Лепцизький книжковий ярмарок

Література пантрує демократію: що говорили й показували на Лейпцизькому ярмарку

09.04.2019

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Лейпцизький ярмарок – одна з двох найбільших книжкових подій Німеччини, яку щорічно відвідує величезна кількість шанувальників найрізноманітнішої літератури. Тисячі професіоналів, ілюстраторів, косплеєрів та просто тих, хто прагне побачити та поговорити про нові книжки. Не обійшлася ця масштабна подія й без української присутності. Вікторія Михайлова розповідає про найголовніше, що відбувалося на ярмарку, а також про те, як себе показали українці.

 

Згідно з офіційними дослідженнями Бюро Статистики Німеччини, кількість продажів на внутрішньому книжковому ринку країни за останні кілька років залишаються стабільними. Німецькомовні читачі з готовністю віддають близько дев’яти мільярдів євро на рік за паперові та електронні книжки. У 2017 році приблизно 9,25 мільйона німецькомовних читачів брали до рук книжку кожного дня.

 

Звісно, тут можна поставити собі питання, чи це багато, чи мало для такої країни, як Німеччина, з її майже 80 мільйонами населення? Можна сперечатися, організовувати дискусії на цю тему. Але вже зараз можна з упевненістю сказати, що тут люблять книжки та все, що з ними пов’язане.

 

У найменшому містечку має бути книгарня або бібліотека. І звісно, що німці пишаються двома найбільшими книжковими ярмарками країни — у Франкфурті-на-Майні та Лейпцигу. Важко знайти настільки протилежні події, центральною темою яких стала книга. Перший книжковий ярмарок відбувається у жовтні в західній, «старій» частині Німеччини, другий — у березні у східній, «новій» частині країни. Конкуренція між цими важливими для міжнародного літературного світу подіями триває вже не перше століття. За цією боротьбою цікаво спостерігати, читати статті та порівнювати статистику щодо кількості представлених книжок або відвідувачів з різних куточків світу. Але лише відвідавши обидві події, можна побачити, що ніякого сенсу у цьому, так би мовити протистоянні, немає. Адже ці книжкові ярмарки настільки різняться, що швидше доповнюють один одного.

 

Читайте також: Франкфурт №70: чи Україна на тій самій сторінці прав, свобод і трендів?

Цього року Книжковий ярмарок у Лейпцигу відбувався з 21 по 24 березня. Місто зустріло гостей та учасників з 46 країн чудовою весняною погодою. Це число не змінилося з минулого року.

 

Хоча саме цей ярмарок позиціює себе «місцем для зустрічі письменника, читача та видавця», але перший день завжди зарезервований для фахових відвідувачів. Цьогоріч 2547 професійних організацій зареєстрували свої подіумні презентації в межах фестивалю «Лейпциг читає», а також відповідні книжкові стенди. Події фестивалю відбувалися не лише на території виставки, але й по всьому місту. Щодо шанувальників книги, то їх цього разу було 286 тисяч. Це на чотирнадцять тисяч більше, ніж минулого. А от кількість учасників Manga–Komic-Con не змінилася. У березні виставку відвідали 104 тисячі косплеїв, які своїми цікавими та креативними костюмами радували око відвідувачів.

Під час відкриття ярмарку міністр культури та медіа Німеччини пані Моніка Грюттерс наголосила на тому, що «без людей, для яких важлива книга, подія такого масштабу була б неможлива». А під час закриття керівник книжкового ярмарку пан Мартін Бул-Вагнер сказав, що задоволений тим, що така кількість відвідувачів вкотре показала своє захоплення книжками, авторами, видавництвами та підтверджує важливість слова.

 

Запрошеною країною-гостем цього разу стала Чехія. Під час фестивалю «Лейпциг читає» 55 авторів цієї країни скористались можливістю представити свої книжки та провести дискусії на 150 презентаційних майданчиках. Країна привезла більш ніж 70 нових перекладів з чеської на німецьку, відкривши таким чином своїм авторам двері на міжнародний книжковий ринок.

Багато цьогорічних подій були присвячені темі «30 років після падіння Стіни» та «Роки змін 1989-1991. Східна, Західна та Середня Європа 30 років поспіль». Відомі письменники, журналісти, публіцисти з Німеччини, Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини дискутували про зміни останніх років та важливість збереження і подальшого розвитку демократичних цінностей Європейської Унії. Чеський письменник та дисидент Яхим Топол влучно сказав, що Європа досі знаходиться у тій самій часовій петлі, що й у 1968 році (Празька весна), і у 1989 році (Оксамитова революція). Вона знову має боротися за свободу та демократію.

 

У такій ситуації дуже вчасним став висновок президента державного центру політичного розвитку Томаса Крюгера про те, що «література продовжує бути мовою спілкування, свідком сьогодення та сейсмологом майбутнього, вона збагачує політичну освіту новими, незвичними перспективами, заповнює пусті місця та ставить нові питання».

 

Про літературу, яка є своєрідним мостом з паперу, поєднує минуле та майбутнє, різні покоління та культури говорив і український письменник Богдан Коломійчук під час презентації свого роману «Моцарт із Лемберга». У розмові з директоркою літературного проекту «Brücke aus Papier» Вереною Нолте автор порівняв українську літературу XXI століття з раною, яка постійно кровить.

До важливих подій у Лейпцигу можна сміливо віднести презентацію німецького перекладу збірки оповідань Олега Сенцова «Жизнь» («Leben») видавництва Voland & Quist. Охочі мали можливість поспілкуватися з перекладачами Крістіаном Кирнером і Клаудією Дате, а також відразу придбати книжку. Подією, яка також зацікавила публіку, стала дискусія українсько-польської письменниці, перекладачки та журналістки Жанни Слоньовської про культуру політики, взаємозв’язок між поколіннями та ідентифікацію. А на презентацію Євгенії Лопати, директорки літературного фестивалю «Meridian Czernowitz», завітало дійсно багато людей, які мріють відвідати Чернівці та потрапити на цю подію.

На жаль, цього року знову лише дві українські організації представляли Україну стендом: літературний фестиваль «Meridian Czernowitz» та громадська організація «Агенція культурного розвитку». Під час ярмарку цей стенд став місцем зустрічей українців Німеччини, які скучили за українською літературою та книжками.

Всі люблять щасливі закінчення. Цього разу участь України у ярмарку була успішною. Андрій Лесів та Романна Романишин з творчої майстерні «Аґрафка» отримали бронзову нагороду конкурсу «Найкращий дизайн книги всього світу 2019» за «Я так бачу».

 

Дуже хочеться сподіватися, що вже наступного року більше українських книжок та перекладів будуть представлені під час Лейпцизького ярмарку, який відбуватиметься вже з 12-го по 15-те березня 2020 року.

Читайте також про минулорічний Лейпцизький книжковий ярмарок

Фото: Анна Гуцалюк, Євгенія Лопата, Ілона Ушеніна, Богдан Коломійчук, Афіна Хаджинова

 

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект

що більше читаєш – то ширші можливості