Лондонський зінофестиваль 2010
Рекомендувати улюблені твори для читання – завжди нелегко. Їх не так мало. Крім того, виникає проблема з чіткими історичними рамками та, особливо ж, коментарями. Тому я свідомо обмежуся лише нашим модерним періодом – ХХ століттям.
Залиш коментар про цю книжку >>
«Біблія королеви гламуру-2» проти суперниць
Книжка адресована жрицям кохання, які хочуть «пальчиками, одягнутими в пурпуровий колір лаку, з них (мужчин себто) вижати соки, гроші і любов…»
|
Лондонський зінофестиваль 2010
Цими вихідними у Лондоні відбувся Шостий щорічний лондонський фестиваль зінів, що експонував, просував та продав саморобну британську пресу мистецького та радикально мистецького спрямування.
Серед видань були представлені зін про те, як створювати культуру Taking cultural production into our own hands, видання-компіляція Recycled, різнопаперовий буклет Greymatter, зін про саморобні речі Sugar Paper, панк-зін Antagonist zine, журнал-алфавіт Lazy Soosan Alphabet Series, еротично-феміністично-порнографічний Tempest in a teacup, зін чорного гумору Fortunes from the Seasick. Та дуже-дуже багато інших.
Greymatter
.
Tempest in a teacup
Фестиваль, звісно, британський, але Україна там деякою мірою теж була презентована, щоправда, сюжетно. Бо дехто Піт Вілліс надихнувся на зін MAXHO (англійською, мабуть, усіма читається «максхо»). Підзаголовок пояснює заморському читачу, що це – «Історія махнівщини», і притому лише перша її частина. Ілюстроване видання автор спромігся поки що відмалювати тиражем у 20 копій, і ще до початку заходу на офіційному сайті London Zine Festival потенційні відвідувачі намагалися «забронювати» для себе примірники.
Нагадаємо, що і у нас Нестор Махно не втрачає потенціал надихальника
31.05.2010