Читомо > Новини > Свободу українській панорамі! Для видань і мережі

Новини

Свободу українській панорамі! Для видань і мережі

01.04.2015 0 Автор:

Свобода панорами діє в багатьох країнах світу і передбачає дозвіл на фото-, відеозйомку, змалювання пам’яток (будівель, скульптур тощо), які розташовані у публічному просторі, та розповсюдження зроблених світлин, відеозаписів. Українське законодавство про авторське право такого не передбачає, саме тому ГО «Вікімедіа Україна» розробила законопроект щодо внесення положення про свободу панорами до Закону України «Про авторське право та суміжні права». Презентували законопроект минулого тижня під час круглого столу «Свобода панорами». Юристи, адвокати, представники громадських організацій обговорили переваги та недоліки пропонованих змін. Незважаючи на розбіжність у поглядах щодо комерційного використання зображень об’єктів авторського права, загалом всі дійшли згоди в тому, що свобода панорами в Україні потрібна.

Azizyan_LevonЛевон Азізян, юрист і член правління ГО «Вікімедіа Україна»

Свобода панорами – це здатність фотографувати, знімати, замальовувати вільно будь-які твори архітектури, розташовані у громадських місцях і публікувати їх для загального доступу. Для цього не потрібно отримувати дозвіл автора, обов’язковим є лише зазначення його імені.
Запровадження свободи панорами дасть можливість адаптувати наше законодавство до законодавства провідних держав. Наразі свобода панорами існує у 83 країнах світу від Сполучених Штатів до Японії. Її не має тільки у більшості африканських держав, частини держав Азії, є також винятки серед Європейських держав, які мають певне консервативне законодавство (Франція, Італія). З минулого року свобода панорами є навіть у Російській Федерації. Серед сусідів України її немає тільки у Білорусі та Румунії.

У 92% випадків порушується авторське право і ніхто не звертається до суду, щоб його захистити. Тому фактично закон не діє. Через це запровадження свободи панорами є потрібним для всіх – і для фотографів, і для художників. Вони все одно будуть використовувати такі зображення, а автори навряд чи будуть шукати цих людей, щоб з ними судитися, як це й відбувається зараз.

Будівля Верховної Ради, пам’ятники Шевченку, які були побудовані у радянські часи – вони всі підлягають під заборону фотографування і публікації без дозволу автора, бо їхні автори померли менше, ніж 70 років тому. Це стосується також усіх творів, створених під час незалежної України. Однак автори вже отримали нагороду за виконаний твір. Водночас можливість на законних підставах фотографувати пам’ятки і публікувати світлини, зробить ці об’єкти більш впізнаваними. Також це дозволить туристичній індустрії вільно готувати інформаційні матеріали про Україну.

 

Dmitro_GovorДмитро Говор, адвокат, керівник Адвокатського бюро «Говор», член ГО «Вікімедіа Україна», автор законопроекту

Пропонується доповнити «Закон України про авторське право та суміжні права», а саме статтю 21, новим пунктом: «Відтворення будь-яким способом, крім механічно-контактного копіювання, творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, які знаходяться у громадських та публічно доступних місцях (за винятком експозицій виставок і музеїв), а також використання зображень, відеограм таких творів».

Дія закону поширюється на такі об’єкти авторських прав, які можна вільно фотографувати, а створені знімки – поширювати. Це твори образотворчого мистецтва – скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твори ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва.

Законопроект підтримує комерційне використання творів, які будуть або сфотографовані, або відзняті на відеоплівку, або перемальовані. Тобто людина, яка його сфотографувала, може використовувати його в будь-яких своїх цілях на комерційних засадах. Мається на увазі галузь туризму, галузь сувенірної продукції, художні фільми.

Свобода панорами

Mariya_Ortinska_Марія Ортинська, патентний повірений України, директор компанії  IPStyle

Більшість архітекторів, у яких я запитувала про їхню думку щодо свободи панорами, не знають, що це таке. Але їм не відомо не лише те, що таке свобода панорами, а й те, що вони мають певні права. І на мою думку, їм це нецікаво.

