Новини

13 квітня завершився водночас довгоочікуваний і несподіваний четвертий щорічний Книжковий Арсенал. Цього року організатори та видавці мали лише 2 місяці на підготовку, фінансові труднощі, напружене політичне та, відповідно, інформаційне тло. Але натомість – втричі більшу, голоднішу та активнішу аудиторію: торішні 35 тис. відвідувачів перетворилася на 100 тис. шанувальників книги, літератури та мистецтв, які мали змогу відвідати більше 250 подій та зустрітися з 30 іноземними гостями та українською літературно-інтелектуальною спільнотою. Зрештою, видавцям також вдалось привабити відвідувачів новими й не надто новими книжками. 

Читайте також: Книжковий Арсенал №4. Виставки, дискусії та спецпроекти

Торгівля

Цього року попри стрибки із курсом валют ціна за метри виставкової площі не зросла. Однак із заявленої сотні видавництв і видавничих організацій на Книжковому Арсеналі представлено було менше, зокрема не нагадали про себе «Критика», «Фактор», «Академвидав» і навіть такий гігант за українськими мірками, як «КСД». Водночас тут з’явилися видавництва, для яких цей Арсенал став першим.

«На Форумі видавців набагато більше розмаїття книжок, і наша поезія і ексклюзиви губляться між підручниками з української мови для сьомої кляси, а тут маємо простір запрезентувати свої ексклюзивні проекти, і, що важливо, відвідувачі на них ходять», – розповідає Юрій Завадський, засновник видавництва «Крок».

Останні події в Україні та фінансова ситуація, ясна річ, вплинули на потужності видавництв: хтось не встиг видати до Книжкового Арсеналу достатньо свіжих книжок, а хтось вирішив не витрачатися на стенд для продажу. Переважна більшість видавництв встигли випустити цього року до десятка книг: «Юніверс» (3), «Український письменник» (5), «Laurus» (6), «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» (2), «Крок» (5), «Комора» (3), «Піраміда» (7). Стаханівцями виявилися видавництво «Темпора», яке, щоправда, не призналося стосовно точної кількості новинок, обмежившись інформацією про десятки, і традиційно «Фоліо» з 183 свіжими книжками.

Незвичний для Києва ажіотаж «у кризовий час» і черги читачів під Мистецьким Арсеналом залишили в доброму гуморі переважну більшість видавців. За словами одного із засновників видавництва «Комора» Ростислава Лужецького, порівнюючи з минулим фестивалем, продажі зросли вдвічі.

«Продажі набагато кращі. Але все відносно, якщо цього року виторгували більше, то я через зміну курсу валют на вторговані гроші не зможу виготовити стільки ж видавничої продукції», – зауважує Олег Симоненко, директор видавництва «Майстер-клас». Зростання продажів відмічає і Богдана Павличко, директор видавництва «Основи», яке в останній час трохи перепрофілювалось: «Цьогорічний Арсенал – не тільки тусівка своїх і літературних снобів, а зараз бачимо багато «випадкової аудиторії», яка підтримує нас, підприємців».

Олександр Красовицький, голова харківського видавництва «Фоліо» свій успіх на Арсеналі характеризує приблизно половиною від продажів на Форумі видавців.

Проте незвичний для Києва ажіотаж «у кризовий час» спостерігався не тільки на новинки: читачі розмітали й старий асортимент. Особливо довгими чергами відзначились стенди «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ», «Видавництва Старого Лева», «Основ», «Кальварії», «Фоліо», «Піраміди» та в останній день – «АРТ-видань» із хитрим розпродажем невибагливої – вперемішку кулінарної та мистецької – літератури. До прикладу, вже на третій день розкупили всі примірники відзначеної у Болоньї книжки «Зірки й макові зернятка» («Видавництво Старого Лева», 2014) і «Кольорові речі» («Навчальна книга “Богдан”», 2014). Київські видавництва кілька разів довозили нові видання.

Попри політичну ситуацію, читачі добре сприйняли книжки від російських гостей Книжкового Арсеналу – Альянсу незалежних видавців, видавництв «Самокат» та «Розовый жираф». По-перше, книжки з їхнього асортименту були переважно якісно видані та рідкісні для нашого книжкового ринку (зокрема мова про фахову літературу, якої бракує в українських перекладах); по-друге, жоден з них не вважав, що приїхав до «бандерівців»; а по-третє – декого з російських гостей Книжкового Арсеналу вдома взагалі чекає суд. За участь у протестних акціях.

«Мені здається, інтерес до інтелектуальної літератури став більшим, ніж торік. Можливо, тому, що ми привезли кілька таких новинок, які зовсім щойно вийшли в Москві – тут їх розкупили за перші три дні, усе це переважно хрестоматійна інтелектуальна література. І от все закінчилось, нам довелось лише розводити руками: «вибачте, ми недооцінили ваш купівельний інтерес». Ні, не спроможність, а саме інтерес, бо ці книги не дуже дорогі. А взагалі я розумію вашу економічну ситуацію, і мене приємно дивує, що люди справді купують книги. І це дуже добрий знак. Це значить, що люди хочуть навчатися і рухатись вперед», – ділиться враженнями засновник дистрибуційної компанії «Медленные книги» та представник Альянсу незалежних видавців Ніколай Охотін.

Юлія Козловець, засновниця книгарні «Чулан&Чуланчик», зазначає, що попитом користувалась як художня література для дорослих, так і для найменших: «Купували літературу для підлітків, науково-популярні книги, дуже активно продавались книжки з філософії для дітей. Як завжди, популярними виявились видання для малечі – практично нічого з асортименту «картонок» не залишилось».

У той же час багато читачів жалілися на цілковитий голяк у наукових, науково-популярних, довідкових, навчальних виданнях. «Імпортні книги не надто по кишені, та й тематика бідна, а українських видань просто немає», – скаржаться молоді дослідники точних наук.

Стенди

Оформлення стендів українських видавництв досі не йде у порівняння з європейськими ярмарками. Вони досить стримані та акуратні, і лише деякі видавництва оздоблювали стенди банерами, що на тлі інших учасників їх, безумовно, виділяли. Наприклад, «Видавництво Старого Лева», окрилене здобуттям Opera Prima Bologna Ragazzi Award, а також очікуванням видання «Карти» з ілюстраціями Олександри й Даніеля Мізелінських, розмістило фонові банери на теми цих двох книжок для фотографування читачів.

Також можна виділити стенд Nebesky, переважно через монументальність фронтального банеру з «Даогопака» та 4-ту сотню Самооборони Майдану, яку засновник проекту Максим Прасолов запросив представити графічні романи видавництва.

З-поміж них виокремився і ще один стенд, присвячений не видавництву, а окремій книжці «Як витратити мільйон, якого нема, та інші історії єврейського хлопчика» рентьє Гаріка Корогодського («Самміт-книга», 2014). Якщо спершу стенд, оформлений у вигляді великої жовтої валізи, був визнаний як найкраще оформлений стенд одного проекту («Ось як треба презентуватися», – відзначали видавці та гості, а фотографіями жовтої валізи рясніли соцмережі), то вже на другий день, після появи на стенді гучної музики та занадто активних акторів, більшість із нас згадувала пісню «Товарищ, убери свой чемодан» і намагалася чимшвидше проминути усі ці пісні й танці.

Французький акцент

Почесний гість Книжкового Арсеналу-2014 – Франція. Такий вибір незмінний куратор Книжкового Арсеналу Ольга Жук, до речі, не пов’язує з революційними чи демократичними метафорами: «Це наслідок продовження нашої співпраці з Французьким Інститутом протягом останніх років, тобто ідея виникла задовго до листопада 2013. Девіз Французької весни – «Весна ідей» – цього року виявився дуже близький до того, як ми бачимо Книжковий Арсенал. Відповідно ми інтегрували її літературну програму в наші плани».

