Епічний герой
Книги. Часописи. Е-буки. Е-зіни. Самвидав
Рекомендувати улюблені твори для читання – завжди нелегко. Їх не так мало. Крім того, виникає проблема з чіткими історичними рамками та, особливо ж, коментарями. Тому я свідомо обмежуся лише нашим модерним періодом – ХХ століттям.
Залиш коментар про цю книжку >>
Чарівний світ жінок України
Лиск крокодилячої шкіри, тиснення золотом і шурхіт кольорових глянцевих сторінок чітко дадуть вам зрозуміти: перед Вами – Чарівний світ жінок України. Ніжні, витончені, сміливі, а подекуди навіть войовничі образи вітчизняних жінок покликані супроводжувати ваші ділові будні у вигляді ділового щоденника. Найкращий подарунок для чоловіків.
|
факти з життя сучасних і вікопам’ятних письменників, дизайнерів, видавців, художників, книжкових оформлювачів, редакторів, а також роль книжок і навколокнижкових явищ у їхньому житті. У діалогах і нарисах
Григорій Кацнельсон про книги з душею
Знайомство із Григорієм Кацнельсоном трапилось через «Вухо Ван Гога». Це була перша побачена нами його книжка. А далі ми побачили самого Григорія – на першому Бу!фесті в Москві. З’ясувалось, що він дуже високий і що він – ціле видавництво, тільки з префіксом сам-. Ми вирішили, що ви теж маєте про нього знати. Тому представляємо. [далі] Ася Гонца: захоплення папером кожні день і годину
Натрапивши на ляльки в костюмах різних епох, а також на карнавальні маски рук Асі стало зрозумілим ясне українське паперове майбутнє. Свою талановитість дівчина відкрила нещодавно й випадково: коли мама Анна Чуприна показала донці, як робити витинанки. Крім того, що витинанки Асі вдались відразу, вона вирізала ще задосить чудових образів. [далі] «Теж люди», але інші
«Теж люди» з Новосибірська – це неймовірне поєднання фантазії і таланту. Їхні імена – Олексій Ляпунов та Олена Ерліх, їхня улюблена справа – створювати світ у папері. Це дизайнери, чиї роботи заслуговують називатися справжнім паперовим мистецтвом. Вони створюють цілі сюжетні композиції, які вражають своєю оригінальністю, гумором, увагою до деталей. [далі] 75 років “Перченому” ілюстратору
Нещодавно в київському Будинку художника відбувалася виставка карикатур та ілюстрацій Радни Сахалтуєва. Експозиція була приурочена до ювілею автора – 15 травня народному художникові України, мультиплікатору, книжковому графіку виповнилося 75 років. На жаль, у залі не було людини, яка б могла розповісти про представлені роботи. [далі] Юрко Прохасько: «Якісний переклад веде до розвитку української мови»
Cьогодні переклад є однією з важливих форм міжлітературних взаємин. Український читач все більше заохочується читанням зарубіжної літератури правильною, багатою і подекуди вишуканою мовою. Про реалії, здобутки і розвиток цього сегменту літератури розповідає перекладач, науковець та есеїст Юрко Прохасько. [далі] Дмитро Стретович про любов до “МАРУСІ” та інші речі
Історія про те, як можна вивести подію у народ, беручи за фінансування залишки своєї стипендії. Або про потрібність культурного менеджменту й нав’язування книжок народу силоміць. А ще про любов до «МАРУСІ». Хоч були до неї організації різноманітних літературних акцій, мистецьких фестивалів (наприклад, «Тиждень мистецтв», «Білоруська весна»). [далі] Якщо дивитись, то вживу, якщо видавати – екстраякісно
Поезію Богдана Ігоря Антонича зрозуміти не так і легко. А ще важче – передати всю глибину й метафоричність графічними засобами. Проте складнощів не злякалась київська художниця Олена Тихонюк, проілюструвавши збірку вибраних творів поета “Велика гармонія” і використавши при цьому пластичні можливості витинанки. Крім того, дівчина до витинкарства підходить науково – у її «вченському» портфелі чимало [...] [далі] Олександра Коваль: “Україна в багатьох сферах обирає нетрадиційну орієнтацію”
Колись її ім'я золотими літерами впишуть у підручники з історії видавничої справи України, її професійну біографію вивчатимуть студенти усіх книжкових спеціальностей не тільки на рідних теренах. Сьогодні ж Олександра Коваль – це приклад активного борця за зміни на книговидавничому фронті, публічна леді, у якої полки невідкладних, тяжких і рутинних обов’язків. [далі] Олег Романенко проти друку нудоття у власному видавництві “Маузер”
Уже складно згадати, що було першим — курка чи яйце — тобто ідея антології «Дві тонни» чи ідея видавництва «Маузер». Та це й неважливо, оскільки і те, і те з'явилося практично одночасно й одне для одного. Нам пропонували видати цей проект під егідою інших видавництв, та ми обрали самостійне втілення. [далі] Авторська аплікація, яка ДУЖЕ хоче видаватись, у дитячій книжці Лілі Тєптяєвої
Лілю Тєптяєву інакше, ніж дівчинкою із квіточки не назвеш. Художниця-ілюстраторка дитячих книжок якось написала лист на електронну скриньку «Читомо», у якому розповіла про свої художні мрії/надії й авторську техніку аплікації. Після багаторазового листувального спілкування ми просто зобов’язані познайомити усіх наших читачів не тільки з аплікаційними роботами Лілі, а й з самою майстринею-любителькою паперу. [далі]