Читомо > Новини > Чому Фінляндія любить читати: архітектурні й сервісні принади бібліотек

Новини

Чому Фінляндія любить читати: архітектурні й сервісні принади бібліотек

14.10.2014 0 Автор:

Коли я вперше потрапила до однієї фінської книгозбірні на заході Фінляндії у місті Сейняйокі, про яку я вже писала для Читомо, у мене перехопило подих: я готова була побачити такою будь-яку комерційну установу, але не бібліотеку державної власності. Бібліотека – нетрадиційна з точки зору екстер’єру й інтер’єру, творча, галаслива, світла і водночас різнокольорова, а головне – у ній сила силенна дітей!

Як же Фінляндії вдалося прищепити любов до читання і за яких умов можна постійно заохочувати до такого благородного хобі? Переглядаючи інформацію про книгозбірні Фінляндії я збагнула, що не тільки в Сейняйокі з’явилось надсучасне диво, зразки сучасної архітектури ширяться усіма містами й містечками. Тому можна сміливо організовувати екскурсії бібліотеками Фінляндії. Найгучніші сучасні проекти книгозбірень завершені: в 2007 році в Турку поряд зі старою бібліотекою збудували нову публічну бібліотеку (вона обійшлася у 27 млн євро), у 2012 році відкрита університетська книгозбірня Гельсінки (коштувала 55 млн євро), того ж року з’явилася й бібліотека в Сейняйокі (10 млн євро), а торік збудували бібліотеку в місті Савонлінна (близько 8 млн євро). Ціна й розміри читалень коливаються відповідно до кількості населення міст. Нові бібліотеки у Фінляндії з’являються щоп’ять років. Захоплюючись архітектурою книгозбірень, звісно, закортіло зазирнути і всередину.

Дещо зі статистики України та Фінляндії

Молоді фіни за дослідженнями PISA 2000 (тест, що оцінює грамотність 15-річних школярів у різних країнах світу та вміння застосовувати знання на практиці) були визнані найкращими читачами світу. У 2009 році результати невтішно змінилися: якщо у тому ж 2000 році 78% молодь щодня читала для власного задоволення, то у 2009 році цей відсоток зменшився до 67. Однак на тлі інших країн Фінляндія досі випереджає більшість країн світу.

Опубліковані свіжі дані про результати PISA 2012 підтвердили, що Фінляндія в черговий раз невипадково опиняється у трійці світових лідерів читання: серед країн-членів ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) посіла третє місце після Японії та Кореї, серед країн поза цим об’єднанням – шосте місце. А коли держава володіє даними про динаміку росту чи, навпаки, занепаду читання, то є всі шанси вплинути на ситуацію, що Фінляндія і робить. Україні це зробити набагато важче, бо в подібних рейтингових програмах ми постійно уникали участі. До речі, Росія також почала брати участь у дослідженнях PISA, не соромлячись того, що посідає серед ряду країн далеко не перші місця.

S_Hanu-Vallas

Книгозбірня в Сейняйокі

Серед чинників, які стали першопричиною високої культури читання у Фінляндії називають:

  • дітям багато читають вдома;
  • високі передплати газет;
  • телебачення транслює багато іноземних передач, які не дублюються фінською, а лише титруються фінською та шведською. Таким чином діти і підлітки, дивлячись телепрограми паралельно практикуються у читанні – через це шаленими темпами покращується техніка читання;
  • фінська мова читається так само, як і пишеться, що допомагає дітям саме на етапі опанування читання (а цим може похвалитися й українська мова);
  • мережа книгозбірень має великі фонди, сучасне технічне забезпечення і чудову організацію, про яку хочеться розказати докладніше.

З дитинства філдяндці знають про «начитаність фінської нації», що прививає дітям почуття гордості за те, що вони найкращі читачі. Хочеш не хочеш, а мимоволі почнеш читати, ніби так і належить.

