втрати

Нобелівський лауреат Відьядхар Найпол пішов із життя

12.08.2018

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

У Лондоні на 86-му році життя помер лауреат Нобелівської премії з літератури 2001 року Відьядхар Найпол.

 

Найпол народився на острові Тринідад в родині, що походила з півночі Індії. У 18-річному віці він вирушив до Англії з наміром вивчати літературу в Оксфордському університеті. Після закінчення навчання в 1953 році працював журналістом, співпрацював із Бі-Бі-Сі.

 

Найпол здобув популярність завдяки своєму гумору й майстерності опису буденного життя. «Будинок для містера Бісваса» (A House for Mr. Biswas, 1961), бібліографічний роман, в основі якого – життя його батька, далі збільшив його популярність, цей твір вважають найбільшим досягненням письменника. В «Середньому проході» (The Middle Passage: Impressions of Five Societies — British, French and Dutch in the West Indies and South America, 1962) він поділився своїми спостереженнями щодо постколоніальних британських, французьких та нідерландських громад у Карибському басейні та змін, пов’язаних із швидкою американізацією.

 

Узагалі тему творчості Найпола можна визначити як дослідження проблем постколоніального суспільства, аналіз проблем людини «зайвого класу». Найяскравіше це проілюстровано в романі «Напівжиття» (2001) та сатиричній повісті «Прапор над островом» (1967). У повісті автора турбує запитання: після зміни прапора та статусу держави чи зміняться самі люди, їхній світогляд? До чого все це призведе? Найбільш «інтелектуальним», за оцінкою критиків, є твір «Звивини ріки» (1979).

 

Свої враження про мандрівку в Індію, її культуру та політику автор висвітлив у книгах «Індія: мільйони повстань» (India: A Million Mutinies Now, 1990), «Індія ― поранена цивілізація» (1977).

 

Критиці мусульманського проникнення в неарабські країни, такі як Індонезія, Іран, Малайзія та Пакистан, присвячені книги «Між віруючими» (Among the Believers, 1981) та «За межами віри» (Beyond Belief, 1998). Саме через критику мусульманської політики присудження Нобелівської премії В. Найполу після подій 11 вересня 2001 р. в США багато хто сприйняв як політизовану акцію. За ці твори та підтримку антимусульманських заворушень індійський уряд засудив Найпола, назвавши його «попутником фашизму, який ганьбить Нобелівську премію».

 

Однак обґрунтування Шведської академії звучить так: «За поєднання проникливої оповіді та дослідження у творах, що змушують нас замислитися про речі, які зазвичай не обговорюють».

 

Він  був першим письменником індійського походження, хто отримав Букерівську премію.

 

Його книга 1971 року «У підвішеному стані» була відзначена Букерівської премією. Пізніше вона була відібрана в список найкращих творів за кожне десятиліття з моменту заснування премії в 1969 році.

Нобелівські лауреати українською: серії, цифри й факти

Серед прихильників письменника –  королева Єлизавета, яка в 1990 році присвоїла йому рицарський титул.

 

Його «екзистенційна бездомність» була його спочобом життя, як і майбутнього. Незважаючи на те, що він провів свою літературну кар’єру, пишучи про своє походження, Найпол люто відбився від ідеї прив’язуватися до певної етнічної чи релігійної ідентичності. Він одного разу залишив видавця, коли побачив, що його включили до каталогу як «західноіндійського романіста». Індуїст, Найпал був стійким захисником західної цивілізації. Його керівною філософією був універсалізм.

 

Нейпаул почав писати нон-фікшн в 1960-х роках.

 

«Я думав, що науково-дослідна робота дала сенс досліджувати світ, інший світ, світ, якого ніхто не знає сповна», – сказав він у 2005 році.

 

Нобелівці: українською не перекладено

 

Українською мовою Найпол був перекладений фрагментарно. Роман «Мігель-Стріт» у перекладі Ростислава Доценка друкувався на сторінках «Всесвіту» ще у 1986 році.

 

Джерела: Вікіпедія, nytimes.com