Читомо > Видане > Три книжки про гендер, які розширюють межі дискусії

Видане

Три книжки про гендер, які розширюють межі дискусії

28.04.2017 0 Автор:

Чому гендерні дискусії безпосередньо стосуються і чоловіків, і жінок в сьогоднішні часи? Чи впливає гендерний поділ на сприйняття тіла та простору в сучасному світі та яким чином це може відбиватися, наприклад, на класичному та сучасному містобудуванні? Чому важливо переосмислювати гендерне питання не лише в соціальному контексті, а й культурному, політичному та правовому? На всі ці питання відповідають наступні книжки, видані цього року.

Кожна з них надзвичайно розширює межі дискусій, розглядаючи всі можливі варіанти вирішення вже наявних суспільних запитів, а головне – порушує нові питання у полі гендерних студій. Перевидання «Другої статі» Сімони де Бовуар, публікація антології есеїв «Образ, тіло, порядок. Гендерні дослідження в міждисциплінарному спектрі» та нова книжка Тамари Марценюк «Гендер для всіх. Виклик стереотипам» дозволяють й українському читачу долучитися до процесу переосмислення гендерного питання, а також просто розширити свої знання у цій широкій, часом заплутаній та дещо провокативній галузі.

 

Сімона де Бовуар «Друга стать» (у 2-ох томах)

/ переклад Наталія Воробйова, Павло Воробйов, Ярослава Собко. – К.: Основи, 2017. – 368 с.+368 с.

bauvoir
Попри те, що з роботою відомої французької філософині в наукових колах вже багато хто знайомий, перевидання «Другої статі» видавництвом «Основи» є надзвичайно важливим кроком. Насамперед через те, що теми, які підняла Сімона де Бовуар ще у післявоєнний час потребують постійної реактуалізації, згадування. Як неодноразово казала сама авторка, вона не мала на меті писати феміністичну книжку, лише хотіла дослідити жінку в історичному, політичному, суспільному та культурному контексті. Не обійшлося й без розгляду біологічних характеристик обох статей. Авторка пише «Ми не народжуємося жінками — ми стаємо ними».

Стать закладається нас біологічно, але гендерна роль накладається на нас впродовж життя, набудовується, як і будь-який інший соціальний конструкт. Авторка також підкреслює, що, всупереч різниці у фізичній силі, у 20-му (та й у 21-му) столітті це не впливає на суспільне життя. Не обов’язково бути надзвичайно витривалою фізично для того, аби здобувати освіту, працювати, творити та взагалі максимально реалізовувати власний життєвий потенціал. Між тим, де Бовуар приходить до думки, що жінка в суспільстві сприймається як «Інша». Тобто її образ утверджується через образ чоловіка і в цій системі координат вона займає другорядну роль. Вона – друга стать. Жінка в патріархальному світі не має свободи бути собою, вона розглядається у прив’язці з чоловіком, підпорядкована йому.

Попри те, що це не було її головною метою, де Бовуар стала визначною постаттю так званої «другої хвилі фемінізму» і заразом принесла багато запитань відносно становища жінки в суспільстві та розуміння, наскільки важливим є переосмислення умови її життя в сучасному світі.

Читайте також: Фемінізм в українській літературі: поле ґендерної боротьби

.

pink_line1

.

Тамара Марценюк «Гендер для всіх»

– К.: Основи, 2017. – 256 с.

гендер для всіх
Почавши свій шлях з онлайн-курсу на платформі Prometheus, низка лекцій Тамари Марценюк, відомої дослідниці гендеру, просто не могла не вийти книжкою. На фоні загальної зацікавленості даним питанням у світі та зокрема в Україні, де силами видавництв та окремих авторів щороку зростає кількість спеціалізованої літератури, перевидань, перекладів, необхідною була книга, яка б вводила в курс справ найбільш непідкованих у цій проблематиці читачів, заохочувала продовжувати заглиблюватись у тему і до того ж на прикладах давала зрозуміти, чому порушені питання безпосередньо стосуються кожного з нас.

Намагаючись інформувати ширшу за наукові кола аудиторію, авторка перш за все пояснює, що ж взагалі таке гендер? Звідки взявся цей термін? І поступово надихає читачів детальніше знайомитися із цією темою, виділяючи окремо низку питань після кожного розділу.

Для більш предметного ілюстрування ситуацій пов’язаних із гендером чудовим матеріалом стають ілюстрації Олега Грищенка, в яких надзвичайно просто пояснюються явище пов’язані з дискримінацією, статистичні дані та шляхи розв’язання певний ситуацій. Книжка «Гендер для всіх» здається енциклопедією, в якій можливо знайти інформацією фактично з усіх сфер, до яких залучена людина: освіта, праця, політика, релігія та медіа. Знаковим є також окремо винесене питання чоловічих студій в розділі «Гендер і чоловіки», що значно розширює розуміння не лише тих, що торкаються виключно дискримінації та утисків жінок.

Читайте також: Книжки про ґендерне насильство

Окрім того, що авторка пояснює невідомі широкій аудиторії терміни та особливості, вона також розвінчує незліченну кількість міфів, що вже давно встигли закоренитись, в культуру, побут суспільства, зокрема й українського.

Поза питаннями, міфами та ілюстраціями, книжка також сповнена чималою кількістю статистик, наче наперед передчуваючи прискіпливого читача.

Одними із цікавих ефектів, які спричинює ця книжка, є бажання одразу ж скупити декілька десятків книжок та подарувати її найближчим знайомим, не боячись того, що вона здасться надскладною або нудною. Бо ця книжка не лише для всіх, а й для кожного.

Читайте також: Як включитися і не боятися. Феміністичний меседж від Шерил

.

pink_line1

«Образ, тіло, порядок. Гендерні дослідження в міждисциплінарному спектрі»

/ за редакцією Катерини Міщенко та Сюзанни Штретлінг. К.: Медуза, 2014. 

–232 с..

obkl._dlya_veb_2._1
Гендерні дослідження знаходять своє місце не лише в контексті соціальних студій, а й у ширшому, міждисциплінарному просторі. Зібрані у новій антології «Образ. Тіло. Порядок» академічні тексти та есе демонструють наскільки гендерні ролі є актуальними також в дискурсі науки, архітектури, політики, правознавства, кіно та фотографії. Для того, аби почати активне переосмислення основних закономірностей, що побутують у суспільстві та часто основуються на гендерній нерівності, авторки намагаються здійснювати «пошук там, де ми досі ще не були».

Подібно до Сімони де Бовуар, щоб максимально наблизитись до більш цілісного сприйняття ситуації, вони аналізують велику кількість літератури минулих епох. Наприклад, Дайян Агрест звертається до текстів епохи Відродження, з яких стає очевидним вилучення жінки в процесі формування теорій містобудування. Міста будувались за подобою чоловічого тіла, і це досі залишається майже незмінним. Якщо вулиці – це дзеркало нашої свідомості, то навіть якщо ти жінка, твоє відображення чоловіче. Таким чином усвідомлення цього має стати поштовхом для змін канонів архітектурного будування.

Видання антології – це також важливий крок у культурному обміні, оскільки дані статті раніше не перекладалися на українську мову. Значна частина із них була опублікована ще наприкінці 20-го століття, проте вони все ще не втрачають своєї актуальності. Особливо в Україні, де гендерні студії ще й досі не вважаються природними та закономірними, на чому наголошують і самі редакторки антології Катерина Міщенко та Сюзанне Штретлінг. Цим виданням вони сприяють значному розвитку інформативної бази, освітніх програм із гендерних питань.

Загалом кожна з книжок відбірки є неоціненним скарбом, що доповнює культурне та суспільне життя людей теперішнього та зацікавлюють читачів до активного сприяння та переосмислення значення гендеру в суспільстві сьогодення.

Читайте також: Трохи міждисциплінарного тіла й порядку

 

Чільне зображення pixel.nymag.com

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe