Читомо > Фетиш > «Словотвір» – платформа для пошуку адекватних перекладів

Фетиш

«Словотвір» – платформа для пошуку адекватних перекладів

29.01.2015 0 Автор:

Коли йдеться про очищення української мови від надлишку запозичень, то відразу згадуються пропоновані «розчепірки» й «штрикалки», до яких так ніхто особливо серйозно й не поставився. Але й проблема засилля чужизмів у нашій мові теж нікуди не поділася, навпаки кількість запозичень дедалі стрімкіше зростає. Без «постів», «лайків», «фідбеків», «брифінгів» тощо багатьом складно уявити своє щоденне мовлення. Протистояти таким тенденціям вирішили львівські програмісти, створивши некомерційний проект «Словотвір», де всі охочі можуть пропонувати чужизми для перекладу, варіанти самих перекладів та голосувати за найкращу пропозицію. Тексти на ресурсі написані скрипниківкою – так засновники прагнуть показати його окремий характер. Чим ще особливий «Словотвір» Читомо поцікавилося в автора ідеї проекту Михайла Свистуна.

Svystun

– Як виникла ідея? Чому вирішили боротися за чистоту мови?

– Тому що це важливо. Ми як ІТ-спеціалісти постійно маємо справу з іншомовними термінами, до яких не існує відповідників українською. Та й у повсякденному мовленні чужизмів стає дедалі більше.

Це проблема, якої не помічають. Люди зосереджені на якихось своїх клопотах, тим часом такі речі тихенько заходять у підсвідомість і приживаються. Деякі слова вже надто прижилися. Наприклад, «прес-конференція», «брифінг». Зараз ніхто й не знає, як інакше сказати. Але є чимало й тих лексем, які не встигли так сильно вкорінитися. Наприклад, «хенд-мейд». Люди починають розуміти, що це таке, але для багатьох, зокрема тих, хто не знає англійської, значення цього слова лишається невідомим.

В інших країнах, наприклад у Франції, існують спеціальні комісії, які відповідають за чистоту мови. У нас же цьому питанню уваги не приділяють, тому ми з власної ініціативи створили платформу, де користувачі шляхом обговорень можуть добирати відповідники чужизмам.

Словотвір: колективний пошук адекватних перекладів

– Як давно існує «Словотвір»? Скільки слів уже переклали?

Проект існує з липня 2014 року. Тоді ми почали розробляти базовий функціонал, на що пішло два місяці, тож у відкритому доступі сайт існує з вересня. Але й тоді ми особливо про нього не розповідали аж до прес-конференції, яка пройшла 22 грудня у Львові.

Говорити про те, скільки слів ми переклали, складно, адже пропозицій на «Словотворі» багато, але далеко не кожна з них є адекватною. Люди голосують за ті варіанти, які їм найбільше сподобалися, але потрібно, щоб ці слова потім хтось використовував у своєму щоденному спілкуванні. Але поки я не спостерігав цього.

– А самі ви постійно користуєтеся відповідниками зі «Словотвору»?

– Принаймні намагаємося)

Словотвір: колективний пошук адекватних перекладів

– Що можете про статистику відвідування сайту, який користувацький фідбек (до речі, ще один чужизм, до якого на «Словотворі» найкращим відповідником визнали «відгук» – прим. Читомо) спостерігаєте?

– Зараз нараховуємо більше 400 користувачів. Відвідуваність зросла після згаданої прес-конференції, коли тему підхопили медіа. Нині вона дещо спала, зате сформувалася певна група постійних користувачів.

Ми вирішили трошки пригальмувати і поки не рекламувати активно «Словотвір», бо, відстеживши роботу ресурсу з появою перших користувачів, виявили чимало речей, які потрібно доопрацювати.

Наприклад, треба додати поле з інформацією про те, як запозичене слово перекладається в інших мовах. До прикладу, слово французького походження «пароль», яким у нас активно послуговуються, без жодних синонімів, тож у декого виникає питання, нащо його взагалі перекладати. І в такому разі одним з аргументів може стати той факт, що в німецькій, французькій, англійській, шведській, іспанській, польській є свої варіанти перекладів цього слова. Також ми думаємо над тим, що варто було б додати морфологічний опис. Завдань насправді багато, й зараз активно над ними працюємо.

Словотвір: колективний пошук адекватних перекладів

– Чи думали над тим, щоб просувати «Словотвір» на офіційному рівні?

– Так, над цим замислювалися. Але перед тим потрібно доробити функціонал, щоби ресурс працював без зауважень. Нам також треба зібрати якомога більший перелік запозичень, навіть якщо вони не матимуть поки пропозицій щодо перекладу. Після цього ми спробуємо налагодити співпрацю з офіційними органами, але як це все буде – говорити зарано.

– Розкажіть детальніше про свою команду. Скільки часу приділяєте «Словотвору»?

Загалом нас п’ятеро разом з консультантом, при цьому в команді лише один філолог – кандидат філологічних наук Іван Ціхоцький. Він стежить, щоб ми не наробили дурниць і модерує. Ми приділяємо «Словотвору» стільки часу, скільки вдасться, тому розробка інколи затягується.

Словотвір: колективний пошук адекватних перекладів

– Які із пропозицій щодо перекладу були для вас найнесподіванішими?

– Наприклад, слово «самчик» як варіант перекладу «селфі». На перший погляд, звучить досить смішно. Хоча ми помітили, що є дві групи людей: одні кажуть, що це смішно й неприйнятно, а інші – що цілком адекватно.

Презентація проекту «Словотвір» на Slideshare:

Читайте про ще один цікавий проект, присвячений українській мові: «Засновники «Мова – ДНК нації» про лепетуна й моду на укрмову»
Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe