бібліотека

Чому публічна бібліотека Ооді стала найкращою у світі

28.11.2019

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

У 2018-му році у Гельсінкі відкрили нову центральну бібліотеку Ооді. По-суті, це 3-поверховий громадський простір, що вміщує кімнати для зустрічей і роботи, столи зі швейними машинками, 3D-принтери, кав’ярні, концертну залу, студію звукозапису і, звісно ж, саму бібліотеку. Уся ця краса є частиною одного сучасного освітньо-мистецького комплексу, що складається із Гельсінського музичного центру і Музею сучасного мистецтва Кіасма. Цьогоріч бібліотеку визнали найкращим закладом такого типу у світі, тож ми вирішили відвідати її й побачити на власні очі.

«Почнемо ми з відділу сортування книжок. Але спочатку зупинимося тут», – моя гід бібліотекою Паула Лааксонен показує на стійку повернення книжок. За склом – три комп’ютери, один з яких розташувався на рівні нижчому, ніж звичайно – він, очевидно, для людей у візках та дітей. Повернення книжок у бібліотеку – процес зі самообслуговуванням. Але таке чудо є й у звичайній бібліотеці мого району в Гельсінкі. А оскільки я перебуваю у найкращій публічній бібліотеці світу і прийшла сюди на ознайомчий тур Digitality, то очікую більшого. Паула обіцяє, що зараз все буде.

Логістику – роботам

У підвальному приміщенні, де розташований відділ сортування, конвеєрна стрічка сортує книжки по боксах. Потім ці ящики вантажать на роботів – рухомі платформи, що розвозять їх на третій поверх, який, власне і є бібліотечним простором у традиційному значенні. Інші два поверхи Ооді – це втілення сучасної бібліотечної концепції мультифункціональності. 

 

«Логістика забирає багато часу в бібліотекарів. Але це ті функції, які можуть здійснювати роботи, – вантажити й розвозити. Навіть зараз у цій кімнаті забагато людей. Скоро роботи будуть запрограмовані самі викликати ліфт та відкривати двері», – пояснює Паула. А ще – сортувати книжки на полицях. Вона каже, що за таких умов бібліотекарі матимуть час зосередитися на якіснішій роботі – приділяти більше уваги книжковим фондам та моніторингу книжкових полиць. До слова, зараз в Ооді працює 54 бібліотекарі.

А допоки роботи ще страхуються людьми, ми слідуємо за ними на третій поверх. Ооді працює за принципом «мігруючої колекції» (floating collection), тобто книжки, здані читачем тут, залишаються на полицях Ооді – допоки хтось не замовить або не назбирається 4 однакові примірники (тоді надлишок переправляють до інших бібліотек).

Паула бере навмання з полиці книжку, відкриває на задньому форзаці й за допомогою додатку IMMS (Intelligent Material Management System) на своєму смартфоні зчитує з наліпки інформацію: зокрема, заброньована чи ні, секція, жанр, автор, назва, кількість сторінок, розмір у сантиметрах, куди її відправляють. До слова, завдяки реєстрації замовлених книжок програма може видати статистику найпопулярніших книжок у кожній бібліотеці. 

Про мігруючі колекції

«Спеціальні теми Ооді – це робота своїми руками (те, що ми маємо на другому поверсі), архітектура (сама будівля Ооді), Гельсінкі та Фінляндія (оскільки ми є центральною бібліотекою). Такі книжки завжди можна знайти тут», – розказує про наповнення полиць Паула. 

 

Книжковий фонд Ооді час від часу урізноманітнюється сезонними темами. Влітку це була підбірка зі шведською художньою літературою. Тепер на часі – різдвяна. 

У головній бібліотеці міста, що знаходиться в районі Пасіла, є так званий «медіа готель». «Туди ми надсилаємо надлишок книжок, отримуємо заміну пошкоджених, а також замовляємо тематичні, – розказує Паула. – Ось скоро Різдво, тому медіа готель розділить різдвяні книжки між різними бібліотеками, і одну з підбірок отримаємо ми. Коли різдвяний сезон закінчиться (це десь два місяці), ми їх зі своїх полиць приберемо».

 

До слова, в Ооді представлена література 20 мовами – доросла, і 14-ма – дитяча. Це ті мови, що найпоширеніші у Гельсінкі. Української серед них немає, тому українська колекція книжок перебуває у бібліотеці в Пасілі, що спеціалізується на мовах. 

Тут же, біля полиць із книжками знаходиться кав’ярня, а за правилами бібліотеки сюди можна приносити навіть свою їжу, тільки щоби не сильно пахло і не їлося біля комп’ютерів та машин. Я дивуюся, а Паула усміхається: «Зауважте, що кав’ярня знаходиться біля журнального відділу, тобто ідея в тому, що поки п’єш каву, то можна погортати журнали. Звісно, інколи можна побачити чашку кави на полиці з книжками, але ми не фіксували випадків, коли книжки були залиті кавою. У Фінляндії ми з повагою ставимося до бібліотек, тут немає охорони, а на книжках немає чіпів».

Другий поверх цифри

Епоху цифрової ери в Ооді презентує другий поверх. У першу чергу це виставковий простір Kuutio (куб) – кубічної форми кімната, де можна виставляти digital art. Зображення відтворюються і на стінах. На час нашої екскурсії там представляли свої проєкти студенти Aalto University. 

 

Увесь open space на поверсі відданий під комп’ютери й машинерію. Багато відвідувачів тут засідають зі своїми комп’ютерами та ґаджетами (кількість розеток рівнопропорційна попиту). Поряд стійка з бібліотечними планшетами, які можна взяти в оренду на кілька годин. Далі – комп’ютери для загального користування. 

Міська майстерня (urban workshop) – це загальна назва простору, де можна попрацювати своїми руками, як мануально, так і віртуально. Наприклад, построчити на машинці чи вибити принт на футболці. Комп’ютери з широкоформатними екранами – для малювання, обробки фото та відео (безкоштовне користування через систему бронювання), а також інших цифрових завдань. Роздрукувати широкоформатні фото можна тут же (за окрему плату). 

 

Як маму 5-річної дитини мене цікавить 3D принтер – їх тут чотири, і можна на кожному побавитися по кілька годин, друкуючи щось корисне і не дуже (наприклад, трансформера «Павук-гарбуз» на Геллоувін). Паула заспокоює мою екологічну стурбованість – PLA plastic біологічно розкладається. Популярними також є кімнати з ігровими консолями. 

Оскільки бібліотека працює неповний рік, то багато ідей ще в процесі втілення. Так, у планах закінчення кімнати для обробки аудіо, а також – студії звукозапису (зараз вона працює як репетиційна). Важливо зауважити, що користування усіма машинами та кімнатами – безкоштовне (окрім кухні, де можна провести кулінарний майстер-клас).     

  

Якщо у відвідувачів виникають питання чи потрібна допомога, то для цього на поверсі є персонал. Вони надають інформацію, показують, як користуватися машинами, консультують, як забронювати онлайн. 

Також для підвищення цифрової обізнаності користувачів в Ооді проводять окремі класи й групи. «Наприклад, для літніх людей двічі на тиждень проходять зустрічі, де вони можуть отримати допомогу в тому, як працювати зі смартфонами, електронними скриньками чи взагалі онлайн», – розказує Паула і додає, що у листопаді стартують заняття з програмування для дітей, а тим часом розпочинаються майстерні, на яких діти конструюватимуть і програмуватимуть лего-робота.

 

Про всі події в Ооді можна дізнатися з їхнього вебсайту та з цифрових лайтбоксів у самій бібліотеці. Так, розпрощавшись з Паулою, я прочитала на одному з них про консультації, які в Ооді періодично проводять банки, щоби пояснити клієнтам, як користуватися послугами онлайн.

Однозначно, Ооді дуже хочеться бути сучасною, тому крім звичних електронних послуг вони часто на своїх заходах промотують роботів та інші просунуті інновації. Водночас її працівникам вдається зберегти ту затишну атмосферу олдскульності, без якої сучасній бібліотеці загрожує перетворитися на стерильний віртуальний простір. Побачимо, як буде далі.  

 

Читайте також: Заходь, бери, читай: як працюють фінські бібліотеки

 

Фото: Наталя Терамае

 

Лід зі статті Тетяни Калитенко «Заходь, бери, читай: як працюють фінські бібліотеки»

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект