Новини

Як і минулого року, “Читомо” подає найповніші хроніки однієї з найочікуваніших  книжкових подій цього літа – Літшколи в Карпатах, організатором якої є Центр літературної освіти.

День перший, 5 серпня

9:00 Стою на вокзалі в Івано-Франківську. Ще півгодини нікого не буде. Тримаю в руках табличку-планшет з виведеним словом “Літшкола”, люди підозріло озираються. Потім приходять ВОНИ – учасники IV Літньої літературної школи в Карпатах. Як виявилося, мої “тільки що прибулі” – приїхали до Івано-Франківська “щасливим” потягом о 5тій ранку, та їм не було сумно, адже ще до Літшколи вони списалися в соцмережах, домовилися зустрітися та вже склали меню на інтеграційну вечірку.

9:30 – 15:00 Вантажимось. Їдемо на базу. Обідаємо.

15:00 – 17:30 Офіційне відкриття Літшколи: вручення бейджиків, тренінг із командотворення від Марії Придьми, знайомство учасників та лекторів. Крім того, починаємо грати в “таємного друга”: кожен навмання витягує прізвище одного з учасників і мусить наступні дні Літшколи дарувати йоу подарунки і робити приємні речі, адже від тепер – це твій таємний друг! Ініціатива пішла на “ура”. Майбутні письменники серйозно перейнялися своїми друзями й радували їх солодощами, квітами, записками, власною творчістю, врешті пляшками пива, квестами-загадками, та навіть кокосами (де знайшли останній серед Карпат – не знаю, але скажу, що то був подарунок від мого таємного друга).

17:30 – 19:00 Літшколу відкриває лекція Богдани Матіяш. На ній говоримо про досвід у літературі – досвід радості,  вдячності, болі, довіри, страху. На ній учасники ставлять питання про внутрішнього цензора автора, про відповідальність письменника за написане, й про те, про що можна і не можна писати взагалі. Ці непрості дилеми поставатимуть протягом усієї Літшколи й на інших лекціях.

Богдана Матіяш: Багато людей бояться писати про добрі речі. І це – нормально. Людина насправді багато чого боїться. Це такий трепет у К’єркегорівському сенсі. Я боялася писати про добрі досвіди. Боятися писати про добрі речі страшно, бо інколи це так просто, аж примітивно. Це як писати про дерева.

19:00 – і до ранку. Вечеря. Вільний час. Інтеграційна вечірка.

День другий, 6 серпня

8:00 – 09:00 Важкий підйом після нічної інтеграції та сніданок.

9:00 – 10:30 Лекція Юрія Макарова про Шевченка та новаторство традиційної української культури відкриває нам нового Шевченка, Шевченка, на якого ми зовсім не звертали уваги.

Юрій Макаров: Сьогоднішня рецепція Шевченка – це ось такий Тарасик, дуже примітивний, сільській, дуже свій, значною мірою язичницький. Шапка, вуса, церква, кожух, – насправді все це не має відношення до Шевченка. Шеченко – це костюм і краватка, а подивіться на цей чобіток – міська просунута людина, яка звикла до шику. Люксу він не знав, але арстистичний люкс був йому притаманний.

11:00 – 12:30 Лекційну частину Літшколи продовжує розповідь Завена Баблояна про те, як влаштований та працює книжковий ринок. За доброю традицією розмова продовжується в кулуарах, і навіть під час сніданків, обідів, вечерей.

Завен Баблоян: Книжка так чи інакше є товаром, як тільки з видавничої справи  йдуть гроші, – вона починає деградувати. Чим менше там обертаються гроші, тим гірше це для літератури. Книжка може функціонувати без грошей в нашій культурі, можливо, вона ще не доросла до такого рівня – “рівня без грошей”.

12:30 – 14:00 Вільний час та смачний обід.

14:00 – 15:30 Лекція Ірини Вікирчак про міжнародну співпрацю в літературі. Директор Міжнародної літературної корпорації  Meridian Czernowitz розповіла про низку можливостей для молодого автора за кордоном: резиденції, фестивалі, стипендії тощо.

16:00 – 18:00 Після сухих менеджерських справ перейшли до найочікуванішого гостя Літшколи – Тараса Прохаська, який говорить, як пише, і пише, як говорить; а в рамках Літшколи прочитав-проговорив лекцію- розмову на тему “Чому ми пишемо? Про що писати?”.

Тарас Прохасько: Писати треба лише про те, до чого маєш ключ. Одна з важливих характеристик літератури: ми пишемо про те, що найкраще знаємо. Будь-який текст є вибраним фрагментом від світу – світу, яким є автор. Література – це мистецтво відкидати чи вибирати. Насправді ми заємо, що всього є набагато більше, світ набагато цікавіший. Особливість літератури полягає в тому, щоб вибрати у різноманітному світі те, що ми знаємо, у чому розбираємося, і поділитися цим.

18:00 – 20:00 Вечеря та вільний час.

20:00 – і до ранку. Літературний вечір. Продовжуємо інтегруватися.

День третій, 7 серпня

8:00 – 09:00 Сніданки стають все важчими.

