Подібно до представників будь-якої іншої упослідженої етнічної групи, єврейські еліти модернізувалися, інтеґруючись у панівну культуру, найчастіше – державну або імперську.

Вони вибирали німецьку мову в Чехії, французьку в колоніях Північної Африки, російську на теренах Наддніпрянщини, Слобожанщини та Південної України. Видана англійською мовою 2009-го року в Yale University Press, книжка пропонує важливу поправку до цієї моделі. Тут ідеться про євреїв, які обрали собі інтеґрацію в бездержавну неімперську культуру – в націонал-демократичне середовище пригніченого сколонізованого народу.

На прикладі життя і творчості Грицька Кернеренка, Івана Кулика, Раїси Троянкер, Леоніда Первомайського і Мойсея Фішбейна – п’яти письменників і письменниць останнього століття, які виросли переважно в їдишемовному та російськомовному середовищі, але зрештою прийшли в українську літературу, передусім через харківське театрально-літературне середовище, автор пропонує розглянути мовний і культурний вибір, у ґрунті речі супротивний щодо звичаїв єврейської інтеґрації, імперського асиміляційного вектора і традиційного вибору на користь самозбереження.

Вхідний квиток – 35 гривень.

Подія на Фейсбуці