У Фінляндії у 2012 році статистичний центр нарахував 827 (1,6 закладів на 10 тис. осіб), а в 2013 – 815 публічних бібліотек. В Україні станом на 2012 р. працювало 18 031 (? 4 закладів на 10 тис. осіб) бібліотек сфери управління та впливу Міністерства культури України. В обох країнах щороку кількість книгозбірень зменшується. Але, бачимо, що кількісно Українські книгозбірні все ж таки помітно переважають. Якісні ж показники, на жаль, демонструють протилежні результати, особливо за активністю користувачів бібліотек. До того ж Фінляндія компенсує зменшення кількості реальних бібліотек онлайновими бібліотеками.

Порівняльна активність фінських та українських користувачів бібліотек у 2012 році

Країна Взятих документів у бібліотеці, млн. Середня к-ть документів,
узятих у бібліотеці,
на одного жителя за рік
Фінляндія 94 908, з яких частка книг складала ? 74% ? 17,5
Україна 320 766, з яких частка книг ? 68% ? 7

До речі, Фінляндія – також лідер серед інших скандинавських країн і за показником загальної видачі документів: приміром, в Данії за 2011 рік (на жаль, не вдалося відшукати свіжіших даних щодо скандинавських країн) пересічний читач бере в бібліотеці 13, 6 примірників, у Швеції – 7,6, а в Норвегії 5,1.

80 % фінів є регулярними користувачами бібліотек. У 2011 році під час прес-конференції в медіа-холі УНН президент Української бібліотечної асоціації Ірина Шевченко повідомила, що загалом лише 30% населення України регулярно відвідують бібліотеки. У містечках та селищах цей відсоток сягає 40%.

Як працює система на прикладі одного муніципалітету Фінляндії

Міські книгозбірні діють і як муніципальний бібліотечний центр: через інтернет-мережу, головну книгозбірню, книжкові автобуси, районні бібліотеки, сільські бібліотеки, пункти видачі книг і бібліотеки, організовані в лікарнях.

Наприклад, до мережі книгозбірень Сейняйокі, що є муніципальним центром регіону Південна Остроботнія, в якому проживає понад 60 000 людей, входить 11 звичайних бібліотек і 2 автобуси, що працюють у дві зміни і здійснюють 147 зупинки. Наголошую знову, що автобуси компенсують нестачу книгарень, а для людей вони зручні ще й через рейсову гнучкість.

Центральна книгозбірня відрізняється від підпорядкованих їй тим, що у ній більша кількість книжок, а також тим, що саме до обов’язків головної читальні входить функція управління, «логістичний» рух документів у мережі бібліотек, організація спільних подій за участі письменників тощо.

Взагалі Фінляндією станом на 2012 рік курсував 151 автобус, що здійснювали 12 324 зупинки, і навіть один човен, що причалював до 11 пірсів. На жаль, кількість автобусів щороку зменшується. На початку двотисячних їх було близько 230, пише головна фінська газета «Helsingin sanomat». Така прикрість пов’язана з багатьма чинниками, серед яких найсуттєвішими є посилення внутрішньої міграції до найбільш економічно та культурно розвинутих центрів, а також заощадження муніципальних коштів. Однак, знову ж таки, тут не йдеться про різке чи поступове зменшення загальної кількості користувачів цих бібліотечних фондів, чого не скажеш про Україну в разі закриття бібліотечних закладів.

helsinki2

helsinki1

helsinki3

Проект книгозбірні в Гельсінкі (2017)

Фінський відвідувач може завжди замовляти нові книжки, які, приміром, ще не з’явилися на полицях. Турбуються тут і про мовні права національних меншин, чи просто про поодиноких мігрантів: якщо, наприклад, одна сім’я, що іммігрувала до Сейняйокі, гостро потребує літератури рідною мовою, регіональна книгозбірня зобов’язана замовити таку літературу з багатомовної бібліотеки в Гельсінкі. І за це не доведеться платити ані копійки.

Мерві Хейкіла, керівник головної міської книгозбірні в Сейняйокі, розповіла, що до обслуговування дорослих також входить обслуговування клієнтів удома. Цей сервіс призначений переважно для людей похилого віку, людей з особливими потребами, а також для усіх інших, хто з якихось причин не може власними силами дістатись читальні.

«Для цього у нас є спеціальний працівник, який приносить читачам додому раз на місяць чи трошки рідше торбинку літератури. Працівник підбирає літературу відповідно до смаків клієнтів, які визначаються завдяки особистому опитуванню. Крім того працівник і без того добре орієнтується у доборі літератури, бо знає тих людей», – хвалиться пані Мерві. Функція бібліотеки, як уже згадувалось, передбачає координацію логістики. Мерві Хейккіла пояснила, що книжки та інші матеріали щодня курсують від інших районів та містечок до центральної бібліотеки і у зворотному напрямку. Адже в Сейняйокі є кілька книгозбірень, що входять до спільної мережі, з них клієнти щодня повертають книги, або ж замовляють щось дистанційно з центральної бібліотеки.

Успішність системи доводять цифри і відгуки: одного разу в бібліотеці було зафіксовано понад 2 тис. відвідувачів за день. «Зараз читачі затримуються на довше у книгозбірні, тому що тут приємно проводити час, набагато частіше відвідують нас батьки з дітьми. Дехто розповідає, що відвідують читальню щодня і нам це, звісно, приємно чути», – розповідає керівник читальні.

seinajoki_Tuomas Uusheimo

Книгозбірня в Сейняйокі

Бувають тут і відвідувачі, що хочуть усамітнитися – для них відкритий вхід до старої читальні, що буде з’єднана з новою підземним коридором «Це довічна дилема: чи має бути абсолютна тиша, чи ні. Хтось думає так, а хтось – іншої думки. Дехто ж каже: «Дивовижно, що тут можна розмовляти», – виправдовує новизну книгозбірні пані Мерві.

Гріх не згадати про технічні переваги сучасних бібліотек, до яких входить і книгозбірня Сейняйокі. Канули в Лету усі паперові реєстрові засоби контролю видачі документів. Їх місця гідно зайняли електронні автомати, що зчитують штрих-коди з обкладинки. Абонементські картки зі штрих-кодом дозволяють вносити без зайвих зусиль усі бажані книги до власного електронного «обліку»; повертати уже опрацьовані читацькі «позики» треба через інші автомати і вже навіть без картки: просто кладеш книги на рухливу стрічку, а як гарантію за повернення можна вимагати чек. Словом, усе працює як книжковий банкомат. До речі, для продовження часу читання книг не обов’язково навідувати бібліотекарів, усе можна зробити через інтернет.

У Фінляндії почали впроваджувати систему самообслуговування у деяких бібліотеках на засадах електронного обслуговування. Нещодавно у пресі промайнула інформація про те, що наступною у групі самообслуговувальних книгозбірень планує стати бібліотека у місті Вантаа (приміський район Гельсинки). Для початку книгозбірня планує подовжити графік роботи за потребою читачів.

savolinna

Книгозбірня в Савонліннi

Успішно у такому режимі вже працюють книгозбірні в містах Хямеенлінна і Мюнямякі. У бібліотеці міста Вантаа, як і в багатьох інших бібліотеках, автомати для видачі й повернення книжок справно замінюють працівників, тому вже зараз самообслуговування виправдовує свою доцільність, працюючи пізно ввечері й на вихідних. З часом і в денний час натрапити на працівників буде непросто. І жодних камер спостереження чи інших превентивних заходів: бібліотекарі вважають, що достатньо буде й того, що всередину можна буде зайти лише з квитком абонемента, скориставшись пін-кодом. В Данії і Швеції уже близько 200 таких книгозбірень, і в жодній з них не сталося ніяких злочинів.

Отже, роль бібліотекарів змінюється, один з їхніх обов’язків видачі і повернення документів вже майже повністю зник, а консультації читачів стають менш потрібними, якщо є доступ до інтернету. Однак це не означає, що бібліотекарська посада зникне зі скандинавської землі, швидше, вона буде перейменована у відповідності до нових функцій, схожих більше до менеджерських – наприклад, промоції читання.

Продовження матеріалу: Чому Фінляндія любить читати: бібліотечні роялті, формат pop-up та booktalks

Статистичні дані взяті з інтернет-ресурсу «Бібліотечному фахівцю», сайту Міністерства освіти та культури Фінляндії та Статистичного центру Фінляндії.

 

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe