Божена Городницька і Володимир Бєглов читають на закинутій керамічній фабриці
Рекомендувати улюблені твори для читання – завжди нелегко. Їх не так мало. Крім того, виникає проблема з чіткими історичними рамками та, особливо ж, коментарями. Тому я свідомо обмежуся лише нашим модерним періодом – ХХ століттям.
Залиш коментар про цю книжку >>
Чарівний світ жінок України
Лиск крокодилячої шкіри, тиснення золотом і шурхіт кольорових глянцевих сторінок чітко дадуть вам зрозуміти: перед Вами – Чарівний світ жінок України. Ніжні, витончені, сміливі, а подекуди навіть войовничі образи вітчизняних жінок покликані супроводжувати ваші ділові будні у вигляді ділового щоденника. Найкращий подарунок для чоловіків.
|
Божена Городницька і Володимир Бєглов читають на закинутій керамічній фабриці
Про закинуту керамічну фабрику не всі корінні львів’яни знають. Неподалік центру, Личаківською вгору – і ви натрапите на місце, де колись випалювалися філіжанки, глечики, горщики і навіть унітази. Там само усі ці артефакти вибухали і розбивалися, як іноді розбиваються долі літературних і реальних героїв. А зараз це місце, де можна сховатися від гамірних вулиць, знайти кольорове череп’я. І врешті, пограти у покер – чисто, як місцеві гопніки.
Божена Городницька (журналістка і хенд-мейд майстриня) і Володимир Бєглов (поет, радіоведучий «Львівської хвилі») сховалися тут не тільки ради цього. Не повірите – щоб почитати! До них приєднались і львівці. Звісно, білі і пухнасті!
У фонтана
На вухо я йому любила пошепки кричати про любов (І в наступних реченнях мали б з’явитися філіжанка, коханка, цигарка, Кундера, нестерпність, легкість, буття, груші, груші у тісті, книжки і аби книжки… – ред.)
Процес. Підглядання.
«Телефонуй, якщо можливо…»
«Скажи тій жінці, що вміла любити…»
«Сестру я вашу так любив…»
Таке воно, кохання книжкових хробаків
Як вперше цілував Бєглов Божену… (не востаннє ж, навєрно, да? – ред.) та (альманах Форуму видавців, помітили, да? – ред.)
Ми за грамотне прочитання (посилання)!
Читай мені, любчику, і прибудуть з нами львівці!
В житті у всіх буває лажа, а ти читай, не напрягайся – затягайся.
Книжка на одній затяжці! (на одному диханні цебто – ред.)
/
Осінні світлини Жені Перуцької
28.09.2011
Жовтень 4, 2011, 11:05
я так розумію, коментарів нема, бо всі помирають від щастя на місці!
Жовтень 4, 2011, 11:23
мені здається, все обговорення перемістилось у фейсбук)))
Жовтень 10, 2011, 15:16
цікаво чи то журналіст чи поетка написали “у фонтана”?
Жовтень 10, 2011, 15:40
це написала я, щоб підкреслити автентику гопічеського місця. але правопис ми знаємо) дякуємо