Виставка

Що розповіли 33 літери грузинського алфавіту у Франкфурті

07.11.2018

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Країна з невеликим видавничим ринком у ролі гості на Франкфуртському книжковому ярмарку вже не вперше. Кілька років тому, у 2014-му, такий досвід мала Фінляндія. Цього року, на ювілейному 70-му книжковому ярмарку павільйон країни-гості заповнила Грузія. Книжковий ринок Грузії – це близько 100 видавництв, 50 книгарень, а майже половина видань – переклади з Німеччини, Франції, Великобританії, США, Польщі, Угорщини, Італії, Туреччини, Канади, Мексики, Греції, Естонії та України. При середній ціні майже 4 євро (трохи більш як 130 гривень) загальна сума проданих у Грузії книжок перевищила 4 мільйони євро (понад 130 мільйонів гривень). Як їй це вдалося та що розповіла Грузія світові, і не лише видавничому.

 

Перші кроки до участі Грузії у статусі країни-гості на Франкфуртському книжковому ярмарку почали робити вісім років тому. З 2011 року понад 250 грузинських книжок були перекладені на 30 мов та опубліковані за кордоном за підтримки Міністерства культури та спорту Грузії та Національного книжкового центру Грузії, з них понад 100 – у німецькомовних країнах. Останні чотири тривала активна програмна робота грузинів для участі цього року у Франкфуртському книжковому ярмарку.

 

Участю країни у ярмарку опікувалося Міністерство освіти, науки, культури і спорту Грузії, а також Грузинський  національний книжковий центр та Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів.

 

Мікхаел Джорджадзе, що очолює відповідальну за участь у події профільну установу – Міністерство освіти, науки, культури та спорту, заявив, що Грузії такий статус допоможе продовжити інтеграцію у європейський простір, згадавши, що саме Німеччина стала першою країною, яка визнала незалежність Грузії у 1991 році.

 

Активна співпраця німецьких та грузинських видавців, що тривала під час підготовки ярмарку, була підтримана і дипломатичними місіями. За два місяці до ярмарку канцлер Німеччини Анґела Меркель відвідала Грузію й серед багатьох питань обговорила статус Грузії у цьогорічному Франкфуртському книжковому ярмарку.

 

Такий формат  комунікації між німецькими та грузинськими політиками понизили високий градус минулорічних дискусій, що роїлися під час Франкфурта навколо Брексіту, Трампа та Каталонії. Грузія ретранслювала світовій спільноті не менш актуальні політичні концепти: російську агресію, права людини та звернула увагу на проблеми малих літератур й осмислення історії у сучасному контексті.

Медея Метревелі, директорка Національного книжкового центру Грузії, що став головним організатором участі країни у ярмарку, наголосила, що завдяки цьому вперше грузинські автори та їхні книжки мали можливість подолати величезні мовні бар’єри та знаходити читачів у різних країнах світу: «Під час радянської окупації між 1921 і 1991 роками грузинська література була перекладена дуже спорадично. З моменту незалежності грузинам вдалося відновити свою велику літературну традицію, яка настільки багата жанрово, а також шукає власну ідентичність в експериментальний спосіб. Наша участь у події – це відповідь на поставлені завдання сучасного світу та реакція маленької країни, яка хоче поділитися своїм історичним та культурним досвідом з усім світом».

 

Та у розмовах за столиками переговорів із міжнародними партнерами грузини менш красномовні. Багато хто з них нарікає, що витрати держави для участі у ярмарку не сумісні з реальним економічним становищем. Тому чимало з них визнають, що бути країною-гостею у Франкфурті не лише почесно, а й дорого.

 

З державного бюджету Грузії на участь країни у Франкфуртському книжковому ярмарку виділили 16 мільйонів ларі (майже 170 мільйонів гривень). Для порівняння, національний стенд України цьогоріч обійшовся державі у майже 3,5 мільйона гривень).

Лука Ґриджолія, менеджерка видавництва «Sulakauri», відгукується про участь країни у ярмарку із надією на перспективи: «За ці вісім років відбувся великий прогрес у галузі – і в перекладах на інші мови у тому числі.  Фінансово це серйозний вклад як на маленьку країну, але я думаю, що це було того варте, бо багато грузинських митців, письменників і музикантів отримали змогу презентувати себе світу. Тепер багато хто знає про наш народ, нашу культуру, і все, що з цим пов’язано».

 

Проте всі грузинські учасники визнають, що це найбільший майданчик, на якому їм доводилося презентувати свою країну.

 

Читайте також: Понад 30 найважливіших книжкових ярмарків світу-2018

 

Де і що розповіла Грузія

Напередодні гостинного німецького прийому у Франкфурті, Грузія запросила німецьких видавців на фестиваль у Тбілісі. У травні 2018 року Німеччина була країною-гостею на міжнародному книжковому ярмарку у Тбілісі та уперше мала там окремий стенд. Тбіліський міжнародний книжковий ярмарок відвідали німецькі письменники та видавці.

 

Концепт «Georgia Made by Characters» як набір семантичних прикрас цьогорічного Франкфурта виявився наповнений не лише словесними сенсами, а й візуальними. Саме цей простір і став епіцентром участі Грузії на час ярмарку. Це окремий поверх в одному із павільйонів.

На противагу світлому і наповненому книжками павільйону минулорічної країни-гості Франції, Грузія вдалася до темних тонів в оформленні, приглушеному світлу та камерній атмосфері. Концепт павільйону розробили George Bokhua Studio, а над дизайн-концептом працювала мисткиня Тамара Квесітадзе та бюро Multiverse Architecture’s.

 

Читайте також: Франкфурт по-французьки: make European Union great again

 

В основі дизайну окремого холу під назвою Forum, відведеного для країни-гості, – грузинська абетка, яку два роки тому ЮНЕСКО внесла до переліку Культурної Спадщини Людства у 2016 році. Грузинський письменник Ака Морчиладзе пояснює: «Саме цими літерами ми пишемо нашу прозу та нашу історію, і цей алфавіт – це, мабуть, одна з речей, що робить нас вічними». Динамічні й легкі конструкції-літери з фанери водночас слугували ідейними акцентами простору із цитатами грузинських авторів.

У просторі також виділили кілька активних точок взаємодії з відвідувачами: лабіринт із полицями для книжок різноманітної тематики (300 нові перекладні видання грузинської літератури, які були видані за підтримки Національного грузинського книжкового центру та ще 600 книжок — про Грузію, опубліковані іноземними видавцями різними мовами, а також мистецькі книжки грузинських видавництв та переклади авторів із Грузії іншими мовами.

Серед видань – переклади українською Грігола Робакідзе, Гурама Одішарія та інших авторів); інтерактивна аудіовізуальна інсталяція «Хаб емоцій» зі сповільненими відео відомих грузинських письменників, чиї емоції під сучасну експериментальну музику з елементами грузинського фолку, синтезовані з промовленого вголос національного алфавіту, щоб відчути мову як гармонійну мелодію навколишнього середовища.

 

 

«Хаб роздумів» став фотофіксацією Тбілісі у різні періоди. Окрім того, у просторі розташувалися дві сцени для презентацій, столики для переговорів, вечірня зона кейтерингу.

 

До роботи над проектом залучили рекламну агенцію  JWT Metro, яка займалася бренд-стратегією країни на ярмарку.

 

Відкривати павільйон країни-гості прибув прем’єр-міністр Грузії Мамука Бахтадзе, федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та представниця Європейського союзу із питань закордонних справ Федеріка Могеріні. Могеріні наголосила, що участь Грузії у такому статусі підтверджує її місце у європейській спільноті. Грузинський політик назвав розвиток країни наслідком вибору євроатлантичного напрямку розвитку.

Грузинський павільйон не омину увагою й екс-президент Грузії Міхеіл Саакашвілі.

 

Окрім павільйону, відведеного для країни-гості, грузинські учасники мали національний стенд та інші тематичні локації, 12 з них – на території ярмарку та кілька – у місті.

 

На національному стенді Грузії площею 180 квадратних метрів свою країну та найновіші видання представили понад 40 видавців.

 

Грузинська стійка на ARTS+ площею майже 30 квадратних метрів розкрила потенціал Грузії в галузі мистецтва та інноваційних технологій: штучний інтелект Oraculum 0.1 (аватари, які розмовляли з відвідувачами фразами із текстів грузинської літератури) та чат-бот від письменника Зури Джишкаріані та співзасновник навчального центру GeoLab Сандро Асатіанті та грузинський скрипт від Monotype (така співпраця підкреслює унікальну типографіку.

 

На стенді грузинський каліграф допомагав їм створити з ними сувенірні карти; а спеціальний принтер — миттєві поштові картки). На стенді також були представлені грузинські видання про мистецтво та дизайн, фотокниги, арт-книги тощо. Грузинська дитяча література була представлена у Медіа-павільйоні для дітей та юнацтва.

Про гастрономічний вимір своєї присутності почесна гостя потурбувалася теж. Грузія мала свій стенд у холі Gourmet Gallery, присвяченому взаєминам книжок і гастрономії та комплексу кулінарну програму «Georgia is Cooking» на території ярмарку та у грузинських ресторанах міста.

 

Свою секцію Грузія мала і в дитячій літературі, демонстурючи ілюстраторів, книжки-картинки.

 

Події

Протягом цілого року майже 500 літературних заходів різного роду відбулися у різних літературних і культурних закладах більш ніж у 30 містах Німеччини, Швейцарії та Австрії. Майже 20 літературних фестивалів у німецькомовній Європі відвідали грузинські автори.

 

«Оскільки ця країна цьогоріч на ярмарку у статусі почесного гостя, німецькі видавці відшукали цю літературу, переклали й видали її німецькою, і здається, що це страшенно важлива подія для Грузії», –  ділиться враженнями про статус Грузії у Франкфурті цього року український письменник Андрій Курков.

Під час самого ярмарку під координацією грузинів пройшло понад 70 подій, в яких взяли участь понад 150 учасників, серед яких журналісти, видавці та перекладачі, які презентували близько 200 видань. Сучасні грузинські автори Ака Морчиладзе, Раті Амаглобелі, Соломія Бенідзе, Лаша Бугадзе, Ґурам Дочанашвілі, Наіра Ґелашвілі, Георгій Кекелідзе та Ніно Ґаратишвілі мали публічні читання та презентації. Окрім того, балансу традицій і сучасності додала презентація нового перекладу «Витязя у тигровій шкурі» Шоти  Руставелі.

Грузію презентували у Франкфурті не лише через книжки, а й музичні події, арт-шоу та вистави. Події від грузинської філармонії та відомого балету Сухішвілі, жіночого хору Ґорі, грузинської піаністки Хатія Буніатішвілі та джазової піаністки Беки Ґочиашвілі збирали не менше зацікавлених глядачів, ніж презентації книжок чи ділові переговори.

 

Тим часом, як у багатьох книжкових магазинах Німеччини зробили спеціальні стелажі, присвячені грузинським книгам. Наприклад, у центрі Берліну книгарня виглядала так.

 

Протягом трьох робочих днів на грузинському національному стенді також відбувалися бізнес-сніданки та бізнес-ланчі, де грузинські видавці представить свої поточні та майбутні видавничі проекти та зустрілися з понад 300 іноземними колегами.

 

Основною метою програми є презентація продуктів літературного співробітництва, включаючи різні партії: автори, видавці, перекладачі та інші літературні фахівці. Основна увага програми була зосереджена на грузинських видавцях, їхніх проектах, планах, ділових інтересах та розвиткові грузинської видавничої справи загалом.

Незалежні грузинські видавці обговорювали доцільність регульованої цінової політики у видавничій сфері. У Грузії, як і в Україні, різні книгарні та розповсюджувачі встановлюють різні ціни на одне й те ж видання. Незалежна видавчиня з Грузії Наталья Алхазішвілі говорить, що буває доходить до того, що читачі запитують видавців – де можна купити книжку дешевше. «З іншого боку, це породжує певне змагання. Часто видавці продають свої книжки на майданчики, відвідувачі яких здатні заплатити дещо вищу ціну, наприклад – туристи та відвідувачі музеїв. Тож доцільність такого регулювання у деяких ситуаціях та на деяких ринках викликає питання», –  говорить видавчиня.

Країна з дуже маленькими видавничими потужностями заявила світові про себе не лише як молода і креативна спільнота, а й нагадала про політичну ситуацію, зокрема й російську агресію.

 

«Як ви знаєте, два важливі регіони Грузії (20% від усієї території) окуповані Росією. До того ж, Росія повільно наближається до Грузії так званою «повзучою окупацією». Ми не можемо відповісти з однієї простої причини – ми маленькі. Тому все, що ми можемо зробити – це нагадувати світові знову і знову про нашу проблему. Бо, на жаль, ми не настільки сильні, щоб протистояти їй», – заявили під час акції у грузинському павільйоні організатори.

 

Хто наступний?

Свою роль країни-гості на найбільшій книжковій події світу в останній день Франкфуртського книжкового ярмарку Грузія урочисто передала Норвегії. Організацією проекту займатиметься NORLA, а сам уряд Норвегії візьме участь у проекті через три міністерства: Міністерство культури, Міністерство торгівлі, промисловості та рибальства та Міністерство закордонних справ. Кронпринцеса Метте-Маріт взяла на себе завдання популяризації норвезької літератури на міжнародному рівні. Норвегія презентуватиме світові свій видавничий потенціал уже 16-20 жовтня наступного року.

 

Нагадаємо, що цьогорічний Франкфуртський книжковий ярмарок став уже 70-м. Найбільшу книжкову подію світу відвідали 285 тисяч людей. 

 

Читайте також: Чого можна навчитися на Ознайомчій програмі для видавців у Франкфурті?

 

Авторка: Катерина Котвіцька

 

Фото: Оксана Хмельовська, Франкфуртський книжковий ярмарок, Асоціація видавців Грузії, EPA/UPG

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект