Картина з 5000 книжок
Рекомендувати улюблені твори для читання – завжди нелегко. Їх не так мало. Крім того, виникає проблема з чіткими історичними рамками та, особливо ж, коментарями. Тому я свідомо обмежуся лише нашим модерним періодом – ХХ століттям.
Залиш коментар про цю книжку >>
«Біблія королеви гламуру-2» проти суперниць
Книжка адресована жрицям кохання, які хочуть «пальчиками, одягнутими в пурпуровий колір лаку, з них (мужчин себто) вижати соки, гроші і любов…»
|
Картина з 5000 книжок
У Великобританії триває виставка всесвітньо знаного художника Майкла Стайлкея (Mike Stilkey) з Лос-Анджелесу. На одну його картину знадобилося понад 5000 книжок, частину з яких Майкл вициганив у видавців і бібліотекарів, частину – купив за свої гроші. Всі книжки мали б здаватися у макулатуру – тепер у них нове життя. А чи щасливе – вирішуйте самі.
Надто щасливим життям сам художник похизуватись не може: народився у сім’ї двох наркоманів, і з дитинства пам’ятає, як його батьки та їхні друзі вживали кокс, а потім відривалися. Єдиний порятунок від дикого божевілля маленький Майкл знаходив у мистецтві, і врешті не тільки врятувався сам, а й пізніше допоміг своїй родині. «Я люблю тварин. Думаю, вони дивовижні, – розповідає в одному з інтерв’ю художник. – Іноді я бачу, що почуття та емоції у тварин ясніші, ніж у людей, так що мені легше висловити свої почуття через створення образів тварин».
.
.
.
.
Малювати на книжках Майкл Сталкей почав давно, правда, спочатку це виглядало обережніше: він писав картини на задрукованих сторінках видань. Навіть вийшла книжка під назвою «100 портретів», у якій Майкл зібрав докупи 100 портретів, створених у такий спосіб. Пізніше він писав на книжкових обкладинках, прикрашаючи їх.
Та мистецтво вимагає більшого. Саме тому американський живописець розігнався і почав малювати тільки на корінцях видань. Що з цього вийшло – дивіться самі.
.
.
.
.
.
.
..
.
Якщо говорити про читацькі вподобання Майкла, то він любить проглядати всі книжки, які розмальовує своєю творчістю, а якщо читати, то окремі уривки. Найбільше художнику подобається знаходити у книжках якісь речі – закладки, гроші, листівки, випадкові записи. Один раз йому пощастило знайти два невикористані квитки на літак до Нью-Йорка від 1967 року.
Можна й не бути мистецтвознавцем чи експертом, щоб помітити меланхолійність і химерність персонажів, з тугою на блідих обличчях і почуттям фатальної втрати. Але таке враження залишається тільки від картин – сам Майкл вважає, що не втратив себе, а знайшов по-справжньому.
.
.
24.06.2010
Червень 25, 2010, 01:03
який чувак! яка борода!