Українських перекладів представлених цього року французьких гостей вийшло мало. Попередньо можна було познайомитися з книгами трьох із них – легким романом «Наші розставання» Давіда Фоенкіноса («Нора-Друк», 2013), біографічним бестселером «Портрет» П’єра Ассуліна («Фоліо», 2011), а також історичним романом «Індиго» від письменника, «аристократа» і перекладача Жерара де Кортанза («Видавництво Жупанського», 2014).

Французький Інститут привіз також двох письменників-мандрівників і за сумісництвом географів – Сердріка Ґра та Сільвена Тессена, які розширили літературні уявлення тих, хто асоціював сучасну подорожню прозу з книжками Макса Кідрука чи нотатками з відпочинку українських письменників і поетів.

Окрім зустрічей з авторами та розмов про свої книжки, французи привезли просвітницькі та фахові лекції. Так повну залу зібрав Жан-Ів Ґерен, професор французької літератури із Сорбонни (Sorbonne Nouvelle) з лекцією про найвідомішого французького письменника ХХ сторіччя – Альбера Камю (його 100-річчя торік гучно відсвяткувала вся Франція).

Відбулися зустрічі із французькими видавцями – щоправда, українські фахівці їх здебільшого ігнорували. А дарма: парижанин Ерік Нолло розповів про тенденцію світових видавництв здійснювати гучний медійний супровід лише для декількох своїх книжок і окреслив проблему промоції решти видань, які самостійно продаються негусто. За його словами, поняття середніх продажів зникає. Тим часом Жерар де Кортанз пожалівся, що літературні оглядачі часто обмежуються лише прес-релізами від видавництв, що утворює таку собі змову видавця і критика.

Премію Сковороди цього року отримав Андрій Рєпа за переклад книги «Теперішнє, нація, пам’ять» П’єра Нора («Кліо», 2014) та «Учителя-незнайка» Жака Рансьєра («Ніка-центр», 2013).

Окрім Франції, традиційно у заходах Книжкового Арсеналу брала участь Польща, були й гості з Чехії, Німеччини, Австрії, Грузії та Білорусі.

Найяскравіші новинки

Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» упевнено перехопило стратегію зниклого видавництва «Факт» і продовжило свою кольорову «некомерційну» серію УПА (Українська Поетична Антологія). Цього разу вона поповнилася збірками вибраних поезій Сергія Жадана («Динамо Харків») і Олега Лишеги («Зима в Тисмениці»).

Науковець і поетка Ірина Старовойт озвалась «Гронінгенським рукописом» першою поетичною книжкою  за 17 років, а от Юрій Іздрик знову дивує темпами віршотворення: «AB OUT» («Видавництво Старого Лева») – добірка найсвіжішого після «Ю». «Це ж графоманія, коли ти кожного дня пишеш вірші, до того ж, без особливих потреб чи внутрішньої мотивації. Коли тебе ковбасить цими ритмами… Перший тиждень я дивувався: коли ж це закінчиться? На другий тиждень – я напрягся, бо це вже клініка. На третій я казав: «Боже, та попусти, я вже змучився!». А потім я заспокоївся, звик, зрозумів, що це кайфово: написав віршик – і вільний», – виправдовувася Іздрик на своїй зустрічі із читачами, яка була одним із найлюдніших заходів.

Шанувальникам Оксани Забужко також мали змогу купити нову книгу від улюбленої авторки – «Український палімпсест: З Оксаною Забужко розмовляє Іза Хруслінська». Із меншим розголосом пройшла презентація роману-дослідження письменника, більш відомого як куратора програми Ляйпцизького книжкового ярмарку «Транзит» Мартіна Поллака «Мрець у Бункері. Історія мого батька» («Книги – ХХІ», 2014). Видавництво «Дух і Літера» презентувало збірку текстів для повільного читання «Розмови між паном і панотцем» (з діалогами Адама Міхніка, о. Юзефа Тішнера, Яцека Жаковського).

Дитячу презентаційну нішу заповнило видавництво «Основи» («Лісова пісня», «Червона книжечка»), а також «Майстер-клас» (книги Івана Андрусяка та Степана Вербещука «Сонячні дні домовичка Мелетія»).

Найбільш оригінально пройшла презентація графічного роману-блокбастера Максима Прасолова, Олега Колова та Олексія Чебикіна «Даогопак: Шляхетна любов» (видавництво Nebeskey). Організатори запросили на подію козаків (і козачок!) 4-ї сотні самооборони Майдану, які виконали перед презентацією кілька народних пісень.

Передбачувано, було й кілька презентацій, навіяних Майданом. «Війна ніколи не закінчується» (допрем’єрна презентація роману «Стріляй!» Баса Джанікашвілі), збірки есеїв «Євромайдан. Хроніка відчуттів», «Як я руйнувала імперію» Зірки Мензатюк.

Проте, за іронією долі, найбільше говорили не про ці книги, а про збірку поезій «Небесна сотня» від видавництва «Букрек» – з поцупленими картинками ілюстраторки Марисі Рудської і з віршами-покручами відомих українських поетів. Примітно, деякі на друк згоди не давали. За останніми даними «Букрек» заморозив продажі, запропонував авторам гонорари, а виручені кошти планує передати родинам «Небесної сотні». «Коли укладалася книга, подумала, що не варто наймати ілюстратора і було б добре використати ілюстрації, плакати, графіті з Майдану». Та більшість з них втратили своє авторство і розійшлися мережею неймовірною кількістю копій», – пояснила у Facebook упорядниця антології Леся Воронюк на запит журналістів.

Проте, як стало відомо 16 квітня, «Букрек» заморозило продаж антології. «Ми намагаємося знайти спільну мову з авторами, – прокоментувала директор видавництва «Букрек» Дарина Туз-Максимець. – Зауважу, що дохід від уже раніше проданих книг буде переданий дітям, батьки яких загинули на Майдані. Також 100 книг упорядниця Леся Воронюк передасть школам Буковини, а 105 – сім’ям загиблих».

Мабуть, найгучнішим заходом суботи стала презентація автобіографічної книги Віктора Ющенка «Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті», яку третій президент анонсував вже роки чотири. «Готували видання майже півроку. Видання безгонорарне, а за півдня розкупили 300 примірників – це за українськими мірками справжній суперхід. Сам же наклад – 3000», – розповідає директор видавництва Олександр Красовицький.

Натхненний читацькою увагою Ющенко проанонсував можливу появу майбутньої другої своєї книги. Зважаючи на попередні муки творчості екс-президента прогнози про її вихід видаються невдячними.

Варто зазначити й про презентації книг в інших форматах. Особлива цього року подія – до 100-річчя з дня народження письменниці Туве Янссон (так, іще одне сторіччя!) у «Видавництві Старого Лева» вийшли друком два томи книг шрифтом Брайля «Маленькі тролі та велика повінь» і «Капелюх чарівника».

Окрім того, щоби заповнити несправедливу прогалину в презентаціях електронних книжок, «Читомо» вирішило обрати 5 найцікавіших українських інтерактивних видань, про які неодноразово писали, і представити їх в офлайні, на Арсеналі ідей. Видавці поділились своїми успіхами: українські книжки впевнено посідають місця у світових топах. Також під час дискусії вперше презентували проект інтерактивної книги «Експерементаріум» (Gutenbergz). Нещодавно ж нам стало відомо, що вже є попередні домовленості між Gutenbergz і «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Ірина Батуревич, Оксана Хмельовська, Анастасія Івашина, Наталія Корнієнко, Дарина Ніколенко, Пилип Пухирєв, Ольга Герасименко, Світлана Ільченко

Світлини Читомо, Видавництва Старого лева, Нати Коваль, Французького культурного центру, Мистецького Арсенеалу