> Дайджест > За рамки шаблонів: сім історій про альтернативні підручники

Дайджест

За рамки шаблонів: сім історій про альтернативні підручники

03.12.2015 0 Автор:

Так сталося, що багато українських шкільних підручників мало приваблюють сучасних учнів, скоріше, навпаки – віднаджують. Але на них гриф міністерства. Проте паралельно з офіційними виданнями останнім часом в Україні створюють цікаві альтернативні проекти, покликані вчити дітей вільно й продуктивно мислити, плекають у них креативність і художній смак, ламають стереотип про те, що навчання неодмінно має бути серйозним, нудним і з купою труднощів. Або ж взагалі заповнюють порожню нішу розвивальних видань для дітей із особливими освітніми потребами.

Читомо зібрало 7 історій альтернативних підручників і дякує  Goethe-Institut в Україні за увагу до теми.

line_yellow

«Яскравий щоденник»: без однозначного розв’язку

Ірина Негован, фінансовий директор, художник-аматор, авторка проекту «Яскравий щоденник»

Наші діти зростають у світі, що кардинально змінився, і він вимагає від них не лише академічних знань, а, перш за все, вміння орієнтуватися в великих обсягах інформації, критично мислити, виходити за рамки шаблонів та стандартів, не втрачати природну дитячу креативність.

bright_2

На вихідних ми збираємося кількома родинами з дітьми та влаштовуємо дітям заняття – школа «Хіміка», як ми її називаємо. Там ми не лише викладаємо малечі якісь наукові дисципліни, а, передовсім, прищеплюємо їм інтерес до навчання.

Щоденник став логічним продовженням цієї концепції. Хотілося дати дітям матеріали, з якими вони зможуть щоденно працювати. Однак щоби це був не звичайний зошит із переліком завданнями чи якісь роздруківки, а щось якісно інше. Так з’явилася ідея створення щоденника, першими користувачами якого стали наші діти та їхні друзі.

bright

Щоденник – це не розмальовка чи підручник, а передовсім можливість для батьків осмислено провести час із дитиною. Більшість завдань не мають однозначного розв’язку – дитині, наприклад, потрібно з батьками обговорити якусь проблему, викласти свої найяскравіші враження дня. Щоденник також дає низку підказок про те, чим зайняти дитину впродовж дня: лабіринти, нешаблонне малювання, оригамі, математика – лише кілька з представлених у ньому ідей.

Читайте також: Kyiv Style: блокнотна справа однієї родини

Наш щоденник люблять хоумскулери, провідні школи (приміром, «Афіни», «Європейський колегіум» у Києві) купують його для молодших класів, мами, які працюють, користуються ним для більш насиченого обміну інформацією з дітьми після закінчення робочого дня.

Вік: 4 + років

Придбати можна у нашій крамничці

line_yellow
Книжкові ініціативи БеркоШко

Валентина Мержиєвська і Олеся Мамчич, засновниці й викладачки альтернативної школи БеркоШко

О. М.: У БеркоШко ми працюємо у форматі авторських курсів, розробляємо під себе матеріали. Так заняття з української мови я будую на тому, що діти багато читають сучасних письменників, й усі вправи роблять за їхніми текстами. Цього року ми організовуємо проект Дитяча літературна премія «Волохатий олівець». До весни учні БеркоШко читають новинки українського дитліту й пишуть на них рецензії. І наприкінці року вони нададуть свою премію якомусь із дитячих письменників.

Я періодично запрошую письменників. Позаминулого року протягом місяця ми займалися за текстами якогось одного автора, а потім запрошували його. У нас були Леся Воронина, Іван Андрусяк, Сашко Дерманський, Галина Ткачук. Цьогоріч приходила Дзвінка Матіяш.

IMG_1538

 АБЕТКА (1 клас)

В. М.: Наші підручники – це імпровізація, намагання йти від здорового глузду й зацікавленості дітей, тому ми багато чого створюємо з ними разом. У 1-му класі потрібна була абетка, але ми навіть думки не мали про те, що користуватимемося якоюсь купленою. Тож почали майструвати свою: кожну з літер діти оформлювали відповідно до своїх асоціацій з нею. Діти малювали повністю все самі, ми ці роботи не покращували. На уроках письма малюки вчилися писати, а на заняттях із мистецтва та майстрування оздоблювали літери. Отож, діти за рік створили собі абетку самі. І вона для них набула великої цінності, вони її досі гортають.

Читайте також: Зоя Звиняцьківська: «Батьківський контроль» перевіряє підручники на сучасність

IMG_1481

Берковецька енциклопедія (3 клас)

Твори збираємо і зшиваємо у книжечку, на уроці природознавства писали енциклопедію. У кожної дитини був свій рівень залученості: хтось більше писав, хтось друкував фотографії чи замальовував щось.

Вік: 5 + років

Повна версія розмови

line_yellow

Книга-зошит-тренажер «Графо-моторні навички»

Людмила Вознюк, вчитель-дефектолог вищої категорії, голова правління Волинської обласної дитячої громадської організації «Центр розвитку дитини»

Книга-зошит-тренажер «Графо-моторні навички» – це продумана ефективна система допомоги дітям із порушеннями психофізичного розвитку. Таких діток нині дуже багато, і їхня кількість невблаганно зростає. Я є мамою дорослого сина з ДЦП і протягом 30 років працюю вчителем-дефектологом. Я стажувалася в Європі й США, де ринок друкованих видань для дітей з особливими освітніми потребами є розвиненим. Натомість в Україні ніхто нічого подібного не пропонує. Тому створити книгу-зошит-тренажер нас спонукнула банальна причина – відсутність видань, потреба в яких є вкрай гострою.

workbook_4

Письмо насправді є дуже складним процесом, в основі якого лежать багато механізмів, зокрема, зорово-моторна координація. У такому разі звичайні прописи не годяться: діти з вадами зору просто не бачать у них ліній, діти із розумовою відсталістю не можуть сконцентрувати увагу, бо там неймовірно багато об’єктів, а діти з аутичними проявами не мають широкого поля зору й бачать лише одну точку. Це все треба враховувати. Працівники українських навчальних закладів для дітей із особливими освітніми потребами зазвичай знаходять вихід із ситуації так: в альбомі із аркушами А4 формату креслять товстим маркером чорні лінії, щоб діти могли розрізнити.

Читайте також: Видавці книжок для незрячих: поза візіями та законом

Отож потреба у виданні «Графо-моторні навички» очевидна. На перший погляд, цей зошит є дуже простим, однак ми з колегами над ним дуже довго працювали, намагаючись вибудувати певну систему, аби дитина йшла від простішого до складнішого, поступово зростало навантаження на кисть її руки. Разом із цим виданням ми сформували авторську методику, яка, до речі, запатентована в Державній службі інтелектуальної власності. Зошит «Графо-моторні навички» розрахований на дітей від двох років, яких ми не лише вчимо тримати ручку і з’єднувати лінію за пунктиром, а й передовсім допомагаємо їм сформувати сенсорні еталони.

workbook

Зразки сторінок

Чим особлива книга-зошит-тренажер «Графо-моторні навички»?

1. Книга. Ліві (парні) сторінки посібника – це навчальна книга, що допоможе дітям засвоїти знання про сенсорні еталони (7 кольорів, 7 геометричних фігур, основні поняття величини), навчить обстежувати предмет, розвине дотиковий аналізатор, прослідковуючу функцію ока тощо. Практика «живих» (тілесних) прописів допоможе розвинути моторно-кінестетичну пам’ять тіла.

2. Зошит. Праві (непарні) сторінки посібника – це зошит, завдання якого розроблені з помірним навантаженням на кисть дитини. Це практична частина посібника, яка дасть змогу закріпити знання.

3. Тренажер. Ламінація сторінок посібника дозволяє дитині вправлятися нескінченну кількість разів. Неякісно виконані завдання легко витираються губкою.

Книга-зошит-тренажер – це благодійний проект, який ми реалізовували на Волині за сприяння спонсора. Ми безкоштовно забезпечили зошитами діток зі спеціальних груп і шкіл. Частину накладу нам передали як авторський гонорар, наразі ми реалізовуємо ці примірники, щоб оплатити роботу дизайнера, верстальника, авторів.

Вік: 2 + роки

line_yellow

Книги й зошити, що стимуюють мислення

Ольга Гісь, науковець, психолог, педагог

Загалом я створила вісім книг і два робочі зошити для школярів. Зокрема, серед книг такі:

  • п’ять посібників з розвитку продуктивного мислення для початкової школи (серія «Планета Міркувань», 1, 2, 3, 4 клас + методичка для вчителя);
  • один посібник з мислення «В Країні Міркувань» для дітей віком 7-12 років;
  • два підручники з інноваційної математики (1 і 2 класи)

Усі ці видання мали на меті передусім навчити дитину думати і зробити навчання веселішим і цікавішим. Вони містять багато завдань, що стимулюють дитяче мислення, є смішні малюнки і веселі сюжети, що мотивують дитину вчитися. Зазначу, що я вивчала досвід навчальних видань багатьох країн світу (Сінгапур, США, Канада, Франція тощо) і втілила низку цікавих ідей, які можна було адаптувати під українську ментальність. Попит на ці видання є високим, ними активно цікавляться і батьки, і вчителі.

IMG_1496

«Планета міркувань» Ольги Гісь

Валентина Мержиєвська, засновниця й викладачка альтернативної школи БеркоШко

У початкових класах (1–2 класах повністю, а далі вже менше) в БеркоШко ми займалися за книжечками львівської авторки Ольги Гісь, які мені дуже подобаються. У серії «Планета міркувань» для перших чотирьох класів зібрані абсолютно всі напрямки навчання: мислення, логіка, математика, мова, тобто це такий міждисциплінарний підхід. Пані Ольга ще зробила книгу для дошкільної підготовки, але вона, на мій погляд, трохи заважка.

Олеся Дідик, вчителька загальноосвітньої школи «Дивосвіт» (місто Львів)

Цього року я почала викладати розвиток продуктивного мислення. Цей курс ми вчимо за серією посібників Ольги Гісь «Планета Міркувань». Книг дітям подобаються, вони цікаві, з великою кількістю різноманітних завдань. Але особисто мені здається, що інколи завдання не відповідають віковим особливостям учнів.

Вік: 5 + років

line_yellow

«Книжечки з історії для дітей із сіл»

Настя Мельниченко, упорядниця серії «Книжечки з історії для дітей із сіл», редактор часопису «Жила»

Наприкінці лютого 2014-го, у найдраматичніші моменти Євромайдану я публічно присягнулася в Facebook, що коли це все закінчиться, то вирушу в села й нестиму просвіту:) Це була якась дуже дитяча обіцянка, але я розуміла, що ситуація, коли починають маніпулювати громадською думкою, пов’язана передовсім із тим, що люди не орієнтуються в історії. Це, зокрема, такі маніпуляції, що України як країни не існує, що це відносно нещодавній проект, про тих же «бандерівців», які «їдять дітей», та багато інших історичних міфів. Отож, я усвідомила, що треба займатися саме історичним проектом.

slovjany

За освітою я історик, і багато моїх проектів так чи інакше мають стосунок до цього, приміром, я викладала історію дітям 1–2 класів, а оскільки працюю в журналі, то знаю, як адаптувати історичні тексти для маленьких читачів. Спочатку я думала, що треба поїхати в села і читати лекції, але потім зрозуміла, що ефект від таких заходів буде незначним, а фінансових і людських ресурсів знадобиться багато. Так я дійшла до того, що треба створювати книжки і передавати їх у бібліотеки. Серію цих видань я назвала «Книжечки з історії для дітей із сіл». Багато хто обурювався, мовляв, а що діти в селах якісь особливі і їм треба особливі книжки? Насправді ні, просто початково нашої цільовою аудиторією були саме діти із сіл й орієнтувалися ми передовсім на сільські бібліотеки, чиї фонди давно не поповнювалися. Наразі згадана серія нараховує шість книжечок:

  • Давні слов’яни
  • Русь та стосунки із кочовим світом
  • Велике князівство литовське
  • Козацтво
  • УПА і Степан Бандера
  • СРСР
  • Жінки в історії України

