книжковий проект

«Темна література» Сартра у гуаші Маріам Найем

26.10.2018

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Продовжуємо знайомити вас із роботами молодих українських ілюстраторів. Цього разу розглядаємо ілюстрації Маріам Найем до збірки оповідань Жана-Поля Сартра «Мур».

 

Про ілюстрації

 

У вільний від роботи час я періодично створюю самостійні проекти. Так вирішила проілюструвати те, що називаю «темною літературою». Бажанням було створити ілюстрації, які би підкреслювали суть твору та його настрій, але не були би абстрактними.

 

Це моє особисте бачення творчості Жана-Поля Сартра. Я взялася за цю ідею, бо прочитала всі книжки та листи письменника. Зазвичай Сартр асоціюється саме із твором «Нудота», але, на мою думку, ця збірка є іншою стороною творчості письменника.

 

 

Найважче під час роботи було нічого не гуглити. Я зробила це навмисно. Вирішила працювати тільки з собою і своєю уявою. Тому була у, так би мовити, «візуальній пустелі». Оскільки це мій особистий проект, у мене не було дедлайну і тому роботу я критикувала дуже довго. 9 місяців не могла дійти до згоди зі собою. Але завдяки цим ілюстраціям зрозуміла, що хотіла би працювати над обкладинками і далі.

 

 

Я працювала гуашшю та у Photoshop. Гуаш достатньо насичена і дає матовість, яка була у мене в задумці. Не хотіла, щоб, дивлячись на ілюстрації, майбутньому читачеві було зрозуміло, який настрій в оповідання. Навпаки: ідея була в тому, щоби після прочитання оповідання ілюстрації наче підлаштовуватися, змінювалися та наповнювалися новими сенсами. Поки ви не знаєте, про що оповідання — для вас це просто набір предметів. А ось після прочитання, ці ілюстрації будуть мати зовсім інше значення.

 

 

Про впливи

 

У мене не було натхненників саме у цьому проекті. Але був один момент, який на мене вплинув в роботі. Зазвичай я проходжу різні онлайн-курси, щоб не засиджуватися в одному стилі і розвиватися. Поки працювала над проектом «Стіна», слухала курс, де викладач дав дуже цінну пораду: «Якщо вам треба зробити плакат, не шукайте в пошуковику «плакат». Так роблять усі. Спробуйте відштовхуватися з іншої точки для натхнення».

 

Тому коли у мене стався застій в роботі саме з обкладинкою, я пригадала цю пораду і шукала натхнення в іншій сфері. А саме — у православних іконах. Звичайно, глядачеві воно може не бути очевидним, але тепер ви знаєте, що було в основі. З точки зору підтексту — образ в обкладинці зроблений із предметів, натякаючи таким чином, що ми самостійно творимо героїв.

 

 

Про ілюстраторку

 

Працюю у дизайні вже два роки. Три роки тому почала працювати із брендом Dyvooo і зараз працюю там ілюстраторкою. Саме співпраця з «Дивом» наштовхнула мене на думку зайнятися дизайном. Звісно, найвдалішим проектом вважаю нашу колаборацію.

 

Окрім цього мені подобається створювати обкладинки для книжок. Це мене дуже надихає. Тому я пишаюся обкладинкою і для Тар’єра Весоса, і для Сартра. Хоча поки їх ще не бачив світ.

 

Права на проект належать мені. Поки що ніяких пропозицій не було. Але я писатиму у видавництва й надалі. Колись ця обкладинка все ж таки побачить світ.

 

Також радимо подивитися на графічні «Сезони сн(л)ів» Софії Філіпчук та читачів у літерах Наталі Левицької.

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект