Читомо > Новини > Поза альма-матер: на хвилі майстер-класів, шкіл і турів

Новини

Поза альма-матер: на хвилі майстер-класів, шкіл і турів

23.03.2016 0 Автор:

Освітою письменників цікавляться, певно, лише біографи, а самі майстри слова найкращим університетом рідко називають вищий навчальний заклад. Їх університет ? це, швидше, саме життя, люди навколо, природа чи щось інше. Та безперечно, тенденції до відточування пера і довершення стилю є важливим фактором для розвитку авторського стилю. На хвилі змін у суспільстві виникло чимало письменницьких майстер-класів та шкіл, які згодом підтягнуть нову формацію митців, вихованих в абсолютно нових умовах та часі.

Читомо підготувало огляд проектів та дізналося, як з’являються письменники, літературні менеджери і видавці без профільної освіти.

Майстер-класи: популярність експрес-навчання 

Майстер-класи в неформальній літературній освіті є чи не найпоширенішим форматом. Під час проведення заходів у такому вигляді йдеться про відпрацювання практичних навичок з метою підвищення професійного рівня і обміну досвідом учасників. Таке навчання триває зазвичай кілька занять.

За останні півтора роки літературна менеджерка Ірина Вікирчак провела сім майстер-класів з creative writing. «Творчопис» пройшов у трьох містах та на виїзді за місто (Дністровський каньйон), у кожній групі було 15-20 учасників, тому охоплення охочих писати ? до півтори сотні. Заняття тривали 2-3 дні.

Ірина Вікирчак згадує: «Перший  «Творчопис» ми провели в рамках Гогольфесту  у вересні 2014 року, потім повторили курс у Києві, оскільки були охочі взяти участь. Продовжили у Вінниці, де поєднали наш приїзд із підготовкою першої едиції Міжнародного фестивалю оповідання Intermezzo. Далі ? на запрошення Львівської медіатеки поїхали до Львова і останній, заключний, курс відбувся у Дністровському каньйоні на Тернопільщині у форматі відпочинку на Дністрі в поєднанні з навчанням та писанням. 

Завдання запрошених лекторів ? не лише поділитися «таємними знаннями» та досвідом, але й разом зі мною як головним лектором допомогти кожному учасникусформулювати, виструнчити та структурузивати свою унікальну історію».

Серед запрошених лекторів були письменники Тарас Прохасько, Олексій Чупа та Вікторія Амеліна, літературознавець Олександр Вешелені, сценарист Дмитро Сухолиткий-Собчук. Кожен «приміряв» не лише роль автора, а й критика.

No_9
Світлина Богдана Пошивайла

На запитання про те, чи стали ці майстер-класи певним «зрізом» ситуації з письменництвом в Україні, організаторка «Творчопису» дає ствердну відповідь.

«Творчопис» ? це такий пробний режим у ролі письменника: ти або розумієш, що це не твоє і «закриваєш ґештальт» (таких учасників дуже мало, але вони є, і теж вдячні), або за два дні «народжуєш» повноцінне оповідання. Далі ми даємо тиждень-два на доопрацювання та намагаємося дати подальше життя кращим з оповідань, створених на «Творчописі». Це може бути участь, наприклад, у фестивалі «Intermezzo», також ми не покидаємо ідеї видати електронну книгу оповідань «Творчопису». Усі голоси, «поставлені» на «Творчописі» ? нові, і я вірю в те, що багато з них перспективні», ? ділиться Ірина.

У цьому році занять поки не планую, хоча організатори радо готові відгукнутися на запрошення у міста, де «Творчописів» ще не було.

Читайте також: Безкоштовні резиденції для письменників: актуальні пропозиції-2016

 

Культурний Проект минулоріч організував серію майстер-класів з творчого письма у рамках літньої школи. Його провела письменниця Катерина Бабкіна. Проект організатори поділили на дві частини. Перша передбачала оволодіння провідними інструментарієм і технікою письма, що є спільними для всіх жанрів та видів написання тексту ? від текстів для блогу до романів і сценаріїв, друга ? про натхнення, розуміння цілей власного письма, вибір тем, організацію робочого часу, роботу з матеріалом і пошук ідей для нових текстів.