Ще дві книги готові до друку, але поки ми не друкуємо їх, оскільки маємо дещо обмежені фінансові ресурси, бо я започаткувала громадську організацію, і дуже багато грошей йде на інші проекти. Майже всі видання серії були видані на кошти благодійників, фейсбучними зусиллями. Із виходом двох книжок допомогли фонди, зокрема, «Жінки в історії України» повністю була випущена за сприяння Фонду імені Гайнріха Бьолля.

knyzhechky

Книжки ми передаємо в школи й бібліотеки. Раніше я була дотична до одного фонду, який організовував проекти в близько ста школах Донецької і Луганської областей, загалом для 1600 дітей. Була можливість розвозити наші книжки цими школами. Також ми долучалися до роботи різних фестивалів, приміром, фестивалю «З України в Україну», в рамках якого ми збирали книжки для маленьких містечок Донецької, Луганської, Харківської, Запорізької, Дніпропетровської областей.

Повна версія розмови

line_yellow

Інтерактивна бібліотека EdEra Books

Ілля Філіпов, засновник освітньої онлайн-платформи EdEra

Матеріали для бібліотеки EdEra Books існували й раніше у вигляді конспектів. Зараз ці матеріали ми перетворюємо в книгу. Доробивши кожну нову тему того чи іншого підручника, ми надсилаємо її редакторам і рецензентам (найчастіше це або вчителі вищих категорій, або доценти, професори з вишів, працівники Академії наук). Окрему тему редагують близько 20 людей, вони знаходять помилки, пропонують щось. Лише після цього ми підбираємо до тексту відео і питання, затим верстаємо це все на платформу, а потім здійснюємо тестування за участі п’яти людей стосовно того, чи все натискається і так далі.

Створюючи наші матеріали, ми суворо дотримуємося авторського права. І це один з дуже складних напрямів у роботі – якщо ми звідкись беремо ілюстрацію, відео чи його фрагмент, то обов’язково зв’язуємося з автором й просимо дозволу на використання, ми купуємо музику, якою супроводжуємо наші ролики.

edera_2

Сервіс книг – це готове рішення, платформа Gitbook, яка дозволяє викладати тексти й робити їх адаптивними. Далі ми пишемо на нього багато різних плагінів, щоби все відповідало нашим потребам. Нам довелося багато попрацювати, щоб зробити сервіс таким, як нам хочеться. А хотілося нам багато. Зокрема, ми прагнули, щоб книги індексувалися пошуковиками й на кожну сторінку можна було легко втрапити зовні. Хотіли зробити так, щоб підручники мали миттєвий доступ до нашого великого відеоресурсу (за рік зробили десь 58 год відео). Адже, чому б не оживити книгу як, скажімо, в Гаррі Поттері? Також серед наших вимог були:

  • завдання на кожній сторінці відразу були завдання, які б автоматично оцінювалися й користувач міг бачити
  • правильні відповіді;
  • короткострокова пам’ять за розділами, відвіданих нещодавно;
  • нічний режим;
  • адаптування до будь-якого пристрою;
  • зміна кегля тексту;
  • можливість ділитися сторінками з підручниками в соцмережах.

edera_4

Нині кожна книга щодня має близько 200 відвідувань, загалом щодня нашу бібліотеку відвідують близько 1500 унікальних користувачів. Від учителів неймовірно багато фідбеку, насправді найбільше серед усіх, хто користується EdEra. Вони реєструються, проходять курси, долучаються до рецензування, пишуть подяки і поради.

Ми постійно доповнюємо підручники. Наразі повністю завершені два підручники – з біології та англійської мови. Крім того, незабаром будуть готові українська мова, географія, математика, фізика, історія України. У планах також книга з правознавства.

Повна версія розмови

 Читайте також про українських видавців е-підручників

та досвід впровадження е-підручників у школах США.

* * *

На нашу думку, шкільна освіта конче потребує якісних змін. Видавництвам навчальних видань потрібні сучасні експериментальні підходи до створення підручників, вивчення іноземного досвіду, впровадження інновацій. Щоб здійснити реформи, варто прислухатися до авторів альтернативних підручників, які здійснюють маленьку локальну революцію у шкільній освіті.

Стаття вийшла завдяки підтримці Goethe-Institut в Україні

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi