Епічний герой
Книги. Часописи. Е-буки. Е-зіни. Самвидав
|
факти з життя сучасних і вікопам’ятних письменників, дизайнерів, видавців, художників, книжкових оформлювачів, редакторів, а також роль книжок і навколокнижкових явищ у їхньому житті. У діалогах і нарисах
Зінакшені книги Рейчел Аше
Погляди на книгу століттями трансформувалися, і до того ж – майже синхронно із видозміною самих видань. Рукописні книги спершу вірно служили образу Єдиної книги, неповторності та сакральності, Гутенберг, створивши галактику свого імені, цей образ дещо зруйнував. Тепер же розтиражовані книжки слугують будівельним матеріалом для химерної творчості зінакшення. [далі] Та, що ілюструє пластиліном
2009 року вийшла її поетична збірка «Та, що перевертає пінгвінів», яку літературні критики своєю увагою не оминули. Ми ж не можемо оминути інший талант Ганни Осадко – ілюстрування видань (понад 20 книжок різними техніками). Крім ніжно-жіночних малюнків до власної і чужої поезій, у Ганни Осадко особлива техніка – ілюстрування пластиліном і на склі. Тож, знайомтесь, із тією, що ілюструє пластиліном. [далі] Павло Маков: “Неможливо бути відомим митцем із невідомої країни”
Павло Маков не любить епатажу в будь-якій формі, за який навчились платити людям, хоча його роботи не можуть не вражати. Він любить мистецтво в одному примірнику, тому його артбуки – неповторні. Він ніколи не був у мейнстрімі й не пишається картинами в колекціях світових знаменитостей чи українських депутатів. Він маргінальний, як і маргінальною є Україна зі своєю утопічною відомістю у світі. Але це поки що. [далі] Григорій Кацнельсон про книги з душею
Знайомство із Григорієм Кацнельсоном трапилось через «Вухо Ван Гога». Це була перша побачена нами його книжка. А далі ми побачили самого Григорія – на першому Бу!фесті в Москві. З’ясувалось, що він дуже високий і що він – ціле видавництво, тільки з префіксом сам-. Ми вирішили, що ви теж маєте про нього знати. Тому представляємо. [далі] Ася Гонца: захоплення папером кожні день і годину
Натрапивши на ляльки в костюмах різних епох, а також на карнавальні маски рук Асі стало зрозумілим ясне українське паперове майбутнє. Свою талановитість дівчина відкрила нещодавно й випадково: коли мама Анна Чуприна показала донці, як робити витинанки. Крім того, що витинанки Асі вдались відразу, вона вирізала ще задосить чудових образів. [далі] «Теж люди», але інші
«Теж люди» з Новосибірська – це неймовірне поєднання фантазії і таланту. Їхні імена – Олексій Ляпунов та Олена Ерліх, їхня улюблена справа – створювати світ у папері. Це дизайнери, чиї роботи заслуговують називатися справжнім паперовим мистецтвом. Вони створюють цілі сюжетні композиції, які вражають своєю оригінальністю, гумором, увагою до деталей. [далі] 75 років “Перченому” ілюстратору
Нещодавно в київському Будинку художника відбувалася виставка карикатур та ілюстрацій Радни Сахалтуєва. Експозиція була приурочена до ювілею автора – 15 травня народному художникові України, мультиплікатору, книжковому графіку виповнилося 75 років. На жаль, у залі не було людини, яка б могла розповісти про представлені роботи. [далі] Юрко Прохасько: «Якісний переклад веде до розвитку української мови»
Cьогодні переклад є однією з важливих форм міжлітературних взаємин. Український читач все більше заохочується читанням зарубіжної літератури правильною, багатою і подекуди вишуканою мовою. Про реалії, здобутки і розвиток цього сегменту літератури розповідає перекладач, науковець та есеїст Юрко Прохасько. [далі] Дмитро Стретович про любов до “МАРУСІ” та інші речі
Історія про те, як можна вивести подію у народ, беручи за фінансування залишки своєї стипендії. Або про потрібність культурного менеджменту й нав’язування книжок народу силоміць. А ще про любов до «МАРУСІ». Хоч були до неї організації різноманітних літературних акцій, мистецьких фестивалів (наприклад, «Тиждень мистецтв», «Білоруська весна»). [далі] Якщо дивитись, то вживу, якщо видавати – екстраякісно
Поезію Богдана Ігоря Антонича зрозуміти не так і легко. А ще важче – передати всю глибину й метафоричність графічними засобами. Проте складнощів не злякалась київська художниця Олена Тихонюк, проілюструвавши збірку вибраних творів поета “Велика гармонія” і використавши при цьому пластичні можливості витинанки. Крім того, дівчина до витинкарства підходить науково – у її «вченському» портфелі чимало [...] [далі]