить вражаюча — 100 тис. канадських доларів.

— Які ще літературні премії у вас є? Як вони впливають на популярність канадських авторів?

— У нас є кілька національних премій. Найбільш масштабна національна премія — Літературна премія генерал-губернатора, в якій відзначають книжки і англійською, і французькою. Загалом вона включає 14 нагород.

 

Є чудова дитяча програма, яка в різних формах функціонує на рівні провінцій. Її проводить Асоціація бібліотек Онтаріо, але це по суті премія «Вибір дітей», тобто діти голосують за улюблені книжки. У цій програмі щороку беруть участь десятки книжок у різних категоріях, і ці книжки напряму потрапляють до дітей.

 

Тож усі ці програми дійсно створюють можливості для більшої видимості книжок у ЗМІ, але також вони допомагають школам, як у випадку з дитячою премією, щоб школи могли краще планувати закупівлі. Так, ці премії — чинник видимості в медіа та популярності, а також вони сприяють визнанню зусиль та заслуг письменників.

 

Бум у бібліотеках

— Знаєте, я знайшла вражаючу статистику щодо відвідуваності канадських бібліотек. Вона свідчить, що у 2017 році позичала щось у бібліотеці аж половина канадців. Громадська бібліотека в Торонто прозвітувала про майже 25 млн позик друкованих книжок, 3,7 млн електронних і майже 1 млн аудіокнижок. Як ви підтримуєте бібліотеки?

— Я не експертка з фінансування, але публічні бібліотеки в Канаді фінансуються або урядами провінцій, або місцевими урядами. Тож вони підтримуються коштом платників податків. Нам дуже пощастило, бо бібліотечна інфраструктура має чимало ресурсів, особливо у великих містах. У Торонто є близько сотні бібліотек. Вони є всюди і вони безкоштовні. Картку в бібліотеці можна відкрити безкоштовно, і з її допомогою людина отримує доступ до цілого світу контенту: не лише друкованого, а й цифрового.

 

Цей канал стає все важливішим для видавців. Особливо в тих районах, де, можливо, і немає фізичного книжкового магазину, куди людина могла б піти й дізнатися про нові книжки. Так бібліотеки виступають платформою, що поєднує читачів із книжками.

— Незабаром у Монреалі відбудеться книжковий салон. Які ще книжкові виставки та фестивалі у вас проводять?

— Навколо Salon du Livre de Montréa сформована дуже сильна культура. Ймовірно, це найбільша книжкова виставка в Канаді. В англомовній Канаді, до речі, такої традиції немає. Є багато міжнародних літературних фестивалів: в Торонто, Ванкувері, Вінніпеґу. Це місцеві заходи, які організовують на місцевому рівні, але туди запрошують письменників з усього світу.

 

Читайте також: У Канаді 70% поетичних книжок продають Інстаграм-поети

 

Нові книжки, нові формати

— Я бачила дослідження, що 60% канадських читачів купують книжки, які не є новинками. Що ви робите для просування нових видань?

 

— Щосезону видавці створюють власні каталоги новинок, які продаються в роздрібній мережі. Вони пропонують їх ЗМІ, пропонують журналістам, обговорюють їх із фестивалями. Особливо восени, бо це гарячий сезон, якраз перед святами, коли купують новинки. Потім цей цикл ще двічі повторюється. Тож новинкам приділяють чимало уваги, особливо ЗМІ, яким цікаво, що є новенького і що ще буде видаватися.

 

Але статистика показує, що для видавничої справи також важливо продавати й попередні видання. ГО BookNet, яка, ймовірно, і зібрала цю статистику, — хороше джерело інформації для книготорговців, бо вона показує, які видання будуть цікавими читачам рік за роком, і по які видання вони будуть повертатися. Це важливо знати і магазинам, і видавцям.

— Яка ситуація в Канаді із виданням аудіокниг, які набувають у світі популярності? Як це впливає на паперові книжки? Яким Ви бачите майбутнє аудіокниг, електронних і паперових книжок?

— Я не знаю, чи в нас уже є дані щодо кореляції продажів аудіокниг і друкованих книжок. Так само це відбувається і в США, і у Великій Британії, і на інших ринках: у людей є смартфони і інші ґаджети, їх все більше цікавить аудіоконтент. У минулому це було досить дорого — насамперед, для маленьких видавців, які не могли собі цього дозволити. Але технології змінилися, і цей канал, схоже, набуває все більшого значення. Все більше видавців експериментують із цим форматом.

 

Я думаю, протягом останніх кількох років аудіокниги чимало обговорюють у тому ж ключі, що й електронні книги 10-15 років тому. Є розуміння і відчуття, що це той ринок, у який варто вкладатися, у якому є можливості та потенціал. Ще невідомо, які будуть тенденції продажів у майбутньому, але англомовні канадські видавці активно працюють у цій сфері.

 

Конкуренція і співпраця

— Чи могли б Ви сказати кілька слів про стратегію канадського експорту? Яка система продажу прав у Канаді? До прикладу, як українські видавці можуть купити права на книжку?

— Що стосується експорту англомовних видавців, є два напрямки. Дистрибуція англомовної літератури досить важлива, особливо на ринку США. Хоча цей ринок і є нашим найбільшим та найскладнішим конкурентом, він також дає величезну можливість для експорту канадських книжок. Тож важлива частина бізнесу багатьох канадських видавців — дистрибуція друкованих книжок у США.

 

Що ж стосується міжнародного рівня, видавці відвідують ярмарки у Франкфурті, Лондоні, Болоньї, зустрічаються з колегами, у яких представлена подібна література. Якщо український видавець хоче придбати права, він може обговорити умови з канадським видавцем, організувати переклад і створити українське видання, відповідно до цих узгоджених умов. Це важливий аспект бізнесу, і це одна з причин, чому ми інвестуємо у такі програми, як франкфуртська програма «Почесний гість» — щоб розбудувати цей елемент експорту літератури.

— А як щодо імпорту? З яких країн ви найбільше імпортуєте книжки?

— Зі США та Великої Британії, звісно. І з Франції — у випадку Квебеку. Але важлива причина конкуренції на ринку — англійська мова, бо до країни привозять величезний обсяг англомовного контенту. Американські автори, британські автори, інші міжнародні видання, перекладені англійською — це величезна частина роздрібного ринку. У Канаді продають більше міжнародних видань, ніж видань канадських письменників, про що теж варто пам’ятати.

 

Фото: Олександр Мимрук, переклад: Наталя Сліпенко

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект