Новини

Протягом літа цього року в Йельському центрі британського мистецтва триватиме невелика виставка ювелірних та палітурних виробів мисткині Роміллі Саумарес Сміт. Експозиція з назвою «Структурна виразність» є першою, що представляє разом обидві грані творчості Сміт та показує зв’язок між ними. Це всього 50 об’єктів, що належать самій художниці та приватним колекціонерам з Великої Британії та США.

Міріам МакҐреґор. Хижак в моєму саду. Видавництво Whittington Press, 1993. Фото: Девід Вуд.

Пристрасть до матеріалів, палітурного та ювелірного мистецтва була тією рушійною силою, що спонукала Саумарес Сміт творити протягом всієї двадцятип’ятирічної кар’єри та зробила її найпомітнішою майстринею з інтролігації у Великобританії.

У 1990-х роках вона все більше почала використовувати метал у своїх палітурках та поступово зверталась у творчості до ювелірних виробів. На цій виставці представлені її вишукані із елегантно оздобленими палітурками книги, виготовлені у 1980-х роках для британської художниці Ейлін Хоган, яка замовила їх для власних робіт для Camberwell Press, Lion & Unicorn Press та Burnt Wood Press; вибрані дорогоцінності авторського виконання – брошки, кільця та кулони, а також інструменти художниці та девять срібних відбитків з них, сфотографовані лондонським художником Верді Яхуда.

Антоній та Клеопатра. Видавництво Circle Press, 1979. Фото: Девід Вуд.

Роміллі Саумарес Сміт вивчала ремесло оздоблення книги палітуркою та консервацію паперу в Лондоні (Camberwell School of Arts and Crafts), згодом стала першою жінкою-співробітником знаної у Лондоні, що у 1998 році перейшла у власність до іншої відомої компанії з традиціями – Sangorski & Sutcliffe (http://www.bookbinding.co.uk/Sangorski.htm). Працювала Саумарес Сміт і викладачем – в Лондонському та Гілфордському коледжах.

Хайку, 1978. 37 x 25см.

Художниця виготовляла замовлення для музею Вікторії та Альберта, щорічних виставок володарів Букерівської премії. Її твори зберігаються в колекціях багатьох мистецьких центрів, бібліотек, зокрема Британської бібліотеки та Нью-Йоркської публічної бібліотеки. Виставки Роміллі Саумарес Сміт проводились у Британії, США, Франції та Німеччині.

Едвард Янг. Незавдоволення (Скарга), або, нічні роздуми про життя, смерть та вічність. Фото: Девід Вуд.

Досконало дотримуючись суворих стандартів ремесла, Саумарес Сміт заперечує будь-яке несвідоме «прикрашання» в ньому, будучи більш зацікавленою в наданні наочної ролі самій структурі книги та живописності палітурки. В своїй роботі вона вдосконалила складні техніки покриття воском, виготовлення шкіряної палітурки та використання великих пластин-пресів для текстури.
Часом її винахідливість щодо такого давнього, здавалося б, найтрадиційнішого з книжкових ремесел, призводив до залучення незвичних матеріалів, таких як щільна льняна або бавовняна тканина з подушки з малюнком повздовжніх смужок, оброблена тонким шаром фарби для шкіри та відполірована бджолиним воском задля ефекту гри світла.

У палітурках вона часто використовувала шматочки металу – дротяні скоби та маленькі квадратики міді, і, чим більше зростало її захоплення цим матеріалом, тим частіше вона зверталась до ювелірних виробів. Вона відточувала свою майстерність в цьому новому для себе виді мистецтва, порівнюючи свої відчуття від процесу із почуттям нової закоханості.

Досвід творення палітурки дав Саумарес Сміт впевненість в тому, що вона має довіряти своєму природному чуттю в дизайні, та в прогресивному характері творчості. Вона каже: «Як і в будь-якому ремеслі, ви повинні чітко усвідомлювати ідею, суть того, що робите. І після всіх своїх книжок, вважаю, що я володію цією здатністю. Коли для мене щось є правильним, я відчуваю потужний приплив емоціонального збудження, хвилювання… Думаю, те ж трапляється з будь-якою творчою людиною, і це може бути дуже сильнодіючим… Коли ви усвідомлюєте це, відчуваєте задоволення – все так, як і має бути. Для мене це втіха, це найбільше заохочення та підбадьорення».

via www.artsdaily.com