Bogforum

Директор Bogforum: ключовою цінністю нашої виставки стає не книжка, а добра історія

02.03.2020

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Данія відома як одна з тих країн, де читають найбільше. І хоча останнім часом шанувальники літератури мають все менше часу на читання, кількість книголюбів у Данії залишається відносно стабільною. Система освіти, сучасні бібліотеки та сильні культурні інституції сформували стійку традицію споживання літератури та відповідний ринок, що обслуговує цей суспільний запит. Вагому роль у цьому процесі відіграють і книжкові фестивалі та ярмарки, найбільший із них – Bogforum – кожного року збирає понад 200 гравців видавничого ринку на одному майданчику. Сьогодні ми говоримо з директором ярмарку Андреасом Норкільдом про книжкову галузь Данії, фестивальний менеджмент, популяризацію читання та виховання нового покоління книголюбів.

 

Найважливіші завдання найбільшої книжкової виставки у Данії 

 

– Як давно ви очолюєте фестиваль? Що найбільше вас приваблює у вашій роботі? 

– Я очолюю фестиваль п’ять років. До того я працював менеджером з комунікацій в Arnold Busck, мережі книжкових крамниць у Данії. Також я займався промоцією літератури на посаді головного редактора «Bogmagasinet», журналу про книги, який виходить щомісяця.

 

Найпривабливіший аспект моєї роботи як директора фестивалю – тісний контакт з книжковим ринком (автори, видавці, книготорговці, бібліотеки тощо) і можливість організувати масштабний захід, присвячений читанню.

Bogforum проходить у Bella Center (Копенгаген), презентувати книги в такому приміщенні – справжнє щастя.  Цей центр – осередок стабільності у вирі метушні, а поруч розташований «AmagerFælled», великий парк у серці Копенгагена. 

 

Щороку на Bogforum вручають премії за найкращий літературний дебют. Сума винагороди становить 7 500 євро. Це важливий трамплін для переможця – інтерв’ю на телебаченні та радіо, в національних газетах і часописах. Премія Bogforums за найкращий дебют – найважливіша премія, яку може отримати данський початківець. Справді приємно допомогти літературному дебютанту і потім стежити за творами досвідченого автора.  

– У чому ви вбачаєте місію Bogforum? Чи змінюється вона протягом років?

– Bogforum – комерційний захід, тож у мене кілька різних завдань. По-перше, я маю підтримувати бізнес від імені власника (Bella Center Hospitality Group). Це означає, що для фінансової успішності ярмарку надзвичайно важлива кількість відвідувачів і учасників. 

 

Ми не отримуємо державні гранти, а наша масштабна програма (понад 300 публічних інтерв’ю, дебатів і заходів) коштує дорого. 

 

Також я маю забезпечити привабливість події для всіх гравців книжкового ринку. Видавці використовують фестиваль для промоції нових книжок, влаштовують зустрічі своїх авторів з читачами і безпосередньо контактують з покупцями книг. Автори отримують можливість зустрітися зі своїми читачами, видавцями і журналістами, а також поспілкуватися з іншими авторами.

 

І найважливіше: читачі отримують можливість відкрити для себе нових авторів, нові книги, зустрітися з іншими читачами, знайти натхнення, стати мудрішими і отримати нові знання, і все це в приємній атмосфері. Інакше кажучи, Bogforum – місце багатьох зустрічей та взаємодій між всіма учасниками літературної спільноти. 

 

Звісно, головна мета – зробити читання неймовірним досвідом для якомога більшої кількості людей. Щоразу, коли гості фестивалю беруть до рук нову книгу, ми радіємо успіху. 

 

Читайте також: Голова Товариства письменників Данії: Ми «примушуємо» авторів втілювати власні ідеї

– Скільки людей працюють у команді протягом року? Які найважливіші функції вони виконують? 

– Більшу частину року – лише я. Але координатори допомагають мені у великому виставковому центрі – піклуються про стенди і сцени будівлі, планують охорону, продаж їжі та напоїв тощо. 

 

Мої координатори також працюють на багатьох інших ярмарках, але повністю віддані Bogforum, коли продають учасникам стенди (з березня по серпень) та інші послуги, зокрема, освітлення, аудіовізуальні системи, вивіски, місця для паркування, номери в готелі, квитки (з серпня по листопад) тощо. Також вони піклуються про сплату гонорару авторам і журналістам за участь у наших офіційних заходах (з листопада по грудень).  

Продаж стендів учасникам – вимоглива робота і головоломка. Площа стендів становить від 4 до 400 квадратних метрів, і у всіх наших приблизно 220-ти учасників особливі вимоги щодо розташування в різних залах, з різними сусідами, освітленням, підлогою, аудіовізуальними системами, вивісками тощо. 

 

Загалом Bogforum потрібно 2 працівники на повний робочий день.  

 

Координація програми офіційної сцени також потребує багато часу. Bogforum представляє близько 300 заходів на 13 різних сценах та в залах майстер-класів. 

– Які інновації ви плануєте цього року? 

– Ми працюємо над підсиленням присутності дитячих книг. Протягом останніх кількох років ми інтенсивно працювали над залученням родин. За останні 3 роки кількість дітей і родин серед наших гостей зросла вдвічі. Для мене дуже важливо представити програму, яка звертається до родин з дітьми. У 2020 році у нас буде 2 сцени, присвячені авторам і дитячим книгам, а також зали майстер-класів з активностями для дітей. Також ми продовжуємо роботу зі школами Копенгагена. У п’ятницю ми відкриємо 4 сцени для школярів, які зможуть відвідати Bogforum та зустрітися з деякими авторами, яких вони вивчають у школі. Минулого року близько 3 000 школярів і студентів відвідали шкільні сцени. 

 

Окрім цього, у нас з’явились нові стратегічні цілі.

 

По-перше, ми працюємо над тим, щоб зробити Bogforum більше фестивалем і менше ярмарком. Це стає важливішим для наших гостей. Фестиваль означає, що ми не лише посередники, але і координатори, коли йдеться про програму сцени, авторів і гостей. Ми хочемо створити програму, яку наші гості не знайдуть більше ніде. Звичайно, учасники і надалі продаватимуть книги і зустрічатимуться зі своїми читачами, але в центрі уваги буде створення унікального досвіду для наших гостей.

По-друге, ми плануємо модель підписки, за якою наші гості можуть підписатися на Bogforum, щоб отримувати запрошення на заходи протягом всього року, а не лише протягом звичних трьох днів у листопаді, і отримати переваги під час ярмарку/фестивалю. Завдяки цьому ми станемо ближчими до наших гостей, зможемо більше про них дізнатися і надати їм кращий досвід. 

 

По-третє, ми працюємо над новою ключовою ідеєю Bogforum. Досі ключовою ідеєю була «Книга», але після появи багатьох нових платформ, каналів літератури та інших видів сторітелінгу, нашою новою ключовою ідеєю стала «Гарна історія». Це означає, що частиною Bogforum можуть стати подкасти, стрімінгові сервіси, музеї, театри та кінотеатри.  

 

Окрім цього, ми намагаємось розширити сектор коміксів за допомогою нових учасників та масштабнішої програми. За нашими спостереженнями, сектор коміксів приваблює інших відвідувачів – переважно молодших чоловіків, яких важко зацікавити нашими звичними заходами (художня література, поезія, біографії та нон-фікшн). 

 

Також ми поглиблюємо співпрацю з групою маленьких видавництв. Спеціалізація цих видавництв – література високої якості, у якої мало читачів. Більшість видавництв у цьому секторі ярмарку/фестивалю – маленькі неприбуткові компанії, у яких немає бюджету для купівлі традиційних стендів. Вони беруть участь на спеціальних умовах. 

– Яке, на вашу думку, найбільше досягнення фестивалю?

– Ми допомагаємо зустрітися авторам і читачам, а таж здійснюємо промоцію читання серед більшої кількості людей.  

Як виставка впливає на ринок

 

– Чи відчувається вплив фестивалю на книжковий ринок? Яким чином? Чому? 

– Ярмарок дуже важливий для формування програм видавництв. Коли минулого року ми перенесли ярмарок на кінець жовтня замість листопада, ми зрозуміли, що видавництва призначають дати релізів на дати проведення ярмарку. Також ярмарок працює як відкриття різдвяних розпродажів. 

 

Участь в офіційній програмі на сцені Bogforums може принести книжкам користь. Звичайно, поява на сцені сприяє продажам і автографам, але важливіше, що про книгу дізнаються читачі і преса завдяки участі в офіційній програмі.

Які сегменти представлені на ринку?

– Наші учасники – в основному видавництва, але також і газети, книготорговці, журнали, кілька музеїв і типографій. 

 

Наші гості – широкий діапазон читачів. Здебільшого це жінки від 50-ти років, але протягом останніх трьох років ми працюємо над тим, щоб перетворити ярмарок на захід для родин з дітьми. Ми відкрили великий сектор спеціально для дитячих книг і працюємо з містом Копенгеген над запрошенням шкіл, які зможуть відвідати ярмарок та зустрітися з улюбленими письменниками у п’ятницю. 

– Які видавництва найбільші? І які найбільш екзотичні?

– Найбільші видавництва – Gyldendal, Lindhardt&Ringhof, Politikens Forlag та People’s Press, традиційні видавництва з широким асортиментом видань: художня література, біографії та нон-фікшн. Gyldendal – найбільше видавництво Данії, яке видає близько 450 нових назв щороку.  

Найбільш екзотичне… важко сказати, оскільки у нас є будь-які видавці. Я можу назвати кілька видавництв з екзотичною спеціалізацією: Baggårdsbaronerne («Барони заднього двору»), що видає справді дивні та дуже гарні книжки. У них немає чіткої спеціалізації, але вони видають такі книги, як «Доктор Вбивство і Острів Смерті» Еміля Фріза Ернста (альбом коміксів) та «Я хотів би отримати лицарський орден за своє видатне мистецтво кохання» Хесуса Альмодовара. А також Aurora Boreal, видавництво, що публікує лише переклади з іспанської. 

– Скільки нових видавництв щороку з’являється в Данії та на фестивалі?

– Думаю, ми можемо щороку представляти на фестивалі 5-10 нових видавництв. 

Стабільні данські читачі

 

– Данія – одна з країн, де читають найбільше. Чому? Звідки ця звичка? З дитинства? Завдяки школі? Завдяки гарним державним програмам? 

– Це складне запитання, але, на мою думку, школа дуже важлива – загалом для тих, у кого вдома не було великих книжкових шаф. Бібліотеки Данії також роблять великий внесок. Дітей, батьки яких читають, легше перетворити на гарних читачів. Вони наслідують батьків. 

 

Нові статистичні дані свідчать про те, що кількість читачів стабільна, але вони читають не так часто, як раніше. Річний звіт Міністерства культури за 2018 рік повідомляє, що дорослі витрачають все менше часу на читання щороку.

 

Зміни найбільші щодо читання художньої літератури і найпомітніші в групі читачів віком 30-59 років. Кількість данців, які читають художню літературу, зменшилась на 10 відсотків з 2010 року. 

 

Читайте також дослідження читацьких звичок українців, яке здійснило Читомо

– Наскільки данські читачі зацікавлені в зустрічах з письменниками? Чи важко привернути увагу до зустрічей з іноземними авторами?

– Зустрічі з письменниками – одна з головних причин, чому читачі відвідують Bogforum. Це важливіше за вигідні угоди і дешеві книжки. Оскільки в ярмарку бере участь більшість данських авторів, важко привернути увагу до іноземних письменників, окрім відомих. Такі автори, як Фей Велдон або Кен Фоллетт, привертають увагу великої кількості відвідувачів, менш відомі іноземні автори – ні. 

Але деякі з найкращих заходів минулого року – це зустрічі з іноземними авторами, такими, як Патрік Несс (на інтерв’ю прийшли сотні молодих читачів), у 2015 році була чудова зустріч з нобелівським лауреатом Даріо Фо, а цього року відбулися чудові зустрічі з Алаа аль-Асвані, Біллом Брайсоном і Річардом Докінзом. 

На кого з данських авторів ви порадили б звернути увагу українським читачам?

– Я не знаю, яких авторів перекладають українською, але пораджу таких письменників, як Карстен Йенсен, не лише чудовий автор художньої літератури, але й потужний голос у дебатах щодо біженців та міжнародної політики, Кім Лейн, який, серед інших тем, розповідає у своїх романах про колонізацію Данією Гренландії, та Найя Марія Айдт, чия книга про втрату дитини «Коли смерть щось забирає у тебе, поверни» поетична, спустошлива і водночас сповнена надії та любові. Це створення словника для висловлення найглибшого болю. І це пошук способу писати про реальність, яку захоплює горе. 

 

З дитячої літератури раджу всі книги Якоба Мартіна Стріда. Він поетичний, смішний і звертається безпосередньо до дітей, сприймаючи їхній світ серйозно. 

 

Читайте також: Почнімо нарешті ставитися до дитячої літератури серйозно!

 

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект