Дари меценатські

Виявляється, щедрі меценати, які цікавляться  книжками, на наших теренах є. І  не лише такі, що мають меркантильний інтерес до збагачення власних книжкових колекцій. Існує інший тип мецената, який переслідує більш далекоглядну мету – надавати книжки в зібрання музеїв, де їх вивчатимуть професіонали, складатимуть таким чином цілісну картину українського книговидання в контексті світового та представлятимуть все це широкому загалові. От і нещодавно в Музеї книги і друкарства України відкрилась виставка, на якій представлені стародруки, графіка та ікони, подаровані чи передані музею меценатами та державними установами за останні п’ять років.

Щодо  книг, то музею дійсно є що показати. От, наприклад, цікавий експонат – так звана Біблія Вейгеля. Видана була 1695 року Христофором Вейгелем. Незважаючи на іноземне походження, книжка має прямий стосунок до Києва, адже гравюри з неї слугували зразком для митців, які розписували Троїцьку надбрамну церкву (вона увінчує центральний вхід до Києво-Печерської лаври).

…

…

…

Інша  книга –  «Historiae biblicae Veteris et Novi Testamenti» («Історія Біблії, Старого і Нового Заповіту»), вийшла друком в Аусбурзі в 1748-1757 роках у видавництві Клауберів і Гоца. Це видання на сьогодні настільки рідкісне, що занесене до спеціальних каталогів особливо цінних і рідкісних стародруків.

…

…

…

У книжці  формату ін-фоліо міститься 100 гравюр-мідьоритів – ілюстрацій виконаних братами Клауберами, продовжувачами династії видавців. Велика кількість зображень, а також мінімум тексту наближає Біблію Клауберів до так званих «Biblia Pauperam» («Біблія для убогих»), тобто ілюстрованих книг Старого та Нового Завіту, які призначались для неписемних та малоосвідчених вірян та існували ще з часів Середньовіччя.

…

…

…

З мистецького  боку це видання цікаве тим, що є  прикладом використання у книжковому мистецтві бароко-рококової стилістики аугсбурзької граверної школи.

….

…

ююю

Є на виставці й рідкісні книжки вітчизняного «виробництва». Одна з них – це перше видання Требника, здійснене друкарнею Почаївської Свято-Успенської лаври 1741 роках. До текстів молінь та богослужінь, набраних церковно-словянською та українською мовами, входять також нові чини – благословіння стайні, вулика, бджолиного рою, меду, винограду, вівса, вина й оцту й інші.

Як розповідає науковець і одна з кураторів  виставки Людмила Хауха, церква на той час була нероздільною з життям і побутом селянства – це й відображено в книжці. Як і, власне, сама історія: «Требник» вийшов друком вже після наказу про видання книжок за московськими зразками від 5 жовтня 1720 року. Тоді з них зникає такий важливий у нас обряд присяги молодих на вінчанні та деякі інші типово українські обряди.

Багато  цінних видань потребують негайної реставрації. Куратори Валентина Бочковська та Людмила Хауха, презентуючи виставку, висловили сподівання на допомогу меценатів, небайдужих до книжкової спадщини.

…

«Повесть о святом граде Иерусалиме и прочих окрестных Святых местах», кін. XVII- поч.XX ст.

Виставка  «Дари в колекції Музею книги  і друкарства» триватиме з 22 січня  – 12 лютого щодня, крім вівторка.

Адреса: вул. І. Мазепи, 21 (територія Києво-Печерського заповідника).

Анастасія Денисенко

04.02.2010

Залишити відгук