Мінікнижки – на мініполиці, або В гостях у київського колекціонера крихітних видань
Рекомендувати улюблені твори для читання – завжди нелегко. Їх не так мало. Крім того, виникає проблема з чіткими історичними рамками та, особливо ж, коментарями. Тому я свідомо обмежуся лише нашим модерним періодом – ХХ століттям.
Залиш коментар про цю книжку >>
Чарівний світ жінок України
Лиск крокодилячої шкіри, тиснення золотом і шурхіт кольорових глянцевих сторінок чітко дадуть вам зрозуміти: перед Вами – Чарівний світ жінок України. Ніжні, витончені, сміливі, а подекуди навіть войовничі образи вітчизняних жінок покликані супроводжувати ваші ділові будні у вигляді ділового щоденника. Найкращий подарунок для чоловіків.
|
Мінікнижки – на мініполиці, або В гостях у київського колекціонера крихітних видань
Дуже важлива характеристика видань-малюків – їхня поліграфічна якість. Саме через неї вони стають жаданим предметом колекціонерів. Тобто формат, як ви розумієте, це ще не все. Але й він особливий: будь-яка із сторін книжки має бути не більшою за 10 см – це обов’язкова умова для потрапляння книжечки до колекцій справжніх мінікниголюбів.
На випуску книжових дитинчат спеціалізується небагато видавництв (в основному російські), а їхній тираж дуже малий (наприклад, усього 30 примірників). Професійне колекціонування – заняття раритетне. Людей, які збирають мініатюрні видання, у Києві не так і багато. Ми завітали до одного бібліомана – Овчаренка Олега Давидовича. Загалом його колекція нараховує близько 4 тисяч книжок-крихіток. З любителем мінікнижок – мініінтерв’ю.
– Хто Ви за професією?
– Я за професією книжник. Спочатку закінчив технікум книжкової торгівлі, потім, коли вже працював, заочно – Київський державний інститут культури ім. Корнійчука (Тепер – Київський національний університет культури і мистецтв. – А. С.). Перший випуск, спеціальність «бібліограф вищої кваліфікації». І все життя я працював з книгами. У букіністичному магазині працював 7 чи 8 років. Потім – головним товарознавцем у магазині «Книга поштою».
Перша мініатюрна книга Олега Овчаренка.
О. Пушкін «Пиковая дама» (Москва : «Художественная література»). Її колекціонер придбав 1971 року.
Певний час збирання книг було вибірковим, якщо подобалось щось, я купував. Але це було дуже рідко. А тепер великоформатні майже не збираю. А колекціоную тільки «мініатюрки».
– Чому Ви почали колекціонувати мініатюрні книжки?
– Мініатюри цікаві своєю поліграфічною грамотністю, подекуди великим книгам їх не наздогнати… Наприклад, візьми будь-яку мінікнижку – це ж шедевр поліграфічного мистецтва! Саме тому я і захопився…
– Як і де Ви знаходили екземпляри в свою колекцію?
– Двічі на рік їздив на Московську книжкову виставку. Там і купував в основному. Але з року в рік все менше видавництв спеціалізуються на маленьких книжках.
– З якихось інших країн ще дістаєте видання?
– Ні. Я збираю видання тільки російсько- та україномовні. Світлана Трофименко (київська збирачка) – збирає на всіх мовах світу, подорожує скрізь. Проте мені це не цікаво. Як щось трапиться «імпортною» мовою – я їй телефоную, якщо в неї нема, то купую.
– Коли простіше було діставати мініатюрні видання – зараз чи у радянські часи?
– У радянські часи легше було. Тоді навіть спілки мініатюристів були…
– А зараз немає?
– У Києві спілок нема. У Москві ще є, у Петербурзі.
– Цікаво, за яким принципом вони обирають, що краще надрукувати.
– Ну, вони дивляться… Наприклад, Кармішин Анатолій – пушкініст. Тож він намагається видавати все Пушкіна. Хоча він робив і за Гоголем, коли був його ювілей.
– Чи бувають аукціони з мінікниг? Боротьба колекціонерів?..
– Ні, такого не буває. Лише одного разу «Київ-книга» проводила аукціон, де одним із лотів були дитячі мініатюрні книжечки у коробці. Вони так і не продались, здається. За них щось близько 400 карбованців у ті роки просили.
Трохи цікавих фактів:
Популярне
Більшість мініатюрних книжок Олега Овчаренка – видання художньої літератури. Це говорить і про вподобання самих видавців-мініатюристів (найбільше у мініатюрі творів Пушкіна, Хайяма, Лермонтова, Єсеніна). У радянські часи популярним було політ-видання аля Ленін, Брежнєв, Сталін, звітів із усіляких з’їдів.
Видавництва
Серед видавництв, що випускають виключно маленькі книжечки, найпопулярніші російські «ЯникО» , «Сибирский левша» тощо. В Україні таких немає.
Зараз В Україні існують видавництва, які випускають і «великі» книжки, і мініатюрні. Наприклад, «Кий», «Дніпро». Зокрема, мініатюрні книжки виконуються на замовлення музеїв. На рахунку видавництва «Фоліо» вже 68 книжечок.
Класика
Російські видавці мініатюрних книжок випускають твори Шевченка, Франка, Лесі Українки тощо.
Злачні місця
Серед інших (окрім згаданих) місць поповнень колекції – книжкові виставки у Києві, ринок «Петрівка», книжковий магазин у«Купідоні».
А тепер – «родзинки» колекції Олега Давидовича Овчаренка.
Видання, створені за допомогою техніки лакової мініатюри поселення Палех :
«Сказки» (Дубна : «Фенікс»)
Ще :
«Евгений Онегин»
«Песнь о вещем Олеге» російською та англійською мовами (Дубна : «Фенікс»)
«Письмо Татьяны к Онегину» і «Письмо Онегина к Татьяне» (Дубна : «Фенікс»)
Перша радянська мініатюрна книжка – Маяковський, поема «Владимир Ильич Ленин».
1,6 на 1,6 см. У футлярі.
Творці мініатюрних книжок вигадливі на поліграфічні трюки. Що не зробиш, аби видання було цікавим!
Видання поеми О. Пушкіна «Роза», видруковане на пелюстках троянди
(Омськ : «Сибирский левша»)
Інший варіант, також із застосуванням пелюсток троянди:
На сайті видавництва є й інші оригінальні проекти. Сам власник видавництва – художник-мікромініатюрист Анатолій Коненко – був внесений до книги рекордів Гіннеса за видання А. Чехова «Хамелеон» (розмір: 0,9 × 0,9 мм).
Ще книжечки з колекції Олега Давидовича видавництва «Сибирский левша»:
О. Пушкін «Повести покійного Белкина».
Видання у двох форматах. Обидва містять 5 томиків + тоненьку книжечку «Від видавця».
Дореволюційний «Евгений Онегин» (Москва : Типографія «ТМ И. Н. Кушнеревъ и Ко»). Оригінал 1898 р. Знайомий палітурник зробив нову оправу:
Видання Ф. Іогансона:
О. Пушкін «Пиковая дама» (Москва : «N. A. T. E.», 2009):
Для видання використали старі колоди карт
Друга радянська мікрокнига – «Чудо из чудес»
(усередині – думки О. Пушкіна та М. Горького про книжки) – разом із мініатюрною книгою.
А це – одне видання. З одного боку: Лист Тетяни до Онєгіна, з іншого – Онєгіна до Тетяни.
Цікаві обрізи:
Для утримання маленьких книжечок потрібні безліч невисоких полиць.
Рідкісне видання «Евгения Онегина» у трьох томиках: російською, англійською мовами + том «Малые тени» з ілюстраціями до поеми:
Омар Хайям. Київське видання
Мініатюрні книжки – витвори, цікаві не тільки з поліграфічної чи дизайнерської точок зору. Вони також можуть бути носіями цікавих видавничих ідей.
Видання, присвячене книжці у мистецтві. Воно – зібрання картин, на яких присутня книжка.
Дубна : «Фенікс».
Видання «Євгеній Онєгін» з ілюстраціями Е. Насібуліна. Усі малюнки виконані вручну.
Тираж – 30 екземплярів
Книжки білоруського видавництва з ілюстраціями того ж художника
(А. Міцкевич і О. Пушкін). Тираж – 50 примірників:
Іще деякі книжки з колекції:
«Скарб» з останньої поїздки до Москви: К. Бальмонт «Аккорды души» і «Латинские крылатые изречения» (видавництво «Художественная литература»):
Малі видання «Фоліо». Ті, що можна назвати мініатюрними. Адже інші (кишенькового формату), як зазначив Олег Давидович, можуть здатися мініатюрними лише ззовні: насправді ж одна із сторін таких книжок перевищує 10 см.
Окуляри для читання мініатюрних книг
Анна Сіденко
24.09.2011
Вересень 26, 2011, 18:57
суперська колекція! особливо оті на пелюстках гарні))