Відсутність в українському законодавстві свободи панорами затримує розвиток науки в світі. Тут ідеться і про Вікіпедію, й про підручники, дитячі енциклопедії. Яким чином навчальні видання, рекомендовані за шкільною програмою, можуть використати зображення тієї чи іншої пам’ятки, не порушуючи закон?

Olexiy_ArdanovОлексій Арданов, головний спеціаліст відділу з питань авторського права і суміжних прав Державної служби інтелектуальної власності України

Якщо говорити про інтереси правовласників, то вони насамперед зацікавлені у тому, щоб дотримувалися їхні особисті немайнові права. А тут все окей: у законопроекті йдеться про те, що і при такому вільному використанні все одно повинно зазначатися ім’я автора. Тобто немайнові права не порушуються.

Щодо майнових прав я б посперечався, тому що у законі йдеться про те, що автор чи правовласник має право на винагороду за будь-яке використання твору. Він може авторизувати використання твору будь-яким способом. Саме тому закон «Про авторське право і суміжні права» має низку винятків з авторського права. Зараз це лише право використовувати зображення цих об’єктів під час висвітлення певних подій з інформаційною метою.

Якщо система авторського права діє більш-менш нормально, то в цій сфері виникають організації колективного управління, яким автори передають свої майнові права, і через них легше знайти правовласника для отримання дозволу.

Як і в Україні, так і в інших країнах активність митців, які створюють візуальні об’єкти, щодо захисту інтелектуальної власності менша, ніж музикантів, які активно борються з піратством в усіх сферах.

Є постанова Кабінету міністрів про мінімальні ставки авторської винагороди за використання, іде сказано, що у разі використання зображення певного архітектурного об’єкта під час виготовлення сувенірної продукції, виробник повинен платити автору за мінімальною ставкою авторської винагороди.

Свобода панорами

Клим Братківський, голова громадської організації «Вільний рух»Klim_Bratkivsky

Цей законопроект не зовсім відображає інтереси фотографів, бо він доповнює статтю 21, яка вимагає обов’язкове зазначення імені автора, що створив архітектурний чи скульптурний об’єкт.

Я підтримую свободу панорами, оскільки вона значно полегшить роботу фотографів. Окрім цього, відомо багато випадків, коли охоронці перешкоджали фотографу знімати публічні місця, бо це нібито порушує авторські права.

Треба виносити окремо статтю про свободу панорами без вимоги обов’язково зазначати ім’я автора, бо не завжди можна встановити авторство архітектури, бо на більшості архітектурних об’єктів немає таблички, на якій вказано, хто є їхнім автором.

Якщо використовується будь-який популярний архітектурний об’єкт чи скульптура, то зразу з’являється інтерес з боку автора, одразу він пригадує свої авторські права, і відповідно хоче мати винагороду. Тому використання таких зображень з комерційною метою я вважаю порушенням майнових прав авторів. Особливо це стосується сувенірної продукції. У законопроекті повинно обов’язково бути вказано, що безпосередньо відтворене окреме зображення не може використовуватися в комерційних цілях. І це одразу зніме всі питання щодо виготовлення сувенірної продукції, календарів тощо.

Я не згодний з тим, що зображення обов’язково має бути панорамою, тобто в сукупності з навколишнім середовищем. Якщо не допускати комерційного використання, можна дозволити знімати конкретний об’єкт.
У законі є нюанс з приводу грошових знаків, що самі грошові знаки не є об’єктом авторського права, але на стадії проектів вони ним охороняються.

Записала Анастасія Трепитьон

Читайте також: Видавнича галузь-2014: дрібна законотворчість

Поделиться в facebook'е Поделиться вконтакте Поделиться в twitter'е

Щоб залишити свій коментар, будь ласка, увійдіть через аккаунт Vkontakte чи Facebook

*

Соцмережi
artarsenal bookforum publish messe