Між сторінками. Частина 1.
Рекомендувати улюблені твори для читання – завжди нелегко. Їх не так мало. Крім того, виникає проблема з чіткими історичними рамками та, особливо ж, коментарями. Тому я свідомо обмежуся лише нашим модерним періодом – ХХ століттям.
Залиш коментар про цю книжку >>
«Біблія королеви гламуру-2» проти суперниць
Книжка адресована жрицям кохання, які хочуть «пальчиками, одягнутими в пурпуровий колір лаку, з них (мужчин себто) вижати соки, гроші і любов…»
|
Між сторінками. Частина 1.
Якщо закладаєте потрібну вам сторінку книжки… шматком іншої книжки чи клаптем першої-ліпшої газети, то зразковий книжковий фетишист у вас помер на невизначеному етапі свого розвитку. Відроджувати й плекати у собі фетишиста книжкових закладок чи ні – вирішувати тільки вам. І як говорить сучасна народна мудрість, навіщо платити гривню, купуючи закладку, якщо можна закласти гривнею… Звісно, можна, якщо не врахувати однієї суттєвої детальки: з оригінально-концептуально-мистецькою закладкою читається приємніше.
Копаємо глибше, тобто в сиву минувшину, – і, виявляється, наші предки були активними юзерами закладок зі шкіри, металу, шовку, деревини й тканини. У середньовіччі «розділячі сторінок» прикріплювали до самої книжки, щоб не загубити. Оскільки в ті прадавні часи видань конвеєром не тиражували, а згорблені набожні ченці роками творили одну книгу, то, відповідно, позначати потрібну сторінку першим предметом, що під рукою трапиться, не наважувались.
Тому й закладки були тоді коштовними й такими, щоб нітрохи не пошкодити священного організму книжки. Всередині ХІХ століття почали виготовляти відривні закладки з тканини, оздоблюючи їх вишиванням. І лише 1880-го року з’явилась мода на паперові й картонні. Десь у той час світ завоювали перші магнати, які розміщувати на закладках рекламу, звівши все до прибуткового бізнесу … А на маргіналі винирнули перші колекціонери цих маленьких книжкових фетишів.
Матеріалами, ідеями сучасних закладок можна загатити добру греблю (якщо буде така потреба). Їх виготовляють із паперу, картону, целулоїду, деревини, пластмаси, шкіри, дроту, тканини. Найостанніший писк моди – мажористі закладки зі срібла-злата, з дорогоцінними камінчиками та блискучими стразиками.
Проте у світові є такі диваки, як містер Койш із Великої Британії. За його ж словами, він – власник найбільшої он-лайн колекції срібник закладок (http://www.silverbookmarks.com). А почав їх колекціонувати, підглянувши ідею у своєї кузени, з якою уклав парі, хто більше збере закладок. Як виявилось потім, колекція кузени була багатою тільки двома, а містер Койш зібрав їх близько сорока. Зверніть увагу, срібні закладки загострені.
Ні, це не витончений інструмент вбивства! Це щоб полегшити ритуал читання, адже чимало сторінок у книгах, які з діда-прадіда передавались як сімейні реліквії, прилипали одна до одної. Особливо це стосувалося видань із шкіри тварин.
21.09.2009
Жовтень 10, 2009, 21:25
Для мене закладка – то окремий ритуал перед читанням книжки: не знайду хорошої закладки до конкретної книги – читання не піде. Це, звісно, трата часу і, як дехто каже, “повна дурість”, але ж зате яке моральне задоволення…:)
Жовтень 11, 2009, 13:30
Закладка – це,справді, окремий ритуал. Для мене найбільшим подивом завжди були ті закладки(або ті предмети, що слугували закладками), які люди залишають у книжках. Книжка ця потрапляє до інших рук, а закладка, виявляється, стільки всього може розповісти про читача-попередника!!! Мені от траплялися у книжках і календарики, і квитки на кінопокази, і щасливі квиточки з громадського транспорту і, навіть, листи до родичів або коханих, написані півстоліття тому!
Обожнюю оригінальні, незвичні хенд-мейд закладки і от ця стаття надихнула мене зробити кілька таких. Що з цього вийшло – пізніше у фотогалерії сайту.
Жовтень 27, 2009, 14:53
Сторінку треба згинати згори, ось і вся закладка:-)