Чи перспективно видавати артбуки?

На виставці «Арт книга» в Музеї книги і друкарства протягом двох тижнів показували книжкову творчість художників. Тепер можна підсумувати – подія привабила багатьох відвідувачів. Серед тих, хто вирішив поділитися своїми думками під час невеликого лекторію у музеї була й молода дослідниця з Української академії друкарства Галина Листвак. Виступ її був присвячений перспективі видавництва артбуків у нашій країні.

.

.

Галина окреслила  декілька проблем, що спіткають уявного видавця, який візьметься за таку нелегку справу, адже реально видавництва на наших теренах наразі майже не випускають у світ подібні видання. Передусім такий видавець мусив би замислитися, власне, над поняттям «книга художника», а воно не надто термінологічно та нормативно визначене. Галина навела декілька визначень науковців, інституцій (Державної бібліотеки ім. Белінського в Росії, Tate Britain та інших), підкресливши, що на Заході визнання книги художника як такої під собою має державну підтримку.

Галина вважає, що потенційно будь-яке видання має задатки «книги художника» і може стати нею (у видозміненому вигляді, новому оформленні тощо). «Книга художника», за словами дослідниці, найкраще уособлює книгу як символ, як світ, як архетип, як єдність змісту і форми.

.

.

Усвідомлюючи  таким чином унікальність такого витвору мистецтва, Галина все ж таки підтримує ідею видання артбуків. Користь від цього матимуть і видавництва, і суспільство в цілому, вважає вона. Випускаючи такий унікальний продукт на ринок для вузького кола споживачів, є можливість підвищити як імідж видавництва, так і загальний інтерес до друкованої продукції, залучити до співпраці широкі мистецькі кола, галереї, книгозбірні; формувати інформаційне поле, зацікавлене у читанні.

.

.

Позитивних моментів від такої справи, виявляться, багато. Важливо, щоб була належна кваліфікація у видавців, а ще, щоб вони мали гарний смак, інтуїцію та відчуття культури книги, вміння вчасно відійти від стандартних етапів підготовки друкованих одиниць, організаційні здібності, щоби при потребі створити фаховий авторський колектив для «книги художника». А ще варто відслідковувати та аналізувати ті видавничі втілення «книги художника», які вийшли в світ (а це переважно епізодичні прояви репертуару або складові щойно започаткованих серій) та сподіватися на еволюцію та сміливість подальших планів українських видавців.

Анастасія Денисенко

07.04.2010

В нас вже немало відгуків, цілих 3, можливо, вам є що додати?

1. Галя Листвак:
   Квітень 8, 2010, 21:10

   Дякую
   А коли можна буде почитати про livre d’artiste?

2. liljaart:
   Квітень 13, 2010, 21:10

   Все це чудово, тільки цікаво хто ж цим практично буде займатися в нашій країні… Думаю, якщо зібрати усі, не побачені світом, “артбуки” із запорошених шухляд українських художників – назбирається на добрячу бібліотеку. І все тому, що як колись, так і тепер, держава, як основний зацікавлений меценат, майже нічого не робить в цій галузі…і шкода… Самостійно художник цю справу не потягне, а грошовиті бізнесові меценати естетично не просвітлені. Правда, залишається ще реальна надія на інші держави, які зацікавлені в талановитих українських розумах та руках, і готові спонсорувати цю справу, але…вже у своїй країні і на своє благо…

3. Ярослав Саландяк:
   Липень 12, 2011, 08:52

   Маю подібну власну книгу. Називається Великий мотлох. Трохи раніше надрукував три примірники, а зараз піксельний варіант без проблем множиться на DVD…

Залишити відгук