Експеримент
Книги. Часописи. Е-буки. Е-зіни. Самвидав
Рекомендувати улюблені твори для читання – завжди нелегко. Їх не так мало. Крім того, виникає проблема з чіткими історичними рамками та, особливо ж, коментарями. Тому я свідомо обмежуся лише нашим модерним періодом – ХХ століттям.
Залиш коментар про цю книжку >>
Чарівний світ жінок України
Лиск крокодилячої шкіри, тиснення золотом і шурхіт кольорових глянцевих сторінок чітко дадуть вам зрозуміти: перед Вами – Чарівний світ жінок України. Ніжні, витончені, сміливі, а подекуди навіть войовничі образи вітчизняних жінок покликані супроводжувати ваші ділові будні у вигляді ділового щоденника. Найкращий подарунок для чоловіків.
|
навколовидавнича лабораторія: мальовані історії (погляди-ілюстрації художників, книжкових графіків, дизайнерів та просто читачів на короткі прозові / поетичні жантри), аудіокнижки, дослідження видавничо-мистецької тематики (наукові й не надто), передруки давноминулих і сучасних статей із газет, часописів, книжок про читання
ММС-новини, що самі приходять у кишеню
Під час "Журналістської весни", що відбуялася (від слова "буяти") в Інституті журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, випустили самвидавну чорно-білу газету "FM" (future media). Головна редакториня Віра Маковій дала завдання написати про нові види медіа у контексті тексту, зображення, відеоінсталяцій, мобільних пристроїв, диджиталізації і надала "Читомо" унікальну можливість передрукувати кращі статті. [далі] Magnetic Words 3.0 і графоманія
На базі isnoop.net у режимі он-лайн ти можеш переставляти віртуальні магніти зі словами, складаючи з них поетичні рядки, й в цей же час таким же переставлянням магнітів можуть займатися інші віршарі, які зараз на сайті. Колективна поезія – справа не з легких: хтось може «поцупити» твою вдалу риму, або ж забрати склад з п’ятистопного ямбу, над яким ти довгий час мізкував. Але ж ніхто й не казав, що писати вірші так просто… [далі] Фонетичний аспект лінгвістичного аналізу тексту. Доповідь четверта
І остання з чотирьох доповідей, які ми обіцяли викласти – Ані Пилипенко (IV курс Інституту журналістики Київського нанціонального університеті імені Тараса Шевченка): "Фонетичний аспект лінгвістичного аналізу тексту". Дослідження на межі мовознавства та редагування [далі] Постать Пантелеймона Куліша як редактора та видавця. Доповідь третя
Третя із серії наукових статей, що здобули першість на науковій конференції. У даному випадку – за підсекцією "Історія видавничої справи". Олександр Трохимчук, ІІІ курс Навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка: "Постать Пантелеймона Куліша як редактора та видавця" [далі] “Книга художника” як новий видавничий продукт. Доповідь друга
Поки маємо лише дві наукові статті, що були безстрашно дозволені до публікації на Читомо. Подаємо статтю Галі Листвак (Українська академія друкарства, м. Львів) із новою як для видавничої наукової конференції темою – "Книга художника як новий видавничий продукт". [далі] Особливості редагування окремих аспектів мови науково-технічного тексту (на прикладі конкретного видання) Доповідь перша
Продовжуємо розгрібати результати пройдешнього Фестивалю молодих видавців і редакторів – матеріалів повно, від репортажів, фотозвітів та вражень до наукових доповідей учасників конференції. Останні (а точніше, визначені найкращими з них) публікуємо тут. Побажання та заперечення – у коментарях. [далі] Футуризм: онлайн-аудіо-презентація на Читомо
16 квітня впродовж презентацій студентських проектів на Фестивалі молодих видавців і редакторів буде представлена аудіокнига "Футуризм", про яку ми уже писали трошки раніше. Про свій проект розказуватимуть його ініціатори – Євгенія Вятчанінова та Єлизавета Олійник. [далі] Рейтинг “найпродажніших” книжок
Дуже невдячна справа – щось рахувати, особливо щось не для звіту, не для себе, а для загального блага. Проте поет Олег Коцарев зважився на це! До кола його рахункових зацікавленостей, звісно, увійшли книжки укрсучліту, тобто кількісний попит на них за цьогорічний лютий. І хоча підсумування не точне, адже "витягти" з книгарень інформацію не просто, а з деяких - і неможливо. [далі] В. Черняхівська: візуалізація-ілюстрування
Авторські ілюстрації в усі часи вважалися чимось недоторканним, про них не можна було із розумінням текстуальних тонкощів заявити "художник не відчув ...", "автор не про це..." і так далі. Такої снобської можливісті позбавляє читачів-глядачів Вікторія Черняхівська [далі] Богдан Ігор-Антонич
Творча майстерня "Аґрафка" та її засновники – художники Андрій Лесів та Романа Романишин, – допомогли нам втілити задум проілюструвати поезії Богдана-Ігоря Антонича, а зокрема – ті з них, які, окрім того, що побачити, можна також і почути завдяки доброчинним старанням ініціаторів проекту "Книга для сліпих". Що ми і пропонуємо зробити. [далі]