Курс розробили таким чином, щоб до нього змогли долучитися не лише ті, хто уже працює зі словом (журналісти, копірайтери, молоді письменники, блогери тощо), а й люди, які прагнуть писати в різних жанрах, для різних цілей і аудиторій.

П’ятиденна програма курсу creative writing мала такі ключові тематичні концепти як цілі, жанри, стилі, елементи якісного тексту (тема, ідея, сюжет, логіка викладу, засоби художньої виразності), персонаж та герой.

 

No_3
Світлина зі сторінки Культурного Проекту у Facebook

Українська поетка та перекладачка Ірина Шувалова, на противагу creative writing, провела у кількох містах України майстер-класи із ефективного текстотворення «писаТИ». Вони відбувались на початку минулого року у Житомирі, Вінниці, Львові та Тернополі.

«На відміну від курсів creative writing, я не зосереджуюся лише на тому, щоб навчити писати хороші художні тексти. Мій підхід передбачає ставлення до письма як до універсальної практики, яка, незалежно від того, чим ми займаємося, допомагає нам чітко формулювати й ефективно доносити до інших наші думки, а також досягати безлічі поставлених нами цілей за допомогою роботи з писаним словом», ? пояснює Шувалова.

Читайте також: Українські арт-резиденції для письменників, перекладачів і драматургів

В основі майстер-класу ? розуміння особливостей кожного з відповідних стилів письма та практичні вправи для тих, хто пише художні твори, публіцистичні статті, есеї та нариси, мотиваційні листи для подання на ґранти та міжнародні стипендії чи навіть академічні статті та дослідження або ж пости для блогу або соціальних мереж.

No_12
Світлина Людмили Мороз

Школи: письменницькі кузні поза альма-матер

Ядром нефомальної освіти одним з перших в Україні став Центр літературної освіти. Його діяльність почалася з літературного клубу «Маруся», зорганізованого студентами Інституту української філології та літературної творчості Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова. Його співзасновник Дмитро Стретович розповідає, що як Центр літературної освіти вони працюють майже три роки. За цей час в різних проектах взяли участь близько 4000 осіб (за віком ? від 6 до 60 років, за проживанням ? майже з усіх областей України). Загалом більшість програм відбуваються у Києві та Львові, також є виїзні літшколи в Карпатах (двічі на рік ? взимку і влітку).

Читайте також: 5-та Літня літературна школа в Карпатах: найповніші хроніки

No_5
Світлина Олександра Бабичева

Щодо того, чи достатньо нині програм з неформальної освіти для авторів, видавців і літературних менеджерів, Дмитро Стретович ділиться власними спостереженнями:

«Зараз із цим значно краще, ніж було, скажімо, два роки назад. Коли ми починали, то були єдиними, хто не лише організовує літературно-освітні проекти, а й взагалі єдиними, хто говорив на цю тему публічно в Україні. Зараз же інтенсивно з’являються нові й нові ініціативи, дуже різні й за формою роботи, й за цільовою аудиторією, й за якістю. Власне, з неформальною освітою в нас зараз всюди так ? не лише в літературі. Нас це дуже тішить, адже нарешті з’явилася бодай якась конкуренція, а це даватиме розвиток усім, а головне ? слухачі у виграші, адже підвищується якість освітніх програм». 

No_11
Світлина Богдана Пошивайла

Серед організованих ЦЛО заходів ? лекторії, 6 літніх літературних шкіл та дві зимові, Школа книжкового бізнесу та курс «Як видати книгу», майстер-класи з creative writing Юстини Чеховської, Катерина Бабкіної та авторські курси Юрія Винничука, Любка Дереша, Юрія Іздрика, Тараса Прохаська, Оксани Забужко, три школи літературного менеджменту та чимало інших форматів. Цього року заплановані нові програми не лише для авторів, але й для видавців, редакторів, культурних менеджерів, сценаристів.

Читайте також: 10 історій випускників Літшколи

«Практика показує, що до нас приходять дуже різні люди, як за віком, так і за професійною діяльністю, як за вподобаннями, так і за досвідом у літературі. Виявилось, що література цікава майже всім освіченим людям, які ще й цікавляться власним розвитком і розширенням світогляду», ? розповідає Стретович про цільову аудиторію Центру літературної освіти.

12
Світлина Ірини Осадчук

Схожу ідею – більш професійного спрямування – має культурно-видавничий проект «Читомо». У лютому пройшов перший модуль «Концепція. Від задуму до втілення» курсу «Книжка як комерційний продукт: стратегія актуального позиціювання». Після Книжкового Арсеналу пройде другий модуль «Як надрукуватися без офсету: малі експериментальні наклади» курсу.

Читайте також: Як комерціалізувати видання: теорія і практика від Артема Літвінця

Щорічно набирає студентів на курс «Сreative writing» й освітній проект, що спеціалізується на креативних спеціальностях ? Kyiv Academy of Media Arts. Куратор курсу ? журналіст та редактор Гліб Гусєв. Програма розрахована на півроку та поділена на кілька блоків. Навчання відбувається двічі на тиждень у вечірній час.

Серед запрошених лекторів ? Ольга Жук, Юрій Марченко, Дана Павличко, Катерина Бабкіна, Антон Фрідлянд, Юрій Володарський. Їхні заняття об’єднані у блок спеціальних лекцій.

Роботу на курсі організовують за принципом майстерні, тобто велику частину занять присвячена практичним завданням. Так, наприклад, протягом одного заняття слухачі курсу вигадують персонажа, обговорюють його в групі, далі конструюють сюжет, вправляють у зміні оповідача всередині однієї історії, вчаться писати перший рядок, підбирати вдалий заголовок, потім колективно обговорюють, шукають «слабкі» місця своїх текстів та відшліфовують їх. Основний жанр, над яким працюють на курсі ? оповідання.

«Розповідь ? це не нарис і не репортаж, не курйозна байка і не есе, не афористичний пост у Facebook. Втім, вміння скласти розповідь допоможе написати і все інше», ? аргументують організатори свій вибір саме такого формату.

1429104155816

Світлина k-a-m-a.com

Щоб добре писати, потрібно уважно читати майстрів слова, упевнені у КАМА, тому одне з перших занять повністю присвячене розбору одного-єдиного оповідання Хемінгуея. Курс, завдяки чергуванню теоретичних і практичних занять, дуже динамічний. «Взагалі всьому, чому можна навчитися, ми вчимося у майстрів оповідання. Це Чехов, Бунін, Карвер, Апдайк, Капоте та інші письменники», ? запевняють організатори.

 

Літературна майстерня Bartleby & Company стала зі своїми проектами своєрідним простором для гри, співробітництва, взаємної підтримки й експериментів письменників, видавців і читачів.

«Нас надихають люди, чия здатність дивитися на речі під несподіваним кутом перевершує можливості більшості. Нами керує впевненість у тому, що все найцінніше з’являється всупереч загальноприйнятій нормальності. І ми користуємося нашою свободою незалежного товариства Cicuta bookshop і літературної майстерні Bartleby & сompany, щоб ризикувати, взаємодіяти, змінювати правила й урізноманітнити уявлення про знайомі та нові історії і про те, як їх можна розповісти», ? діляться організатори.

Перші два сезони літературної майстерні присвятили двомісячним курсам з написання короткої прози. Вони відбувались у вихідні у київському арт-центрі «Closer». Курси поєднували заняття з літературознавцями і літературними критиками, роботу над власними текстами з редакторами та письменниками і, звичайно, вільне спілкування з усіма лекторами.

У групи набирали не більше 12 учасників, щоб створити комфортні умови для спілкування й обговорення текстів і щоб ніхто не залишився обділеним лекторською увагою. Серед лекторів курсів – Софія Андрухович, Анатолій Дністровий, Олексій Нікітін, Володимир Рафеєнко, Василь Портяк, Ксенія Харченко, Петро Яценко, Михайло Бриних, Галина Ткачук, Вікторія Іваненко, Євген Стасіневич.

Читайте також: Як видати свій переклад: поради знаних перекладачів новачкам

Наступним кроком письменницької майстерні став курс з написання роману. Він триватиме більше чотирьох місяців і закінчиться у квітні цього року. Тут також лекції чергуються із семінарами з докладним обговоренням текстів учасників курсу в закритій групі під керівництвом письменників.

До них додали зустрічі із літературним редактором, фахівцем з авторського права та видавцями. Окрема складова цього курсу ? написання роману під особистим кураторством письменника чи редактора.

No_4
Світлина Олексія Темченка

Після року роботи Bartleby & сompany організували ще й «Майстерню історій» для підлітків. Про неї Читомо писало детально.

Крім курсів з популярного напрямку creative writing, літературна майстерня Bartleby & сompany восени провела двомісячний курс із художнього перекладу. Його учасники перекладали художні тексти, вивчали сучасні теоретичні підходи до перекладу, спілкувалися з перекладачами, обговорювали свої роботи і шукали способи їх покращити. Перекладали з англійської, німецької, французької та іспанської мов на українську. Кураторами груп стали Неля Ваховська, Марк Бєлорусець, Анна Вовченко й Ірина Славінська. Окремо говорили про питання авторського права, редагування перекладів і можливості їх видання.

Наразі літературна майстерня відкрила набір на курс книжкового дизайну, розроблений творчою агенцією Hooga creative, що оформлює книжки, зокрема, для видавництв «Основи» та «Клубу сімейного дозвілля».

Окрім довгосторокових курсів, літературна майстерня постійно проводить відкриті лекції. Нещодавно завершився цикл лекцій про український літературний авангард, а навесні розпочнеться курс про розвиток літературного жанру автофікції ? від «Сповіді» Руссо до інтимного щоденника Ерве Гібера, від Марселя Пруста до «Мауса» Арта Шпігельмана, від Колетт до Амелі Нотомб.

 

«ЛітМайданчик» позиціонує себе як міжнародна літературна платформа для прозаїків та поетів, що бажають творити українською, популяризуючи українську сучасну літературу в Україні та за її межами.

«Якщо говорити більш глобально, проект спрямований на формування культурного іміджу України, підвищення обізнаності рівня молоді у літературі та мистецтві. Платформа «ЛітМайданчик» створена на основі ГО «Агенція культурного розвитку», ? розповідає його засновниця Вікторія Михайлова.

Платформа «ЛітМайданчик» заснована у квітні 2014 року. Все почалося з ідеї надання молодим авторам та авторам-початківцям можливості публікації своїх творів та отримування фідбеку від інших авторів та читачів.

«Я дуже люблю читати, і одного разу мені самій захотілося читати українською не тільки вже давно визнаних метрів і класиків, захотілося самій шукати та відкривати нові імена, бути до цього причетною, відповісти на питання: як бути українському авторові-початківцю, який одного разу зрозумів, що йому стало тісно у своєму нотатнику чи блозі, і захотілось донести своє слово та героїв своїх творів до читачів.

Новачки, навіть дуже талановиті, часто елементарно не знають, з чого почати, куди йти і до кого звертатись, де починати друкуватись та як взагалі потрапити на сторінки хоча б літературного видання, не кажучи вже про збірку чи альманах», ? упевнена Вікторія.

Стартувала засновниця з невеликого ком’юніті у Facebook. Кожного місяця ? новий літературний експеримент: задавши навіть не тему, а таку собі відправну точку для експерименту, наприклад, написати вірш або оповідання на тему «Паралельна реальність».

Читайте також: Як розкрутити молодого автора

«З часом я почала шукати однодумців, яких запросила у оргкоманду ЛітМайданчика. Наразі у нашій команді 5 осіб. Кожний займається своїм напрямком роботи: організацією навчальних подій, літературно-розважальних івентів, є дизайнер, редактор, тощо», ? ділиться системою роботи «ЛітМайданчика»  Михайлова.

Протягом 2015 року «ЛітМайданчик» провів чимало проектів – від початкових «читань-чаювань» до нових та складніших проектів: навчальні вебінари з відомими письменниками, видавцями, перекладачами, серед яких Завен Баблоян, Леся Мудрак, Андрій Пермяков та Богдан-Олег Горобчук.

«Ми перенесли зустрічі з Горобчуком з режиму онлайн в оффлайн та розпочали постійно діючий проект для поетів «Поетичні студії з Горобчуком». Також великою популярністю користується проект для прозаїків «Розбори польотів з Антоном Санченком», ? діляться організатори.

Тури: освіта в мандрах

Літературні тури ? менш поширений формат в неформальній літературній освіті. Два роки тому перший тур для українських письменників та менеджерів реалізував Центр літературної освіти за ініціативи літературної менеджерки Ірини Вікирчак.

