Читомо > Майстер-клас > Микола Шейко: Український книжковий ринок довго не поповнювався новими силами

Майстер-клас

Микола Шейко: Український книжковий ринок довго не поповнювався новими силами

25.05.2016 0 Автор:

Що чекає нового гравця на видавничому ринку, про що сьогодні найбільше говорять видавці з досвідом, чому не потрібно боятися ризикувати і нахабно завищувати очікування, як систематизувати роботу з контрагентами, як легко і з задоволенням для себе та покупця вичистити мертві наклади повернень та непроданих тиражів, а також про книжковий маркетинг, якого в Україні немає та інші нетаємні рецепти успіху Читомо дізналося з авторського курсу директора Видавництва Старого Лева Миколи Шейка «Економіка видавничої діяльності», який організував Центр літературної освіти.

 

Про український книжковий ринок

Немає жодного джерела, яке показало б об’єктивну картину книжкового ринку. Є аналітика, яку ведуть окремі гравці ринку: продавці, які вивчають і досліджують ринок своїми інструментами; Книжкова палата, аналітика якої дуже узагальнена і тому не дає достовірної інформації (до переліку видань за поточний рік може потрапити книга 5-річної давності, якщо видавництво з якихось причин прислало сигнальний примірник через 5 років після її виходу); є дані окремих видавництв.

Книжковий ринок – теж ринок, виготовляєте і продаєте ви пластмасові деталі до сантехніки чи книжку – глобальні економічні закони ті самі.

Український книжковий ринок тривалий час не поповнювався новими силами, молодим поколінням. У цій сфері, як правило, працюють «ветерани» справи, у середовищі яких вас багато що може здивувати: загальні фрази, нарікання на те, що держава не допомагає, що у галузі багато проблем, які ніхто не хоче вирішувати на глобальному рівні. В той же час на зборах видавців зовсім мало професійної розмови про те, що ми самі можемо зробити для книговидання.

DSC_0143

Багато людей, які визначають обличчя українського ринку, дивляться на нього з 25-30-річної позиції, коли видавництва працювали в короткому ланцюгу: видавець (і його книжка) – торгівля. Завданням видавця було придумати книгу, виготовити її і віддати в торгівлю. Держава-замовник забирала тираж, книжкова торгівля займалася поширенням книги, збутом, маркетингом та всіма іншими функціями, які на сьогодні стали функціями видавця.

Читайте також: Чим ділилися експерти у Школі книжкового бізнесу

 

Про шляхи дистрибуції

Зараз для того, щоб знайти шляхи збуту, треба придумати як продати книгу, які канали та маркетингові інструменти для цього застосувати. Також слід пам’ятати про диверсифікованість каналів надходження коштів (вони надходять через 30, 60, 90, 120 днів, наступного дня, в день, коли ви продали).

Є багато економічних чинників, які не дадуть вам можливості точно знати, скільки ви на книжці заробили сьогодні, коли ви отримаєте гроші назад саме за неї і наскільки вона потрібна ринку.

На українському книжковому ринку повністю розвалена система збуту. Все, що ви зможете продати залежить від того, де знайдете партнера для своїх продажів. Для Видавництва Старого Лева – це ресторани наших партнерів, усі торгові точки «Львівської майстерні шоколаду» в Україні, заправки «ОККО, частина заправок «WOG», «АШАН», «Епіцентр». У 2013 році (якщо говорити про окремий магазин) – лідером продажів наших книжок в один з місяців став «Епіцентр» на Позняках, також місяць лідером була «Копальня кави» в центрі Львова.

 

Чим ширша у вас лінійка, тим ви цікавіші партнерам, особливо оптовикам.

 

Поки у вас лише дитяча книга, ви цікаві частині магазинів, з якими потенційно можете працювати. При 95 найменуваннях у вас вже є і оптовики, і магазини з невеликих міст, які можуть знайти у вас продукцію для різних категорій своїх клієнтів; і навіть закупівлі від ваших конкурентів на ринку, які мають свої мережі магазинів і заповнюють вашими книгами ніші, які не можуть заповнити власною продукцією.

DSC_0166

Читайте також: Микола Скиба: Підготовлений читач є найкращим лобістом видавця

 

Про незаповнені ніші

Сьогодні найуспішніші книговидавці наполегливо рухаються до показників 30% портфелю – українська продукція і 70% – переклади, запозичення із закордонних ринків. На жаль, ми не можемо заповнити всі ніші, яких потребує ринок українською книгою, тому змушені запозичувати з ринків сусідніх країн.

Польський видавець отримує величезний том від своєї професійної організації, де чітко перелічені ринкові ніші, види книжок за групами. Групування книг, яке дає наша Книжкова палата узагальнене: виокремити ніші, жанри і дізнатися, наприклад, скільки детективів було видано в Україні минулого року, ви з цих даних не зможете.

