Читомо > Фетиш > «Вилетіло з голови» – як несподіванки здатні витісняти думки

Фетиш

«Вилетіло з голови» – як несподіванки здатні витісняти думки

26.07.2017 0 Автор:

Чергове цікаве дослідження, присвячене особливостям роботи мозку з інформацією, здійснили англійські й американські вчені. Видання ScienceDaily проаналізувало розвідку, виокремивши найголовніші спостереження науковців. Пропонуємо вам переклад матеріалу.

Чи бувало з вами таке, що ви саме збиралися щось сказати, як пролунав телефонний дзвінок? А після цього ви забули, що хотіли говорити? Дослідження електричної активності мозку пропонує нове пояснення того, як це відбувається.

Розвідку, опубліковану в часописі Nature Communications, проводили неврологи Адам Арон (Adam Aron) з Університету штату Каліфорнія в Сан-Дієго (США) спільно з Яном Весселем (Jan Wessel) із Оксфордського університету (Велика Британія). Дослідники припускають, що та ж система мозку, яка відповідає за переривання, або зупинку в рухах тіла, також бере участь у внутрішніх розумових процесах, коли, як у випадку з телефонним дзвінком, переривається хід думки.

intelligence-and-brain-vector-icons

Читайте також: Говорити і писати: як влаштовані мозкові звивини

Ця розвідка зосереджена, зокрема, на одній із ділянок мозку – субталамічному ядрі (СЯ).
Адам Арон раніше вже досліджував СЯ, з’ясувавши, що саме воно відповідає за різку зупинку людини в русі.

Науковці проаналізували сигнали головного мозку 20 здорових осіб і 7 із хворобою Паркінсона (саме СЯ є головною ціллю під час глибокої стимуляції мозку при лікуванні цієї хвороби). Усіх волонтерів попросили запам’ятати певну послідовність літер і відтворити її. Далі переважно лунав звичайний гудок, після якого учасники мали озвучити те, що запам’ятали.

Інколи цей сигнал замінювали на звук, подібний до пташиного співу (він не був приголомшливим – радше неочікуваним, як раптовий телефонний дзвінок). Дослідники тим часом реєстрували активність мозку й точність відтворення літер.

Читайте також: Несподівані експерименти над читанням

Результати дослідження свідчать про те, що подібні несподіванки викликають таку ж активність мозку, як і у випадку, коли людина різко зупиняється. При цьому, що сильнішою є реакція субталамічного ядра, то більшим є вплив на робочу пам’ять, і, відповідно, людина більше забуває те, що намагалася запам’ятати.

«Наразі ми простежили, що неочікувані події задіюють ту ж систему мозку, що використовується під час припинення тілесних рухів і яка, водночас, впливає на те, якою мірою такі несподіванки вразять хід думок», – пояснює Ян Вессель. При цьому вчені констатують потребу в подальших дослідженнях, щоб встановити причинно-наслідковий зв’язок між активністю, зафіксованою в СЯ, і втратою «робочої» пам’яті.
.

free-neuron-vectors

.
«Несподівана подія очищує мозок від того, про що ви думали. Радикально нова ідея полягає в тому, що механізми мозку, відповідальні за зупинку рухів тіла, також задіяні в процесі переривання, зникнення думок»
, – зазначає Арон. Із його слів, можливий вектор майбутнього дослідження – простежити, чи відіграє СЯ якусь роль у процесах, для яких характерним є відволікання, як-от синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ). «Це вельми спекулятивне припущення, але було б корисно виявити, чи активніше спрацьовує СЯ при СДУГ», – додає вчений.

«Також потенційний інтерес викликає можливість дізнатися, чи може ця система «вмикатися» свідомо, щоб позбутися нав’язливих думок і небажаних спогадів», – розмірковує Вессель.

Якщо подальші розвідки підтвердять запропонований у цьому дослідженні зв’язок між СЯ і втратою ходу думок через неочікувані події, то, на думку науковців, це може свідчити про адаптивну особливість мозку, що сформувалася в процесі еволюції як спосіб «очистити свідомість» і сфокусуватися на чомусь новому. Арон наводить такий приклад: «Одного ранку ви вирушили по дрова в африканській савані. Ви думаєте про їжу, яку готуватимете, аж раптом чуєте шарудіння у траві. Ви різко спиняєтеся – і всі думки про обід зникають, оскільки ви зосереджуєте свою увагу на тому, щоб з’ясувати, що є в траві. У цьому випадку краще забути про те, над чим ви міркували раніше».

Читайте також: Дислексія, або коли мозок «не влаштований» читати

.
Забування – головна функція пам’яті

.

vector-free-illustration-of-brainstorming-and-ideas-icons

Нейрофізіологи з Університету Торонто називають забування важливою здатністю для людини, що дозволяє видаляти з мозку непотрібну інформацію й поповнювати його актуальними знаннями для оптимізації прийняття рішень. На їхню думку – це і є головна функція пам’яті. Про це повідомляє науковий журнал Neuron.

«Важливо, щоби мозок забував про несуттєві деталі й замість цього фокусувався на матеріалах, які ведуть до розумних рішень у реальному світі. Наявність великої кількості суперечливих спогадів ускладнюють цей процес», – пояснює професор Блейк Річардс.

Результат Neuron. Після ряду досліджень у дитячому відділенні університетської лікарні в Торонто, вчені дізналися, що забування пов’язане з появою в гіпокампі (ділянці мозку, що відповідає, перш за все, за пам’ять) нових нейронів, які генеруються стволовими клітинами. А наші спогади зберігаються у зв’язках між нейронами.

Коли нові нейрони інтегруються в гіпокамп, утворюються і нові зв’язки, що реконструюють схеми гіпокаму й перезаписують пам’ять. Інформація в старих нейронних зв’язках, яка є неактуальною, поступово стирається.

Це може пояснити те, що діти в гіпокампі яких виробляється більше нейронів (бо вона активно пізнають довколишній світ), ніж у дорослих, коли дорослішають, забувають багато моментів дитинства. Особливо те, що відбувалося з ними у віці до чотирьох років.

Читайте також: Нейронаука «Гаррі Поттера»

Зображення: vecteezy.com
Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe