Інтерв’ю

Погляди на книгу століттями трансформувалися, і до того ж – майже синхронно з видозміною самих видань. Рукописні книги спершу вірно служили образу Єдиної книги, неповторності та сакральності; Гутенберг, створивши галактику свого імені, цей образ дещо зруйнував; а вже 1943 року моя бабуся писала конспекти між рядків «Хаджи Мурата» Льва Толстого, від чого почувалася достатньо незручно. Тепер же розтиражовані навіть попри вичерпність природних ресурсів книжки слугують джерелом інформації далеко не повсякчас, а, буває, і будівельним матеріалом для химерної творчості зінакшення книжок.

Цим займає себе, наприклад, Браян Детмер, про якого ви, певне, уже багато чули і бачили, або – ванкуверянка Рейчел Аше, про яку чи, точніше, з якою, у нас була розмова.

– Привіт, Рейчел. Гарна робота) Розкажи, будь ласка, про свій перший досвід зінакшення книги.
– Привіт, дякую. Що ж, я почала думати над перетворенням книг на мистецькі об’єкти тільки 2007 року, коли побачила у Польщі роботу Тімоті Карпінскі (дивитися на Тімоті та його роботи – Ред.). Він малював тоді картинки прямо на сторінках старих книжок. Мені сподобалась ця ідея, і я цим надихнулася, проте на той час я здебільшого займалася фотографією.

Тож, зрозуміло, мої перші книги були зінакшені саме за допомогою світлин: я почала експериментувати, використовуючи папір для струменевого друку всередині книжкових аркушів. Але чорнило ніяк не хотіло приставати до старого потертого паперу книжкових сторінок, тому я полишила цю справу. Допоки не знайшла необхідні інструменти для втілення бажаного результату.

2009 року я натрапила на чудову книжку, що називалася «Нові напрями зінакшення книжок» («New Directions in Altered Books» – Ред.) і спробувала знову втілити свої книжкові задуми. Я відкрила для себе цілий світ художніх можливостей, зокрема створення колажу у трьох вимірах.

– Не помітила, щоби ти вживали слово «артбук». Вкладаєш інший сенс у власні роботи?
– Я використовую термін «зінакшена книга» («altered book» – Авт.), адже перетворюю на власні твори уже видані книги, а не конструюю їх відпочатку. До того ж, я можу обходитися лише самими сторінками, просто загинаючи їх або вирізаючи щось із них. А часом використовую ще й інші, некнижкові матеріали, які маю на руках. Наприклад, дерев’яні фігурки. Коли я ладнала їх до книги, то зрозуміла, що дуже хочу, щоби вона стала хатинкою.

– А чому саме такі матеріали? Ти вважаєш, що традиційні зображальні засоби мають обмежені можливості?
– Я звикла використовувати все, що можу знайти. Чи то у крамниці, чи то на узбіччі. Я ж аматор у цих техніках, тому тут відсутня упередженість вибору чи особлива стратегія – я ніколи не знаю наперед, як використаю ті чи ті матеріали. Особливо, коли мова йде про колажування, що не може обмежити у їхньому доборі.

– Тобто це твоя улюблеа техніка?
– Ну, у техніці медіа-колажування я працювала близько двох років. Основним заняттям для мене завжди була фотографія, але здебільшого – цифрова. Тому я отримала купу задоволення від роботи безпосередньо «своїми руками». Зінакшенням книжок займаюся менше року, тож техніки, якій би віддавала перевагу, я все ж не маю. Намагаюся чимбільш експериментувати, адже є ще стільки способів перетворення.

– А скільки часу забирає створення однієї зінакшеної книжки і скільки їх уже є на твоєму рахунку?
– Часом це 8-10 годин, залежно від того, що саме я хочу зробити. Досьогодні я встигла зробити 19 таких перетворень.

– Достатньо, як для «менше року». Виходить, тепер це твоє основне заняття?
– Останнім часом я концентруюся лише на художній творчості. Я працювала на студію веб-дизайну тут, у Ванкувері, проте вирішила перерватися і попрацювати на себе.

– Чи існує якийсь зв’язок із змістом книги та змістом перетворення?
– О, їхній зміст далекий від того, що я створюю зі сторінок, я взагалі-то намагаюся не звертати уваги на те, про що ці книги були до мене.

– І ти навіть не маєш улюбленого автора для такої «співпраці»?
– Тільки не для перетворення книжок).

– А ти використовуєш тільки старі видання? Сучасні книжки тебе не приваблюють?
– Більшість книжок, з якими я працюю, справді старі, проте це здебільшого через характер скріплення книжкового блоку – там воно ниткове, а от у сучасних виданнях – часто клейове, сторінки можуть розпастися.

– А можна якось отримати зінакшену книгу від Рейчел Аше? Чи вони – лише твої?
– Деякі з книжок доступні у моєму есті-шопі – http://www.etsy.com/shop/rashe. Середня ціна видання – близько $500.

– Можеш назвати когось із великим «книготворчим» іменем?
– Відтоді, як я почала видозмінювати книжки, я познайомилася також із творчістю інших художників, зокрема – з книжковими розтинами Брайана Детмера (http://centripetalnotion.com/2007/09/13/13:26:26/), книжковими скульптурами Джорджії Рассел (http://www.englandgallery.com/artist_group.php?mainId=32) та милими діорамами Су Блекуел (http://www.sublackwell.co.uk/).

– Цікаво, чи ти чула щось про українські книжки чи артбуки?
– На жаль, я не знайома зі взірцями українського книговидання чи книготворення… проте я захоплююсь українськими орнаментами:)

P. S. Можливо, «зінакшена книга», на вашу думку – не найкращий варіант перекладу. Просто ми зупинилися саме на ньому, з усіх згенерованих та запропонованих варіантів, прочитати та оскаржити які ви можете нижче:

зінакшена книга / перетворена книга / видання-перевтілення / змінена книга / книжкова трансформація / книжка-замза / макулатурна творчість / книжкова реінкарнація / перероблена книга (крапки нема)

irkopupirko