Романи Шкляра, Лиса, Антиповича, Сняданко, Андруховича – на екрани

Книги. Часописи. Е-буки. Е-зіни. Самвидав
RSS Facebook twitter
«Вперше чую» і байкери: читання на мотоциклах
Храми знань: історичні бібліотеки Заходу

Топ-15 модерних творів від Анатолія Дністрового

Рекомендувати улюблені твори для читання – завжди нелегко. Їх не так мало. Крім того, виникає проблема з чіткими історичними рамками та, особливо ж, коментарями. Тому я свідомо обмежуся лише нашим модерним періодом – ХХ століттям.

Залиш коментар про цю книжку >>
Чарівний світ жінок України

Чарівний світ жінок України

Лиск крокодилячої шкіри, тиснення золотом і шурхіт кольорових глянцевих сторінок чітко дадуть вам зрозуміти: перед Вами – Чарівний світ жінок України. Ніжні, витончені, сміливі, а подекуди навіть войовничі образи вітчизняних жінок покликані супроводжувати ваші ділові будні у вигляді ділового щоденника. Найкращий подарунок для чоловіків.

Семінар творчої молоді
Футболкин - Сувенирная продукция с нанесением логотипа
КнигиЧасописиCамвидавЕ-чтивоЕлементи
НовиниФетишЕпічний геройВиданеМісцяЕкспериментСтандарти

2_top-5

Романи Шкляра, Лиса, Антиповича, Сняданко, Андруховича – на екрани

Топ-5 книжок, що можуть стати українськими кіношедеврами. Журналісти «Українського тижня» провели дослідження на предмет «кіношності» нашої літератури. У п’ятірку увійшли романи Василя Шкляра, Володимира Лиса, Тараса Антиповича, Наталки Сняданко і Юрія Андруховича.

Претенденти на гучну екранізацію:

1. «Залишенець. Чорний ворон». Василь Шкляр. Жанр: історичний екшн.

Аналоги в кіно: «Хоробре серце» Мела Гібсона, «Посланець. Жанна д’Арк» Люка Бессона

В. Шкляр: «Це має бути героїчна драма в широкому форматі обсягом щонайменше 150 хвилин. І знімати такий фільм треба, звичайно ж, у Холодному Яру».

2. «Століття Якова». Володимир Лис. Жанр: епічна історична драма

Аналоги в кіно: «Віднесені вітром» Віктора Флемінга, «Війна і мир» Сєргєя Бондарчука

В. Лис: «У«Столітті Якова» є багато роздумів головного героя, його спогадів, відчуттів, які зумів би передати, на мій погляд, Олег Бійма. Мені подобається його сучасне режисерське мислення».

3. «Хронос». Тарас Антипович. Жанр: футуристична психологічна драма

Аналоги в кіно: «Той, що біжить по лезу» Рідлі Скотта, «Дивні дні» Кетрін Бігелоу

Т. Антипович: «Звісно, то мало би бути високобюджетне кіно, бо роман насичений спецефектами… Технічно таке кіно здатен робити Девід Фінчер. До речі, у «Загадковій історії Бенджаміна Баттона» він чудово впорався із завданням поступового омолодження «старенького» Бреда Пітта. Гадаю, швидкісна зміна віку акторів теж йому вдалася б. Що ж до монстрів і почвар, то їх неперевершено ліпить Гільєрмо дель Торо».

4. «Гербарій коханців». Наталко Сняданко. Жанр: еротична мелодрама

Аналоги в кіно: «Основний інстинкт» Пауля Верхувена, «Сафо» Роберта Кромбі

Н. Сняданко: «Основною складністю для режисера, якому спала б на думку ідея екранізувати «Гербарій коханців», як на мене, був би брак діалогів… Як на мене, з цього тексту міг би вийти непоганий фільм у стилі Вуді Аллена, Педро Альмодовара або Жана-П’єра Жене. У ролі Ореста непогано міг би виглядати старенький Міккі Рурк, його невміння вийти з власного амплуа було би тут доречним. У ролі Ірини — ну, скажімо Скарлетт Йоханссон».

5. «Перверзії». Юрій Андрухович. Жанр: фантасмагорична пригодницька комедія

Аналоги в кіно: «Страх і ненависть в Лас-Вегасі» Террі Гілліама, «Невловимий» Жерома Салле

Ю. Андрухович: «У мене насправді є фактично готовий кіносценарій за мотивами «Перверзії». Текст роману, на мій погляд, є надто багатозначний для прямої екранізації. Хоча Майкл Найдан, американський перекладач цього твору, свого часу мав такий намір, щоб запросити до створення сценарію якого-небудь доброго голівудського професіонала, а потім передати його Романові Поланскі. Відтоді я також саме його волів би бачити в цій ролі… Якщо б це справді знімав Поланскі, то в нього, мабуть, із радістю погодився б зіграти Джонні Депп».

Непогані плани. Та скидаються радше на захмарні мрії, еге ж?

19.11.2011



Залишити відгук




info@chytomo.com
icq 353 833 630
© Читомо, 2009-2010 ідея Іри Батуревич та
Оксани Хмельовської