9:00 – 10:30 Навчальний день розпочинається лекцією польської поетки та перекладачки Анета Камінської, яка розкриває таємниці поезії на часі, а саме поезії мультимедійної, інтерактивної, візуальної, відеопоезії, гіпертексту, лібератури та реміксу. Розмова розпочалася з фонетичної поезії, в якій основну роль грає гра слів, їх вимова, наголоси інтонації тощо. Фраза: “Замість ТОРТУ – ТОРТУРРРИ”, що символізує біль, який не можна описати усіма відомими засобами, –  стала найбільш цитованою. Тобто, забігаючи наперед, Літшкола скінчилася –  і настали “Замість ТОРТУ – ТОРТУРРРИ”.

Анета Камінська: Форми поезії, про які ми говоримо, не є новими, вони виникли близько 100 років тому. Зазвичай поети використовують саме такі незвичні поетичні форми для розповіді своєї історії, коли їм мало слів і традиційних засобів для вираження своїх думок, емоцій, почуттів. Ця поезія є нішевою, її розуміє досить малий відсоток аудиторії, проте є цілі фестивалі такої поезії.

11:00 – 12:30 Від експериментів у поезії переходимо до важливого для письменника питання про те, як влаштоване і працює видавництво, про що розповідає професіонал своєї справи, видавець – Завен Баблоян.

12:30 – 14:00 Вільний час та обід. Тим часом на інтерактивній дошці побажань і вражень починають з”являтися ось такі відгуки від учасників про процес Літшколи:

“відпустіть нас відпочити”.

Що ж, процес навчальний – процес не простий, тому, як відписали організатори: “Тільки Літшкола – тільки хардкор”

14:00-15:30 Перепочили і знову до бою! Продовжуємо лекцією Любка Дереша про самовизначення письменника в сучасному світі. Додам, що Любко підготував спеціально для Літшколи цілий курс лекцій, пов’язаних одна між одною, на тему інтимних та проблемних для письменника питань. Тут і самовизначення, і зв’язок із реальністю, творчості з життям тощо.

Любко Дереш: Література твориться особистостями, щоб стати особистістю, –  треба заплатити ціну. Криза – це найцінніше, що може статися з людиною, що хоче стати особистістю. У кризі ми починаємо переглядати наші філософські основи, якщо їх нема, то треба зрозуміти, як жити далі. Криза може спіткати у будь-якій сфері. Для творчої  людини криза є цінною, бо тоді відбувається народження людини у власній якості, тоді здобувається власний голос, характер.

16:00 – 18:00 Від складних екзестенційних питань переходимо до практики. Учасники діляться на групи, завдання останніх продумати видавничий проект “Книга як проект”. Завдання полягає в тому, щоб розписати концепцію книги, подумати, якому видавництву її можна запропонувати, де знайти гроші на її видання та прописати промо-кампанію продукту. Проекти презентуватимуться завтра, а поки творчий процес.

18:00 – 20:00 Вечеря й (не)вільний час.

20:00 – 21:00 Літературні читання.

22:00 – до ранку. Інтелектуальна гра “Літературна мафія”. Власне гра за мотивами й правилами мафії звичайної, проте персонажі трасформовані під літературний процес. Мафія – видавці, мирні жителі – письменники, комісари – менеджери культурних проектів. І море місця для фантазії та перевтілень.

Читайте також: Літшкола-2012 у Карпатах: найповніші хроніки

День четвертий, 8 серпня

8:00 – 9:00 Знову важкий сніданок, на якому з’ясувалося, що хтось загубив руку. Проте “keep calm and love  Літшкола”, – радять учасники. І правильно роблять:)

9:00 – 10:30 Лекційний день починається розповідю Ростислава Семківа на тему “Процес є, але чи є література: погляд викладача, видавця, читача”.

11:00 – 13:00 Проектна командна гра з Любком Дерешом. Суть гри полягала в тому, що учасників розбили на 4 команди, і кожна з них мала створити фрагмент цивілізації, які потім складалися власне в повноцінну цивілізацію. Письменник вважає, що письменник має мислити глобально і продумувати найменші деталі того, про що пише, такі ігри розвивають фантазію і мислення.

13:00-14:00 Останній обід разом. Підкріпляємося перед походом в гори.

14:00- 19:00 Підкорення гори Хом’як, купання у гірській річці – було весело.

19:00 – до ранку. Неформальне закриття Літшколи, літературні читання, гра в мафію, обнімашки, а також святкування 42-гого дня народження Завена Баблояна, яке розпочалося о 0:00 год. 10 серпня.

 День шостий, 10 серпня

8:00-09:00 Останній сніданок разом – дожило небагато. У цей же день маємо ще одну знаменнну дату – Любку Дерешу 29! Він пригощає нас йогуртом з чорницями власного виробництва, а також кавуном. Вручаємо подарунки іменинникам.

9:00 – 11:00 Офіційне закриття Літшколи. Загальна рефлексія. Кожен: учасник, організатор, лектор ділиться вреженнями від проекту. Вручення сертифікатів із печатками та подарунків учасникам проекту.

11:00 – 13:00 Вантажимось у автобус. Прямуємо додому. У Івано-Франківську даю домашнє завдання – написати про Літшколу в блозі, соцмережі, газеті, деінде. Перевіряти не будемо. Власне все. Бувай, Літшколо. До зустрічі в 2014-му.

Світлини Олександра Бабичева, Валерія Пузіка