> Видане > «Ukraine. The best»: У пошуках героїв, або Велич і її швидкоплинність

Видане

«Ukraine. The best»: У пошуках героїв, або Велич і її швидкоплинність

12.09.2016 0 Автор:

На цьогорічному Форумі видавців у Львові відбудеться презентація книжки, яка поставила перед собою доволі амбітну мету познайомити з тими, хто формує культурний простір останні 25 років. Читомо погортало сторінки й ділиться висновками.

За збігом обставин автор цього огляду був свідком і трохи учасником підготовки видання «Ukraine. The best Культурний простір від А до Я». Тому добре пам’ятає, з чого все починалося, як відбувалося, що аж ніяк не зменшило здивування від кінцевого результату.

Отже, у 2014 році у засновника порталу про культуру Cultprostir, галериста і поціновувача українського сучасного мистецтва Юрія Комелькова з’явилась ідея створити книжковий арт-проект, репрезентативне видання, яке б мало достойний вигляд як у кабінетах вітчизняних дипломатів, так і на полицях бібліотек. Слід зазначити, що для Комелькова це був не перший і навіть не другий досвід роботи над книжками про мистецтво (і не тільки). Втім, навіть досвід не допоміг реалізувати проект настільки швидко, як того хотілося.

inside

ПРИДБАТИ ПОДАРУНКОВЕ ВИДАННЯ: 2500 грн (chytomo@gmail.com)

Поки редакторська група готувала статті, дизайн книжки кардинально змінився, як і її концепція та назва. Якщо з початку фоліант призначався для внутрішнього ринку, то після першого року підготовки стало ясно: витрачені зусилля варті того, щоб вийти на міжнародний.

Саме тому дещо локальну назву «Слава України» змінили на більш глобальну і менш пафосну ‒ «Ukraine. The best». З масштабів і накопиченого матеріалу виріс однойменний сайт. Вже відомо, що книгу презентуватимуть на Міжнародному книжковому ярмарку у Франкфурті на стенді України за сприяння МЗС.

Читайте також: 25 найкрасивіших видань Німеччини

«Ми зрозуміли, що розповісти про 123 героїв і видати тоненьку маленьку книжку не вдасться, це був би продукт низької якості. Цільова аудиторія нашої книги – дуже вузька. Це переважно колекціонери, у яких є роботи художників-героїв книги, люди, які мають високий дохід і цікавляться певною сферою мистецтва. Я не прораховував, чи буде це видання прибутковим, головне для мене було зробити нешаблонний ідейний продукт.

Коли виникло багато ідей, то сформувалося бачення формату. Головне для мене було зробити такий продукт, якого ще не було в Україні. Це не лише книга, а й проект. Ми хотіли би проїхати світом з цим проектом, робити івенти з героями книги. Головне зараз для нас – вихід на міжнародний ринок», – ділиться планами Комельков.

Чи не найголовніше в книзі «Ukraine. The best» – дизайн. Кожна її сторінка – це окрема робота кількох спеціалісті: від фотографа до 3D-моделлерів.

«Втілення книги замислювалася у рік сторіччя авангарду. Хотіли показати спадкоємність цього стилю в сучасному перекладі візуальною мовою. Спочатку було страшно йти до крайніх заходів, і я зайнялася оформленням сторінок художників і фотографів великого таланту не треба, щоб розмістити красиву роботу на весь розворот.

Коли стало зрозуміло, що далі неможливо ухилятися від письменників, композиторів, режисерів і оперних співаків, я звільнилася з агентства, де працювала, і поїхала до Португалії, сама. Там я пішла в музей сучасного мистецтва, побачила роботи наших відомих авангардистів, і раптом усвідомила, як все зроблю. Я думаю, що людина з візуальної сфери не повинна працювати з образами, якщо вона нікуди не їздить і не бачить світ.

Під час створення чогось дуже важливо треба перебувати одночасно у двох протилежних станах: бути максимально відкритим новому і бути глибоко сфокусованим на завданні, простіше кажучи, сприймати все як гру. Після повернення я почала малювати розвороти, іноді по 5-6 за день. Тоді народилися найкращі сторінки. Стилі були синтезовані в точці між плакатними техніками, геометрією і живописом.

У кожного героя книги по два розвороти: перший — загальний, другий — унікальний. Дуже довго створювалися 3D бюсти. Ними займався 3D-моделлер Влад Бурбела. Спочатку він працював у парі з відомим київським скульптором Володею Журавлем.

Processed with VSCO with q5 presetМарія Леоненко

Погруддя героїв це певні символи нашого часу. Ми показуємо наших сучасників такими, як бачимо їх через інтернет. 3D-графіка яскраво і метафорично відображує аватар цифрову картинку, через яку ми формуємо своє уявлення про будь-яку людину. Ця картинка рубана, вона в єдиному ракурсі, вона говорить нам, що ми знаємо далеко не все, що історія ще не закінчена, і що життя культурного діяча це не досягнення, а процес, за яким буде цікаво спостерігати і далі. Особливу увагу варто приділити розвороту з нашою азбукою. Кожна буква це 3D ілюстрації, вивуджені і трансформовані з безлічі картин авангардистів.

UB4

Всі ці ідеї та інші візуальні смисли нічого б не були варті без команди, яку мені вдалося зібрати. Це те, чим я по-справжньому пишаюся як арт-директор. Мою роботу видно у роботі моїх дизайнерів. Коли навколо одні професіонали, незрозуміло, куди бігти дякувати, особливо з огляду на віддаленість одне від одного протягом всього процесу. Жоден дизайнер не бачив іншого особисто, але всі до єдиного файли і 3D-сцени були створені єдиною для всіх мовою.

«Ukraine. The best» дуже довга історія. Її англійську версію будуть показувати в цивілізованому світі найближчі кілька років. Ми робили ставку на унікальність особистостей, героїв книги», – розповіла арт-директорка видання Марія Леоненко.

Читайте також: Куди дивитися: 6 альбомів про кра́сні мистецтва

Крім редакції порталу Cultprostir до авторського колективу долучилися, не побоїмося цього слова, експерти і авторитети у своїх галузях, наприклад, Дмитро Десятерик у розділі «Кіно», Олег Вергеліс у «Театрі»…

«В авторській (редакторської) групі цієї книги мені працювалося дуже добре, тому що ніхто нічого не диктував і не нав’язував. Єдиний нюанс – потрапити у формат і збігтися з ним. Адже книга передбачає не просто набір історій про відомих людей, вона передбачає окремі «сегменти» всередині самих історій. І тут важливо вгадати точні цитати, важливі епізоди в житті героїв. При досить вузьких рамках тексту.

Щодо тих чи інших героїв, які потрапили в книгу, безумовно, розумію, що не всі могли туди увійти і далеко не всі увійшли. Інакше це був би багатотомник. Більш того, за час формування видання (а це три роки) вже підросло і зміцніло нове цікаве зухвале культурне плем’я. Яке, впевнений, з часом, займе почесне місце в якому-небудь сіквелі на цю ж видавничу тему.

Цінність самого проекту в тому, що сприймаю я його не тільки як колективну працю талановитих авторів (тексти належать моїм чудовим колегам, шановним критикам і мистецтвознавцям). Цінність ще і в якійсь поліфонічності відчуття цього видання: з одного боку – цікаві сюжети, з іншого – це енциклопедія …

І тут також винахідлива арт-складова (в плані оформлення, дизайнерської думки). Так чи інакше, це безперечне подія, оскільки подією є і кожен з 120 (і навіть більше) персонажів, які опинилися під однією обкладинкою», – прокоментував Олег Вергеліс,  театральний критик, мистецький оглядач, редактор відділу культури часопису «Дзеркало тижня», один з авторів книги «Ukraine. The best».

Найбільш палкі суперечки творчої групи точилися навколо особистостей, що увійшли в окремі розділи книги. Щодо «Літератури», то цей розділ аж надто хрестоматійний, наперед застрахований від будь-якої похибки наявністю у ньому світлих образів Ліни Костенко, Оксани Забужко та інших класиків.

Згадуючи рік, у якому ми зараз живемо, аналізуючи літературний процес останніх п’ятнадцяти років, які теж входять у охоплені виданням 25, неважко помітити, що цілий пласт поезії, прози, драматургії просто відсутній. Покинутими редакторською групою книги стали і вітчизняні видавці, перекладачі. У розділі «Література» присутнє ім’я видатного мистецтвознавця Дмитра Горбачова, але чому там немає і видатних літературознавців: Тамари Гундорової, Віри Агеєвої?

UB1

Читайте також: 22 найкрасивіші польські книжки

Аналізуючи розділ «Арт», складається враження, що українське сучасне мистецтво – царина виключно чоловіча. Жанна Кадирова у запропонованому списку радше щасливий випадок, ніж свідомий вибір. Так, перелік героїв дійсно викликає багато запитань. І це теж по-своєму добре, бо означає, що нам є з кого обирати, що наша культура за ці 25 років поповнилася персоналіями, які гідні дискусій і продовжень таких само ґрунтовних, хоч і неоднозначних, видань, як «Ukraine. The best Культурний простір від А до Я».

UB2

Чи збереже книга крім зовнішньої привабливості актуальність, адже її часовий рубіж до 2016 року швидко себе переросте? Чи не є це певним натяком на продовження і подальше поглиблення цього проекту вже онлайн?

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi