Новини

12-16 жовтня у Національному музеї книги і друкарства відбувся Другий фестиваль «Азбукове королівство магів і янголів». Незважаючи на свій вік, захід ще від минулого року встиг багатьом сподобатись. Знову разом зібралися письменники, художники та видавці, а в музейному просторі з’явилися чарівні виставки ілюстрацій та арткниг.

Цього року організатори врахували помилки попереднього фестивалю, який відбувся під час осінніх канікул, і провели його у гарячий шкільний період. Тож,  маленьких ангелів і магів на майстер-класах і презентаціях було значно більше. Нас засмутило тільки часткове копіювання минулорічних подій і невеличка підбірка арткниг, хоча й без того було на що подивитись. Пропонуємо і вам.

З першої ж зали можна помітити казкову валізу на підвіконні – прозорий і радісний натяк на присутність постійної учасниці фестивалю, художниці Сіґуте Ах.

Залу також відкривають виставки – малюнки учасників щорічного конкурсу «Золотий мольберт», що проводиться серед передплатників журналу «АРТ-КЛАС»:

За словами головного редактора журналу, багато з них перетворилися на ілюстрації та знайшли своє місце у справжніх книжках.

Інша виставка міста «Ославія» від Остапа Кривдика:

Остап Кривдик, автор країни «Ославія»:

Чесно кажучи, тяжко уявити, щоб за допомогою цих картин можна було ілюструвати книжку. Можливо, це книжка про місто, яке народжується, проживає і помирає. Це нереальні міста. Це гра, але водночас у цьому місті можна жити.

Виставка живих і відомих робіт Костя Лавра:

Художник Максим Павленко зі своїми козаками:

Виставка арткниг. Це пташина книжка з Польщі:

Уже наше:

Олена Медведєва з м. Рівне “Креативна книга”

Галина Листвак гортає артбук з дитячими ілюстраціями:

Останній 300-тий відбиток фестивального дерева від Катерини Бруєвич:

Катерина Бруєвич, мистецтвознавець, про живу друкарню:

Ми готували близько двохсот відбитків заздалегідь, аби вони були сухенькими. А під час фестивалю відбили 300 примірників. Сам ескіз дерева ішов мені досить тяжко, хоча я перемалювала безліч дерев, зокрема й для дипломної роботи. Я ніяк не могла визначитись із стилем: були ідеї робити шрифтову прикрасу, або зобразити реалістичне дерево,  дитяче. Врешті, зупинилась на варіанті, стилізованому під витинанку:

Ще одне фестивальне дерево:

Кольорова стіна:

Музичний супровід:

Журнальчики від «Кози» (купуйте!):

М’якеньке:

Роман Скиба, письменник, про нову книжку:

Щойно презентовані «Баламутинки» відзначаються тим, що в них найкраще оформлення з усіх книг, які досі виходили. Я дуже радий, що так добре склалося з художницею. Якщо віршики хороші, то їх зіпсувати нічим неможливо, але якщо вони підсилені оформленням, то це тільки на краще.

А ось і він під час автограф-сесії:

Юрій Гайда, директор художньої галереї «Равлик», про магічні ласощі:

Ми вже другий рік співпрацюємо з Азбуковим королівством. На цей фестиваль привезли 8 форм харчового пластику. Шоколадні леви є справжніми копіями архітектурних левів зі Львова. Якщо відверто, у дітей виходить робити шоколад не гірше, ніж у дорослих:

Галина Карпіншук, каліграф, про заспокійливий ефект каліграфії:

Під час майстер-класу ми освоюємо систему написання літер, вчимося сприймати свій індивідуальний почерк, дізнаємось про засоби написання від найдавніших часів і про розвиток типографічної системи на території слов’янських народів. Матеріали, які використовуються, є доступними будь-кому, тому свій досвід можна вдосконалювати й вдома. Насправді вважається, що каліграфія діє заспокійливо на людину. Так що приходьте на музейні скрипторії щонеділі о 12.00:

Майстер-клас із ліплення пластиліном:

Майстер-клас від Галі Павлишин з малювання «Чарівної картоплини»:

А це Женя Спіжовий вирізав картопляне сонечко:

Сергій Руденко, редактор сайту «Буквоїд», про медіапідтримку:

Якби захід трохи медійно й інформаційно підігріти, то було б набагато більше відвідувачів. Думаю, фестиваль дитячої літератури у Києві не повинен відбуватися скромно. Адже у трьохмільйонному місті є хоча б 10 тисяч людей, які цікавляться літературою. Дійсно, не вистачає широкої публіки, до якої має прагнути кожен фестиваль.

Але дуже гарно, що є люди, які беруть участь у ньому не заради грошей, не заради продажу книжок, а тому, що їм це подобається. Проте я як людина, що інтегрована в книжкову справу, розумію:  тільки на ентузіазмі й за відсутності економіки, організаторам дуже не просто.

Дитяча письменниця з равликом:

Інтерактивна книжка-з’їжка  від «Glowberry books», перша планшетна книжка в Україні:

Валентина Бочковська, директор музею, про мрії:

Про що, власне, я мрію, це про те, щоб ми повернулися до традицій сімейного читання. Щоб у родинах спілкувалися не тільки дорослі з дорослими, діти з дітьми, а щоб відбувалися сімейні читання, разом обговорювали твори. Тоді, мабуть, кожен член родини краще почав би один одного розуміти.

А це казки-переможці  конкурсу «Мандрівник часу»:

irkopupirko, huha.mohovynka

Світлини наші і наших друзів. Можливі оновлення!