Календар подій

Фестиваль живих історій

28.09

Київ

10:00 Carbon, пр-т Академіка Глушкова, 1

Відбудеться Фестиваль живих історій

28 – 29 вересня у Києві організація «Інша Освіта» та програма неформальної історичної освіти «Студії живої історії» проведуть Фестиваль живих історій. Він збере людей, ініціативи та інституції, що працюють із культурною спадщиною, зокрема, радянською, вивченням історії та пам’яті. 

Що означає «жива історія»?

Катерина Єфремова, співкоординаторка Фестивалю живих історій:

«“Жива історія” – та, що зачіпає за живе. Ми стикаємося з історією щодня: коли чуємо новини з телевізора на кухні у батьків, коли згадуємо з друзями, як вибивали кепси і наклейки в 90-х, коли їдемо на тролейбусі-гармошці, коли вибираємо книжку на букіністичному ринку. Усе, що привертає увагу і збурює емоції, – жива історія. Це те приємне, що ми відкривали і переживали в житті, чи отримали у спадок від родини. Але також і задавнені образи, важкий неопрацьований досвід минулого».

Чого очікувати від програми фестивалю?

В програмі фестивалю буде представлено близько сотні культурних і освітніх проєктів, що працюють з історією та пам’яттю. Це ініціативи, втілені учасниками й учасницями програми Студії живої історії та проєкти інших організацій чи незалежних авторів. 

Події про книговидання та літературу в рамках Фестивалю живих історій:

  • 28 вересня

14:00 – 15:30

 

Як працює «Вікіпедія», і як її використовують у війнах за історичну пам’ять

 

Лекція

 

Одна дослідниця назвала «Вікіпедію» «онлайн- лабораторією, де історія постійно пишеться і переписується». «Вікіпедія» є найбільшою енциклопедією в історії і одним з найпопулярніших у світі інформаційних ресурсів, але при цьому може виступати інструментом війн за історичну пам’ять. Адміністратор української «Вікіпедії» Антон Процюк розповість про основні принципи її роботи і покаже, як вона стає інструментом боротьби за історичну пам’ять.

 

Антон Процюк, «Вікіпедія»

 

Локація:  Бібліотека ім. М. Коцюбинського для дітей ЦБС Голосіївського району Києва (Голосіївський проспект, 97А)

 

14:00 – 15:30

 

Літературний роман як fiction of memory: «Мабуть Естер» Каті Петровської

 

Лекція

 

Роман «Мабуть Естер» — один з небагатьох в українській літературі, що піднімає тему Голокосту. Як у романі Каті Петровської проговорюється тема пам’яті, ідентичності? Як формат «живої історії» втілюється у наративі письменниці? У лекції озвучать концепції Аляйди Ассман (я-пам’ять, мене-пам’ять), П’єра Нора (місця пам’яті), Мартіна Поллака («отруєні пейзажі») та роздуми стосовно кількох мистецьких проєктів (кінострічок та інсталяцій), що резонують із темою лекції.

 

Севіндж Ідрісова, культурологиня, аспірантка НМАУ ім. П. Чайковського

 

Локація:  Бібліотека ім. М. Коцюбинського для дітей ЦБС Голосіївського району Києва (Голосіївський проспект, 97А)

 

15:30 – 16:30

 

Як працювати з графічною новелою про сучасну історію?

 

Воркшоп

 

Ми познайомимося з методикою видимого мислення і зробимо метааналіз графічної новели «Перехрестя: Дев’ять історій про війну та насильство». Видання є першою в Україні графічною розповіддю, присвяченою непростим історіям жителів Криму та Донбасу пообіч лінії розмежування.

 

Анна Ленчовська, ГО «Простір толерантності»

 

Локація:  Бібліотека ім. М. Коцюбинського для дітей ЦБС Голосіївського району Києва (Голосіївський проспект, 97А)

 

16:30 – 18:00

 

Писати про історію в добу ютубу: пережиток чи акт спротиву?

 

Дискусія

 

Інформаційний простір сповнений апокаліптичних прогнозів: друковані видання і книги скоро вимруть, читають лише останні сміливці, усі інші вже давно обирають більш красивий і простий формат відео. Водночас в Україні з’являються друковані і електронні видання про історію і культуру. Навіщо? Спробуємо розібратися.

 

Віталій Ляска, журнал  «Локальна історія; Іван Спринь, журнал «Локальна історія»; Владлен Мараєв, програма «Історичний Контекст» на каналі «Ісландія»; Андрій Бондаренко, історик, політтехнолог; Тетяна Водотика,  журнал «Місто: історія, культура, суспільство».

 

Локація:  Бібліотека ім. М. Коцюбинського для дітей ЦБС Голосіївського району Києва (Голосіївський проспект, 97А)

 

20:00 – 21:00

 

«Вікіпедія» й історія: як працює найбільша онлайн-енциклопедія, і як можна долучитися до її творення

 

Усі ми читаємо «Вікіпедію» — це один із найпопулярніших у світі інформаційних ресурсів. Вона може бути дуже корисним інструментом для науковців-істориків, популяризаторів науки і загалом усіх, хто цікавиться історією. Однак для того, щоб отримати максимум користі із «Вікіпедії», потрібно гарно розуміти принципи її роботи. На майстер-класі поговоримо про те, як працює найбільша у світі онлайн-енциклопедія (і як вона висвітлює історію)  та повправляємося у її редагуванні.

 

Антон Процюк, українська «Вікіпедія», ГО «Вікімедіа Україна».

 

Локація: 13 павільйон ВДНГ, Лекторій

 

  • 29 вересня

17:00 – 18:00

 

Як знайти інформатора, коли він не знаходиться, взяти інтерв’ю, яке «не береться», бути гранично емпатичним і не вигоріти

 

Майстер-клас

 

Найактуальніші експедиційні лайфхаки на соковитих і приправлених смішними подробицями прикладах з життя. «Шкідливі поради», або що точно не треба робити в експедиціях. Інформатор VS людина: три слова про екологічність спілкування. Техніка безпеки в експедиціях — культурна і фізична.

 

Анастасія Панкова, Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф 

 

Локація: 13 павільйон ВДНГ, Лекторій

 

13:30 – 15:00

 

Дослідження міських периферій: від хутору до масиву

 

Лекція 

 

Зазвичай вся увага краєзнавців зосереджується на центральних районах столиці. Це є цілком логічно, оскільки саме тут відбувались історичні події та залишилось більше пам’яток. І саме це дає можливості для дослідження міських периферій. Семен Широчин разом із Олександром Михайликом започаткували серію книг «Невідомі периферії Києва», де досліджують історію проникнення міста на колишні хутори, селища та незабудовані території. Чому місто розросталося у вигляді масивів? У чому переваги мікрорайонів, та чим вони кращі за сучасну забудову? Як виникали історичні селища, що від них залишилось, та які були містобудівні амбіції радянських часів у Голосіївському районі – тема найновішої книги авторів. Ви дізнаєтесь про виникнення ВДНГ, комплексу корпусів КНУ, масивів Теремки та Теремки-2 та багато іншого.

 

Семен Широчин, дослідник історії радянської архітектури Києва

 

Локація: Державна бібліотека України для юнацтва (Голосіївський проспект, 122)

 

15:00 – 16:30

 

«Навіщо писати про минуле, якщо можна — про майбутнє?»: історичний репортаж в Україні

 

Обговорення

 

Тавтології не оминути, але в якомусь сенсі популярна історія набирає популярності. Журналісти все частіше звертаються до тем історії та пам’яті. Однак, що дають суспільству ці історії про історію? Чи не краще писати про майбутнє? І чи можливо писати про майбутнє, не зважаючи на минуле? Як писати чи знімати на теми, пов’язані з трагічними та суперечливими історичними подіями, щодо яких суспільство не може дійти згоди? Чим узагалі займаються журналісти, які розпитують людей про те, «як було колись»: чи не профанують вони роботу усних істориків? Чи варто мати історичну освіту тим, хто пише про історію та пам’ять?

 

Світлана Ославська, незалежна журналістка; Антон Семиженко журналіст-фрілансер, дописувач журналу «Локальна історія»; Альона Вишницька, незалежна журналістка,  редакторка онлайн-журналу про Південь «О, море»

 

Локація: Державна бібліотека України для юнацтва (Голосіївський проспект, 122)

 

15:00 – 16:30

 

Наука в маси: реалії українського історичного наукпопу

 

Обговорення

 

Останніми роками в Україні побільшало історичних науково-популярних видань. Чому це важливо? Наскільки окупною є ця справа? Чи втрачають науковість видання, стаючи більш публічними?

 

Кирило Галушко, «Лікбез: історичний фронт»; Тетяна Водотика,  журнал «Місто: історія, культура, суспільство»; Петро Долганов, ГО “Центр «Мнемоніка»

 

Локація: Державна бібліотека України для юнацтва (Голосіївський проспект, 122)

 

16:30 – 18:00

 

Історична достовірність проти художнього задуму: що важливіше в мистецькому творі?

 

Дискусія

 

Вихід будь-якого історичного фільму або навіть фільму, що просто використовує естетику і популярні уявлення про минулі епохи, неодмінно супроводжується дискусіями про «справжність» показаної нам картинки. Безперечно, художній твір — це художній твір. Але мистецтво часто набагато ефективніше формує у масового споживача уявлення про минуле, ніж тонни історичних праць. В такому разі, чи має мистецький твір про минуле правдоподібно відтворювати історичну реальність? Чи варто очікувати від художнього твору, навіть історичного, стовідсоткової документальності?

 

Артем Папакін, історик, реконструктор; Кирило Галушко, «Лікбез: історичний фронт»; Наталія Чичасова, кураторка мистецьких проєктів, історикиня мистецтва; Наталія Івчик, ГО “Центр «Мнемоніка»

 

Локація: Державна бібліотека України для юнацтва (Голосіївський проспект, 122)

 

16:30 – 18:00

 

Як говорити і писати про трагічні та контроверсійні теми?

 

В історії дуже багато тем, говорячи про які, складно уникнути гострих кутів. Та чи потрібно? Чи варто виставляти важкі питання минулого «за дужки»?

 

Тетяна Пастушенко, Центр усної історії КНУ; Володимир Бірчак, Центр досліджень визвольного руху, онлайн-видання «Історична правда», Національна комісія з питань реабілітації жертв політичних репресій; Олеся Харченко, журналістка і режисерка, консультантка німецького фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ); Наталія Івчик, ГО “Центр «Мнемоніка»; Петро Долганов, ГО “Центр «Мнемоніка»

 

Локація: Державна бібліотека України для юнацтва (Голосіївський проспект, 122)

 

Також в рамках фестивалю відбудуться екскурсії до Інституту рукопису Національної бібліотеки ім. В. Вернадського, музею і бібліотеки «Києво-Могилянської академії», архітектурної бібліотеки ім. Заболотного, музей-архіву преси. 

 

Докладна програма буде опублікована на офіційній сторінці програми Студії живої історії. А також – у події на фейсбуці .

 

 Фестиваль живих історій відбудеться в Києві у партнерстві з культурно-мистецькими інституціями міста. Центральна локація фестивалю – 13 павільйон ВДНГ арт-резиденція Carbon (просп. Академіка Глушкова, 1). Місце зустрічі для учасників екскурсій буде вказане в програмі для кожної екскурсії. 

 

Вхід на всі події «Фестивалю живої історії» вільний.

 

Фестиваль живих історій реалізується організацією «Інша Освіта» в партнерстві зі Спілкою MitOst e.V. та ГО «Центр студій політики пам’яті та публічної історії “Мнемоніка”» за фінансової підтримки Програми Н.О.Р.Д. Українського культурного фонду, Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Міністерства закордонних справ Німеччини та Фонду Роберта Боша.

 

Із запитаннями звертайтеся на festival@insha-osvita.org

 

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект