Епічний герой
Книги. Часописи. Е-буки. Е-зіни. Самвидав
Рекомендувати улюблені твори для читання – завжди нелегко. Їх не так мало. Крім того, виникає проблема з чіткими історичними рамками та, особливо ж, коментарями. Тому я свідомо обмежуся лише нашим модерним періодом – ХХ століттям.
Залиш коментар про цю книжку >>
«Біблія королеви гламуру-2» проти суперниць
Книжка адресована жрицям кохання, які хочуть «пальчиками, одягнутими в пурпуровий колір лаку, з них (мужчин себто) вижати соки, гроші і любов…»
|
факти з життя сучасних і вікопам’ятних письменників, дизайнерів, видавців, художників, книжкових оформлювачів, редакторів, а також роль книжок і навколокнижкових явищ у їхньому житті. У діалогах і нарисах
Дмитро Чистяк: «На жаль, багато перекладів мертвотні»
На думку молодого перекладача Дмитра Чистяка, кожен перекладач повинен вловити Дух Тексту, тому й невипадково слово Дух пише з великої літери. У дитинстві йому пощастило втрапити до однієї доброї французької родини на півночі Франції, де і вжився у французький світ назавжди. [далі] Василь Ґабор: «Одна книга, якою вона медіауспішною не була б, ніколи не робить погоди на книжковому ринку»
Парадокс у тому, що людина може писати тоді, коли нічим не переймається, коли живе тільки прозою. А всі ми змушені заробляти на хліб. Іноді подумаю, що міг би написати одну-дві новелу за рік, але ж прожити за них просто неможливо, навіть за книжку новел не проживеш. [далі] Олексій Сігов: «Саме читач визначає долю книги»
Як народжується чергова книжка у видавництві та формується її задум, що таке концепція та культура видання, а також що визначає його якість люб'язно погодився нам розповісти Олексій Сігов, редактор видавництва «Дух і Літера» – про все це він знає із власного досвіду, адже працює з книжками не перший рік, і не перший рік ці книжки здобувають перемоги та численні відзнаки. [далі] Богдана Павличко: «Я б хотіла, щоб були перекладені всі твори»
І знову про переклад – інтерв’ю з Богданою Павличко: про перекладацький дебют, видання культового роману Джека Керуака «На дорозі»; про втілення зарубіжних творів українською мовою; про її живість і про її життя на сторінках та між рядками. Спеціально для «Читомо» [далі] Любомир Тимків: «Мені подобається, коли люди, дивлячись на мої роботи, відчувають себе справжніми художниками»
Львівський художник Любомир Тимків насамперед викликав зацікавлення своїм проектом «Книга одного дня». Вже пізніше виявилося, що він нещадний противник офіційного мистецтва, а ще поет і науковець, автор поетичного маніфесту «Проти НСХУ». Минулого року Любомир презентував збірку поезій «Вухо». [далі] Анатолій Івченко: «Як головний редактор «Урбіно» неухильно стежу, щоб Божена вкладалася в усі терміни».
«Еринії», «Привиди в місті Бреслау» Марека Краєвського й «Шалене танго» Йоанни Фабіцької – такі початкові, але вже впевнені книжкові кроки наймолодшого українського видавництва «Урбіно» зі Львова. Зовсім нещодавно в команді «Урбіно» були тільки головний редактор, а в світі літературно-науковому знаний як автор багатьох словників Анатолій Івченко й перекладачка із польської і верхньолужицької мов Божена Антоняк. [далі] Іван Рябчій: незалежний перекладач і журналіст на власний смак
Журналіст, автор передачі Українського радіо «Книжковий спалах», перекладач, письменник Іван Рябчій розповів про свою програму та сучасність українського перекладу спеціально для «Читомо». Наводимо інтерв'ю у двох частинах: перша з них присвячена журналістській творчості пана Івана, друга – суцільно перекладацькій. [далі] Петро Мідянка: «Незмінними залишаються контури гір та силуети старих будівель»
На святкуванні триріччя сайту «ЛітАкцент» у книгарні «Є» найвишуканіший співець Закарпатського регіону – поет Петро Мідянка – презентував свою нову збірку «Луйтра в небо». Петра Мідянку, незважаючи на його відстороненість від тусовок укрсучліту й повсякденного самопіару його представників, знають як інтелектуала, самобутнього позачасового поета, чиї «заскладні» вірші далеко не для кожного, а для рафінованого читача. [далі] Класик книжкової графіки Василь Перевальський: «За свої ілюстрації з радянського видавництва міг би виїхати на автомобілі…»
Раніше екслібрис як мистецтво вважався небезпечним, тому що він проходив без цензури, без контролю. Повністю вся книжка, яка видавалася, підлягала цензуруванню, а екслібрис ішов окремо, тому був безконтрольний. Колись у Музеї книги й друкарства якраз робили виставку цих знаків, і там був екслібрис для книжок Івана Гончара. Прийшли «мистецтвознавці» у цивільному й наказали зняти всю виставку через один той екслібрис. [далі] Два фестивалі каліграфії, шрифтів і мистецтва книги в один час у Києві
У КИЄВІ У ТІ Ж САМІСІНЬКІ ДНІ пройде два фестивалі, метою яких є популяризація каліграфічного мистецтва, шрифтів, рукописних візій й таке інше. Про якісний рівень «Рутенії», який із захватом зустріли того року, ви, мабуть чули з новин, від френдів чи хоча б від «Читомо». Про фестиваль-форум «Манускрипт», що пройде у рамках «МЕДВІНУ», ми почули вперше відносно недавно. [далі]