Видане
Книги. Часописи. Е-буки. Е-зіни. Самвидав
|
варті уваги, потрібні книжки: видані вчора та набагато раніше, багатотиражні та ексклюзивні, українські й іноземні. Жодної реклами
«Аґрафка» завершили роботу над своїм крайнім проектом
Творча майстерня «Аґрафка» нарешті готова показати результат своєї піврічної роботи – польсько-українське ілюстроване видання збірки поезій Віслави Шимборської «Може, це все», робота над якою була підтримана програмою «Gaude Polonia». Наклад видання поки що обмежується 20 примірниками. [далі] Столітній роман Рільке по-українськи
Видавництво «Грані-Т» нарешті порадувало гарною книжкою: минулого тижня побачив світ перший переклад єдиного роману Райнера Марія Рільке – цього року твору виповнюється століття. Книга доповнює знаменитий корпус українських перекладів Рільке, на цей раз у виконанні Юрка Прохаська. [далі] Видавництво «Родовід» презентує «Гуцульську вишивку»
23 червня о 18:00 у Музеї Івана Гончара (вул. Івана Мазепи, 29 Київ) видавництво «Родовід» спільно з Французьким культурним центром презентують повнокольорову монографію «Гуцульську вишивка», що вийшла українською, французькою та англійською мовами. [далі] Людина 13 травня
«Ніч. Весна. Гримить повінь. І тікають мутні води в невідому даль». Перечитуючи «Арабески» Миколи Хвильового у новому виданні, презентованому 13 травня, в день, коли письменник пішов із життя, мимоволі замислюєшся над містичною синестезією сьогоднішніх земних подій і небесних метеорологічних проявів… [далі] «Про бажання…» Ліни Екдаль
Формальний план змісту поезії Ліни Едкаль підтримують дуже ритмізовані зразки мови, поетеса використовує верлібр та організацію поезії в прозі. У її мові хоч-не-хоч, а відбувається розкриття звичних слів. Це відчув молодий перекладач Лев Грицюк, для якого перелицювання поезії Ліни Екдаль на українську стало дебютом у книжковій формі. [далі] Історія гравюри у пригоді історії книги
Книга А. Журова та Є. Третьякової «Гравюра на дереві» про гравюру як мистецтво. Про те, як вона перетворювалася на механічне ремесло, а потім знову поверталася в мистецтво. Про людей, які її повертали. Гравюра після знайомства з посібником – не розпливчаста пляма в пам'яті, колись прочитане визначення зі словника, щось про вид мистецтва, відбиток абощо. Вона стає зрозумілою. [далі] Урбаністичне краєзнавство та побутове шрифтознавство
У 2006 році у Санкт-Петербурзі вийшла збірка «Від психології побутового шрифту до графічної археології», до якої увійшли результати науково-мистецьких розвідок п'ятьох дослідників вуличних написів – художниці Ольги Флоренської, фотографів Юрія Молодковця та Олега Шагалова, а також дизайнерів Юрія Гулітова та Міті Харшака. [далі] Сігуте Ах: як важливо бути несерйозним
Третього травня в київській книгарні «Є» презентувала свої книжки литовська ілюстраторка та письменниця Сігуте Ах. Хоча Сігуте Ах і є авторкою кількох книжок, вона вважає себе перш за все художницею. Розповідає, як була створена перша її книга – вона народилася з … плям. "Спочатку я виливаю плямочку фарбою, а потім графічно імпровізую, намагаючись підкреслити те, що вона мені нагадує". [далі] Як починались насолоди
Про пригоди прянощів та опіатів Вольфґанґ Шивельбуш написав цілу книгу "Смаки раю: соціяльна історія прянощів, збудників та дурманів". Видавництво "Критика" за майстерної допомоги Юрка Прохаська цю книгу видало українською мовою, тому тепер маємо не просто цікавий, але й справді вишуканий текст незвичної історії сумішей навколо нас. [далі] Вальдшнепи: національноподібне перезавантаження
Далекого 1963 року український емігрант Артем Сокіл в Америці дописав «Вальдшнепи» Миколи Хвильового і назвав своє продовження «Аглая». Автор довго вагався, чи публікувати свій твір, але врешті погодився. Книжка побачила світ у видавництві «Смолоскип», де й відбулося її широке обговорення. [далі]