Букрек

Хто опікується румуномовною літературою в Україні

22.08.2019

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Усі ми знаємо, що на території України, крім українців, проживає велика кількість різноманітних національних меншин. Усі вони мають свою власну культуру, мову, звичаї, а українська держава навіть на рівні конституції декларує захист їхнього права на повноцінне й самодостатнє культурне життя. А яке можна уявити культурне життя без доступу до книжок рідною мовою? Читомо поспілкувалося з директоркою чернівецького видавництва «Букрек» Дарина Туз-Максимець, яка вже не перший рік займається виданням румуномовної літератури й забезпечує книжками одну з найбільших національних меншин України.

Хто читає румунською в Україні

Треба сказати, що діаспорні громади завжди мають незадоволений попит на літературу рідною мовою, і на це є багато об’єктивних причин. Найперша полягає у тому, що такі книжки мало видають у країнах, де проживають громади, а також не дуже активно завозять з рідних країн, з яких ці громади походять.

 

Румунські громади в Чернівецькій та Закарпатській областях не стали винятком. З одного боку — їх представники не завжди можуть знайти потрібні книжки в крамницях чи бібліотеках, з іншого — з того асортименту, який є, вони купують мало, бо мають низьку купівельну спроможність, а такі видання не дешеві. Про великі наклади книжок румунською мовою не йдеться. Скажімо, «Букрек» змушений видавати художню літературу румунською мовою на рівні 500-300 примірників. Більшими можуть бути лише наклади підручників для шкіл, в яких навчаються румунською мовою.

Що видають румунською в Україні

Цільовою аудиторією цих книжок здебільшого стають школярі, адже ми спеціалізуємося на видавництві підручників мовами національних меншин. Це, так би мовити, наша «ніша» на ринку. Проте ми маємо у своєму доробку не лише підручники румунською мовою, а й інші художні та історичні книжки.

 

За 27-річну історію «Букрека» ми видали чимало літератури для румунської громади й отримали багато схвальних відгуків по обидва боки кордону. Так, ми видали українською, румунською та англійською мовами книжку «Гуцульська вишивка» Мирослави Шандро, зробили україно-румунське видання «Кобзаря» Тараса Шевченка (переклад віршів здійснив румунський поет Іон Козмей), книжку культового румунського поета Михая Емінеску «Лучафер», перекладену Віталієм Колодієм. У його ж перекладі світ побачили й «13 поезій про кохання» Кароліни Іліки та «У світлі сповідань» Мірчі Лютика.

Також у нас виходили книжки українського дипломата Теофіла Рендюка про Пилипа Орлика та Івана Мазепу, долі яких були пов’язані з молдовсько-румунськими діячами. Є у нас і окрема серія дитячої літератури, у які входять твори румунських письменників та фольклор.

Першою нашою авторкою, яка займалася укладанням підручників, була Серафима Криган – методистка Чернівецької філії інституту модернізації змісту освіти Міністерства освіти й науки України. Вона має значний практичний досвід викладання румунської в школі. Ще в 1997 році ми видали з нею перший в Україні румунський буквар «Абечедар» латинкою (до цього видавали кирилицею і називали молдавським).

Тоді президент України презентував це видання президенту Румунії, як зразок того, що молода українська держава дбає і дбатиме про інтереси румунської національної громади. Разом з пані Криган ми підготували й серію підручників з румунської мови для 1-11 класів, а зараз переважно виходять перекладні підручники для початкової та середньої школи.

 

Румуни — сьома за чисельністю етнічна меншина України. Згідно з даними Всеукраїнського перепису 2001 року в Україні проживало 151 тисяча румунів – це 0,31 % від усього населення держави. Найбільше румунів живе у Чернівецькій області — їхня частка становить 12,5% (114,6 тис.).

Хто підтримує румуномовне видання

Наше видавництво співпрацює з педагогами та видавцями Бухареста, Сучави, Марморощини, а також з Посольством України в Румунії. Завдяки нашим домовленостям із директором румунського видавництва «Лідана» Даном Агеоргічесі в Сучаві відкрили відділ української книги, а у Чернівцях відділ румунської. Маємо проєкти з Музеєм історії та етнографії румунів Закарпаття, який очолює Іон Ботош. Нам вдалося видати чимало книжок на історичну та культурну теми. З румунськими товариствами Буковини та Генеральним консульством Румунії в Україні також є контакти, але зводиться це більше до промоції вже виданих нами книжок.

 

Добре складається співпраця і з Румунським культурним інститутом. Завдяки фінансовій підтримці цією установою перекладів, українські читачі можуть прочитати книжку румунського автора Данієля Банулеску «Цілую твої сідниці, дорогий керманичу!». Але з фондами, які хотіли б популяризувати румунську мову в Україні, співпраці у нас не склалося. «Букрек» видає румунську літературу з власної ініціативи.

Підручники румунською мовою видаються на замовлення Міністерства освіти і науки України. Вони фінансуються державою. Були видання, які підтримувались на державному рівні за програмою «Українська книга». Зараз ми маємо непоганого партнера в особі Чернівецької облдержадміністрації. Незалежно від зміни її керівництва, підтримка видання румунської літератури від місцевих авторів залишається незмінною. Завдяки цьому бібліотеки районів, де проживають румуни, безкоштовно отримують книжки рідною мовою.

Та навіть попри це складається враження, що румунські культурні та громадські товариства, яких не бракує, більше сподіваються на українську державу, а також критикують її за недостатність уваги до румунської теми. Мені не доводилось бачити посібники чи антології, які румунські товариства видали б для дітей, щоб полегшити для них вивчення рідної мови.

 

Румуни в Україні користуються, майже винятково в Чернівецькій області, своєрідною культурною автономією. У Чернівцях виходять румунською мовою 12 обласних газет серед них найтиражніша — «Зориле Буковиней» та 3 районні двомовні українсько-румунські газети. Існують початкові й середні школи з румунською мовою викладання; в Чернівецькому Університеті є кафедра румунської філології. Діють самодіяльні гуртки румунської пісні, танку тощо. Ряд членів Спілки Письменників України також пишуть румунською мовою.

Чому важливо підтримувати румунську мову

Тим, хто знає румунську мову, легко спілкуватися з мешканцями Румунії, Молдови, Закарпатської, Одеської та Чернівецької областей, де румуни проживають компактно. Часто відбуваються спільні заходи культурних товариств трьох країн-сусідок – України, Румунії, Молдови, які сприяють збереженню українськими румунами своєї рідної мови та культури. Зі вступом Румунії до Євросоюзу такі спільні проєкти почастішали. Культурні заходи за участі румунських колективів часто відвідують й українці.

Але українцям не завжди зрозумілий румунський культурний контекст. Українці Буковини, Закарпаття, Одещини не поспішають вивчати румунську мову, хоча й хотіли б її знати. Тільки останнім часом з’явилося активніше зацікавлення цією темою. Якби у школах цих трьох регіонів вивчали другою іноземною мовою румунську, то ефект був би помітнішим, і з часом міжкультурна комунікація лише б покращилась.

 

Самі ж румуни прагнуть спілкуватися державною мовою. І хоча старше покоління знає здебільшого російську й комунікує нею, молодь активно вивчає українську і практикує її. Покоління, яке виросло за роки незалежної, вже знає мову, хоча з тестами школярі досі мають певні проблеми.

 

Читайте також інтерв’ю з Андрієм Любкою про його нову книжку та українське прикордоння

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект