Повість “Два маленьких дикуни” відомого канадського письменника і художника-анімаліста Ернеста Сетона-Томпсона (1860—1946) — захоплива й пізнавальна книга про загадковий світ тварин і птахів. Головного героя твору, хлопчика Яна, ваблять закони й таємниці дикої природи. Якось йому випадає нагода провести літо разом з другом у лісі. Хлопці вдають із себе індіанців, живуть за їхніми законами та стають справжніми слідопитами й мисливцями. Життя на лоні природи, у тісній взаємодії з лісовими мешканцями, сповнене неймовірних пригод і дарує героям незабутні враження.
Щороку з настанням весни, з першими ознаками пробудження природи в Янові прокидалось якесь непоборне бажання зірватися з місця і бігти світ за очі. І на початку березня, щойно почувши каркання першої ворони, Ян не міг знайти собі місця. Та особливо збуджувалась його кров, коли він бачив диких гусей, які довгими ключами з ґелґотінням прямували на північ. О, як він мріяв здійнятись у повітря й полетіти разом з ними! З появою кожної нової пташки, кожної нової звірини у хлопчика по спині пробігав якийсь незрозумілий трепет, і з кожним роком це відчуття посилювалось.