|
Вивчати правила руху – це важливо. А вивчати їх разом із Метрошею тепер ще й дуже весело. Брошура, видана до 50-річчя києвського метрополітену, не лише пояснить, як слід себе поводити у небезпечному підземному транспорті, але й покаже дива клонування зображень, спотворення і без того потворних кліпартів, а також розкриє безкраї горизонти римування і віршескладання.

Ctrl+C, Ctrl+V.

На цих сторінках Метроша змусить читачів похвилюватись – хлопчик загубив свою маму. Звісно, у такій ситуації наш метро-гід не може втретє повторити свою позу і вираз обличчя: верхня губа спадає до нижньої, і усмішка зникає.

А ось і мама. Прїхала на метро зі станції «Спаплюжений кліпарт»

І зображення, і вірші викликають захоплений подив. Так само, як і лискучий глянець щосторінки.

А в цей час маленьким пасажирам демонструє свій приклад поводження на дорозі якийсь дядько з телефоном у руках.

Тут не вистачає тільки Анатолія Тартаковського.

Хлопці не притуляються до дверей, проте міцно жмуться до металевого шеста.

Дівчина у костюмі полунички та її подруга у костюмі спітнілого баскетболіста із захватом дивляться своїми великими анімешними очима на хлопців опріч шеста.


Можливо, років ще за 50, коли юний читач буде користуватись метро уже безкоштовно, ця мапа йому й справді стане у пригоді.

Дякувати ДомоФону.

04.11.2010
Листопад 4, 2010, 13:05
ну так в цілому – воно може й нічо, навіть дуже непогано, зважаючи на те, чим зазвичай наших дітей обдаровують. чого лиш варті були брошурки, якими нас у школі щедро наділяли виробники всіляких гігієнічних засобів. хоча ні, брешу, була кльова кампанія в однієї зубної пасти, досі теплі враження від того бобра лишилися, хоч деталей брошури вже не згадаю)
а ще, вибачте, “показати підлогу й навіть стелю” в моїй зіпсованій голові викликає, мъяко кажучи, стійку асоціацію..)))) тут навіть не асоціація, а жарт, який існує вже давно в дослівній формі, і обіграний в купі ситкомів і ще бозна чого)
а ктрл+Ц – то вже таке, я як подумаю оцю хрєноту малювати вручну, та ну нафіг.
а ще дратує кількість слова “дуже” на квадратний метр брошури.
Листопад 4, 2010, 16:35
„і за поручні, що є || міцненько тримай себе”
золоті слова! схоже що без пакунків з цікавими подарунками автори не обійшлися
Листопад 5, 2010, 02:15
2перуцька: та якби руками малювати, то може й не хрєнота би й вийшла
а ще погуглила Мєтрошу – то він русскій, виявляється. З московського метрополітену:
http://metroblog.ru/post/3383/
я думала, у нас своїх метро-персонажів хоч відбавляй
ан нєт!
Листопад 5, 2010, 13:14
Ну, Метроші, Гоші, Кірюші, Вітюші, Ксюші, Ірішкі, то всьо явно російського походження.
але так здерти.
Вони ж, здається, якийсь літературний конкурс оголошували. Невже це переможець? хто ж тоді були інші учасники?
Листопад 5, 2010, 19:01
Я в шоці. Вірші жахливі, неякісні. Пані автор таким непотрібом вирішила нагородити наших дітей? Якщо діти будуть таке читати, це непоправно зіпсує їх літературний смак. Рими неохайні, ритм подекуди не витримується, наголоси в словах теж не відповідають ритму вірша, зміст блідий і стертий.
Автору і видавцям має бути соромно. Така неповага до людей…
Листопад 7, 2010, 15:37
тююю, от козли, ще й здерли. тоді взагалі всі переваги стерти!
але наш метроша симпатичніший)
Листопад 7, 2010, 15:40
просто з іншого кліпарту, імхо)
Листопад 17, 2010, 12:54
Ладно, що Метроша.
Але ж і потяг сильно на Сапсанчика схожий.
До теми: http://www.youtube.com/watch?v=c_LC4tpy1PQ (Сапсанчик)