 

Книжковий ринок зберігає звички, набуті 25-30 років тому. Він опинився в ситуації, коли за цими правилами існувати далі неможливо.

 

Про що сьогодні найбільше говорить український видавець:

  • програма «Українська книга»;
  • збільшення державного фінансування на закупівлю наших книжок;
  • фінансування бібліотек для закупівлі книг.

Держава мусить бути учасником книжкового ринку і вирішувати питання, з якими не може впоратися окремий гравець ринку: затверджувати загальні правила для ринку, стабільні законодавчі акти про податки, акти які стосуються впливу держави на промоцію книги, розповсюдження у школах, вузах тощо.

Читайте також: Книжкова палата: Сховище заповнене на 100%, будівництво нового потребує 100 млн

Кількість гравців на українському видавничому ринку наразі важко визначити точно:

  • загальна статистика – включає всіх, хто має право на ведення видавничої діяльності – це десятки тисяч;
  • статистика Книжкової палати включає видавництва, які випускають більше 5 книг протягом року (але до цих найменувань може потрапити також різна поліграфічна продукція);
  • справжня картина ринку – це близько сотні гравців, які щороку щось випускають і мають реальні досягнення. Активніших гравців ще менше.

Крім того, ринок погано структурований у тематичному плані. Видавництва, які досягали успіху в минулому, як правило, універсальні і займалися всім: художньою літературою, навчальною, нон-фікшн, фантастикою або детективом, хтось ще й дитячою літературою.

Неможливо сказати, що у нас є видавництво, яке є лідиром у виданні детективів чи фантастики. Ніші величезні, ніхто їх систематично не відпрацьовує, відповідно вони не є повноцінною частиною загальноукраїнського книжкового ринку.

2

За минулі 2 роки з’явилися спроби чіткого нішування. В першу чергу це стосується видавництва «Наш формат», яке пішло в нішу ділової літератури, хоча видає і художні книги, також купує ліцензії на інші видання. Видавництво «Фонтан казок» виокремилося як дитяче видавництво.

Які книжки з’являться в інших видавництв, сказати важко тому, що більшість з нас – універсали. У нас немає видавництва, яке вело б тільки кулінарну літературу від масової до елітної, за яку можна отримувати сотні доларів за один примірник. Хоча ринок дуже динамічно розвивається, людей, які є потенційними споживачами, можна налічувати тисячами, а може й десятками тисяч.

 

Про освіту учасників видавничого процесу

Через те, що ми багато років були придушені російською книжкою, ми втратили три школи:

1) перекладачі – на сьогодні тут або катастрофічна нестача, або не завжди висока якість перекладів;

2) літературні редактори;

3) літературні коректори.

Останні дві практично зникли в нашій країні. Дуже прикро постійно чути одне і те саме звинувачення: видавці знову зекономили на коректорі або літредакторі.

Читайте також: Сервіси, які необхідно знати кожному редакторові

На сьогодні є 3-5 коректорів, з якими можна працювати. Коректор, який не бачить одруків, але страшенно любить втручатися в структуру речень – це просто повальна хвороба, коли ти ставиш йому умову, що у разі помилок в його роботі, за наступне замовлення оплата буде нижчою – це не спрацьовує.

Питання школи літературних редакторів та коректорів має бути вирішене з виокремленням спеціалізації: це не може бути просто філолог, викладач університету, з ними повинні займатися практики –люди, які багато років працюють з текстом, знають, на що звертати увагу, які на сьогодні є гордістю професії.

 

Проблема в тому, що досвідчені літредактори та коректори не проводять майстер-класів, не вчать. Вони не мають на це часу тому, що кількість замовлень у них перевищує всі можливості.

 

На книжковому ринку немає професійних маркетологів, які на підставі аналітичних даних, інтуїції, могли б сказати, що треба видавати, якщо не за назвами, принаймні за нішами, темами і напрямками, в яких рухається світовий ринок.

Читайте також: Книжковий маркетинг: лікбез для видавців-початківців

У нас цю роботу виконує редакційна нарада, саме вона приймає рішення, що може привести до успіху, як, наприклад, це було з розмальовками.

Ми розмістили коротку замітку про те, що французи рятуються від стресу за допомогою розмальовок, на сайті, який ми від самого початку розробляли як напівмедіа, де можна не тільки придбати книги, але також почитати публікації. Протягом першої доби ця замітка в 20 разів перевершила інші за кількістю переглядів, далі цифра тільки зростала.

В результаті 2 тижні ми витратили на пошук ліцензії та певні формальності, а через 2 місяці вийшла перша розмальовка.

Читайте також: Розмальовки: британська графіка проти українського стресу

Незабаром читайте продовження  про специфіку економіки на книжковому ринку, бюджет, цінову політику та організацію продажів.

Світлини Центру літературної освіти

Чільна світлина Тараса Бовта / starylev.com.ua  

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
Нове з рубрики
artarsenal bookforum publish messe