Стівен Блумберг – найбільший книжковий викрадач

Його, певно, можна зрозуміти – рідкісні книги не купиш у найближчій забігайлівці. Втім, 1990 роre Блумберг наштовхнувся на інших професіоналів у своїй праці – поліцейських, які нарешті упроторили його до в’язниці. До того часу в 17-кімнатному будинку Блумберга в штаті Айова „зустрілися” близько 19  тисяч книг (за іншими відомостями понад 23 тисячі).

Блумберг проникав у бібліотеки й музеї через вікна. Пролазив через вентиляційні люки. Найцінніші видання часто зберігають у окремих приміщеннях зі спеціальним температурним режимом –  там нема вікон. Та хіба це зупинить справжнього професіонала? Містер бібліоман видирався по тросах ліфтів, якими транспортують книги.

Іноді Блумберг обирав законніший спосіб, аби потрапити до омріяних книжок. Щоб відвідувати бібліотеку Віденер Гарвардського університету в Бостоні, Блумберг представлявся професором із Міннесотського університету й навіть оплатив 90-денну перепустку. Не звертатимемо увагу на ту дрібничку, що перед цим Блумбер викрав ідентифікаційну картку справжнього професора з Міннесоти й підробив фотографію. У Віденер Стівен Блумберг зазвичай вирушав у спецодязі: широкому пальто з великими внутрішніми кишенями. Одного разу він заховав у них пристрій для витяганя цвяхів з підков. Ні, він не сподівався зустріти в читальній залі конячку, він, як завжди, мав продуманий план. За допомоою цього пристрою чоловік вийняв циліндр (серцевину) замка й замінив його іншим, порожнім. З цим циліндром Блумберг звернувся до майстерні, аби зробити ключ. Механізм виявився складним, і потрібного майстра він знайшов аж у Монреалі. Потім Блумберг повернувся до Бостона й замінив серцевину назад. Відтоді він мав свій власний ключ від сховища.

Не знаю, чи може це бути виправданням, та Стівен Блумберг справді любив книги. Він читав їх ночами, засинав, прокидався і знову читав. Він ніколи не крав їх заради вигоди й не продав жодного екземпляра. “Колись я поверну їх”, – казав він. Проте чомусь цей благородний намір не завадив йому стирати всі бібліотечні позначки й книжкові знаки. Коли Блумберга затримали, надзвичайно складно було визначити „домівку” 19 тисяч поцуплених книжок.  Під час арешту в нього знайшли список університетських колекцій, плани будівель,  поверхів, вирізки з газет про фонди бібліотек.

Та навіть така хвороблива бібліоманія мала позитивну сторону. Коли справа Блумберга набула розголосу, бібліотеки почали уважніше й відповідальніше ставитися до охорони своїх фондів. Крім того, Блумберг змусив  замислитися над умовами зберігання книг. Якось він захопився колекцією видань про рибальство, яку зібрав колекціонер  Daniel Fearing. „Я зацікавився ним як особистістю”, – казав Блумберг. – Не думаю, що Гарварду було до нього діло. Віденер схожий на величезний товарний склад, повний книжок. Вони лежали десь у підвалі в кутку, і ніхто ніколи не використовував їх. Папір псувався”.  Сьогодні ці книги в безпеці – у сухому нормальному сховищі. Як не дивно, саме завдяки крадію – бібліоклептоману Стівену Блумбергу.

Підготувала Ірина Жданова

27.12.2009

Залишити відгук