Літературний тур до Польщі відбувся у жовтні 2014 року і був орієнтований на письменників та літературних менеджерів, а також журналістів, що висвітлюють теми літератури. Окрім екскурсійної та освітньої програм, українські письменники мали два виступи у Польщі ? один в «Українському Світі» у Варшаві, другий ? у рамках програми Міжнародного літературного фестивалю імені Джозефа Конрада.

No_6
Світлина Нати Коваль

За ініціативи літературної менеджерки Ірини Вікирчак виник CulTour.Ua. Цільовою аудиторією першого туру від CulTour.Ua були перекладачі художньої літератури, що лише починають свою професійну діяльність. У цій поїздці учасники відвідали перекладацький фестиваль у Ґданську.

«Метою цього проекту було зробити світ європейських літературних фестивалів ближчим та доступнішим нашій аудиторії. Побачити ці події на власні очі – незамінно», ? пояснює Ірина Вікирчак. Окрім відвідування фестивалів, учасники подорожі ознайомились із польськими організаціями та інститутами, провели лекторії та майстер-класи.

«Це така «польова школа» з можливістю знайомитися, бачити, слухати, але й самому виступити за кордоном», ? ділиться вона.

Потенційна аудиторія такого освітнього формату, за словами організаторів, ? усі охочі, без вікових обмежень, ті, хто цікавиться саморозвитком та літературою. Критерії відбору учасників залежать від конкретного туру.

No_1

 Читайте також: Літературний тур до Любліна, Варшави й Кракова

Онлайн-курси: освіта не виходячи з дому

Онлайн-освіта набирає популярності в Україні. Так, зокрема, нещодавно з’явився й курс з літератури. Він презентує не тільки історичний аспект розвитку цього напряму мистецтва, а й сучасні тенденції, зокрема – практичні поради: як знайти себе і свій стиль у кожному напрямі. Проект «Відкрий Україну» має кілька тематичних блоків, присвячених різним видам мистецтва. Один з них ? література.

За словами координаторів курсу: «Задум проекту – показати літературний процес від прадавніх часів до сьогодні як живе і цікаве явище без запаху нафталіну. А тих, хто бажає і не наважується спробувати себе у ролі письменника, – переконати, що це простіше, ніж здається».

Онлайн-курс поділений на три блоки. Перший «Література і соціум сьогодні» вибудовує ключові питання, що стосуються читання загалом: від зародження книгодрукування до сучасного стану книжкового бізнесу, другий блок повністю присвячений історії літератури.

Останній блок «Література на практиці» ? про те, як молодому авторові заявити про себе в інтернеті та знайти своїх постійних читачів; пошук власного стилю; літературні тусівки; основи літературної творчості. Серед лекторів ? Тарас Прохасько, Леся Воронина, Артем Захарченко, Ірена Карпа.

Усі відео можна переглянути тут.

Читайте також: Літературні лекції онлайн: де шукати

 

Офіційно: література як фах

Офіційно письменників готують на спеціальності «Літературна творчість» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національному університеті «Острозька академія» та Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Випускниця «Острозької академії» Софія Анжелюк згадує про свій досвід навчання:

«В Острозі на «Літературній творчості» переважали філологічні предмети, часом нам здавалося, що їх навіть забагато, але практикуми таки допомогли випрацювати певну грамотність. Було багато саме літературного спрямування, доводилося багато читати, а на додаток спецкурси: теорія і практика прози, поезії, драматургії, літературна критика тощо. Саме вони додавали насиченості та «відрізняли» нас від українських філологів».

Дуже цінним Софія вважає досвід написання кваліфікаційної (бакалаврської) роботи у Патріарха Бу-Ба-Бу Юрія Андруховича. І саме це, на її думку, сприяло розвитку студентів як «творців» ? безпосереднє спілкування із письменниками, яке в академії було нормою.

«Чого вартували тільки одні пари з Ірванцем чи неформальне спілкування із приїжджими письменниками після презентації. Оскільки групи були нечисельні ? до 10 осіб ? то ми мали такий собі «доступ до тіла», особливо, якщо хотіли безпосереднього спілкування», ? говорить Софія.

Читайте також: 10 порад для літературних фандрайзерів

Тоді ж вона із ще однією студенткою «Літературної творчості» в Острозі Натою Коваль заснувала у академії літературну студію «РовеР», яка діє і досі. Цю студію, на їхню думку, створили для того, щоб вийти за формальні рамки аудиторних занять, щоб учасники читали власні спроби, які б не прочитали перед викладачем, чи обговорювали тексти, що не входили до програми.

Письменниця Галина Крук, яка долучилася свого часу до акредитації та формування програми спеціальності «Літературна творчість» у Львівському національному університеті імені Івана Франка, згадує:

«Літературна творчість існує як спеціальність на факультеті філології, спочатку був бакалаврат, а згодом акредитували і магістратуру. У дипломах випускників магістратури записують «Викладач української мови і літератури, літератор», також хотіли додати спеціальність літературного редактора, але виявилося, що за вимогами, які існують для різних спеціальностей, філологія не може готувати редакторів. Після бакалаврату студенти також приходять переважно з філологічних спеціальностей. Групи формуються невеликі, проте значну частину дисциплін «літературна творчість» слухає разом із іншими філологами».

11
Світлина Олександра Бабичева

Серед недоліків академічної освіти Крук називає і неможливість реалізувати чимало творчих моментів, і тиск нормативної бази:

«Літературна творчість» важко вписується в прокрустове ложе міністерських вимог до програми, де  студент кожної  спеціальності обов’язково мусить прослухати певні нормативні курси. Наприклад, при вступі на спеціальність «Літературна творчість» складно організувати творчий конкурс, хоча журналістика такий творчий конкурс має. Наша система університетської освіти  зорієнтована на здобуття знань (а не набуття практичних вмінь і навичок), в ній існує надто багато правил, постанов, вимог, вказівок, і вписати в це все ефективну і практичну творчу майстерню дуже важко.

Задум загалом дуже хороший, але в його основі – літературознавство, а не літературна творчість, до певної міри вони протилежні за своїм підходом. Краще було б, якби фахові предмети проводили професійні письменники, які можуть поділитися досвідом у тій чи іншій сфері. Проте університет ? це багатоповерхова структура, і навіть якщо письменники погодилися б на те, щоб вести окремі майстерні, то їхня праця оплачувалася б як робота викладачів-погодинників, а це дуже незначна сума.

Тож маємо ситуацію, коли студентам викладають мудрі речі, але переважно  теоретичного характеру. Щоб це якось компенсувати,  я часом веду літстудію (якщо студенти виявляють зацікавленість  і в мене є час, це в мене щось на зразок волонтерства). Давно помітила, що на неформальну освіту є попит, але на дуже конкретні речі, а не на розмови на загальні теми. Оскільки я сама проходила цей шлях, мені  легше спроектувати запит, який виникає на певному етапі творчості».

Читайте також: 8 настільних книг для культменеджерів

Літературна менеджерка Вікирчак зазначає, що цільова аудиторія спеціальності «Літературна творчість» і майстер-класів з творчого письма, які вона проводить, ? кардинально різна.

«На спеціальність у виші вступають абітурієнтами 16-17 років, не всі з нас у цьому віці твердо розуміють, чого хочуть від життя. На «Творчопис» же реєструються люди, у яких вже є вища освіта, робота, сім’я, захоплення. Вони ? сформовані особистості, і часто вони займаються чимось дуже віддаленим від літератури, і ці знання та досвід роблять їхню творчість унікальною і цікавою читачеві. Я отримувала величезне задоволення від спілкування із юристами, програмістами, психологами, соціологами, математиками, кандидатими наук через літературу. Але були поодинокі випадки, коли учасникам було 13-15 років. Це один із найцікавіших літературних досвідів для мене», ? пояснює Ірина.

Щодо спеціальності «Літературна творчість» і неформальної освіти,  Стретович переконаний, що вони йдуть паралельно, і в ідеалі мають доповнювати одна одну.

Замість висновків

Чи достатньо неформальної освіти для молодого письменника, видавця та літературного менеджера, сказати складно. Все дуже індивідуально. Змінити сферу діяльності ніколи не пізно, а знання, які доповнюватимуть, триматимуть в курсі подій, не є зайвими, навіть якщо бути заглибленим у певну діяльність протягом довгого часу. Очевидно, що освітніх проектів у літературі забагато не буде. Збільшення кількості сприятиме підвищенню якості, що є позитивним показником в усіх сферах діяльності.

 

Чільна світлина  k-a-m-a.com

Стаття вийшла завдяки підтримці Goethe-Institut в Україні

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe