Кожен народ, кожна нація, кожна держава потребує героїв. Сьогодні ми активно формуємо наш національний пантеон героїв, створюючи нові форми та способи їх вшанування. Як формується цей героїчний канон? Чому і відколи держава використовує його у своїх цілях? Якою є схема перетворення постаті на національного героя?

Запрошуємо на відкриття проекту «Перепоховання = Перетворення». Виставка демонструє, як механізм перепоховання та практики комеморації стають відправною точкою формування пам’яті про героя, міфологізації його постаті та входження до національного пантеону.

В основі проекту 3 теми-події:

• перепоховання Тараса Шевченка у 1861 році (Петербург-Київ-Канів);
• перепоховання Героїв Крут у 1918 році (Крути-Київ);
• перепоховання Василя Стуса у 1989 році (Кучино-Київ).

Тарас Шевченко – фактично, чи не єдиний національний герой, якого приймають однаково безапеляційно всі українці. Цього травня – чергова річниця його перепоховання.

Минулого року в Україні на державному рівні відзначався великий ювілей – 100 років бою під Крутами, який став символом героїзму та самопожертви молодого покоління у боротьбі за незалежність.

А цього року – в листопаді – нас чекає ще одна річниця: 30 років від перепоховання в Україні загиблих у радянських тюрмах українських дисидентів Василя Стуса, Юрія Литвина і Олекси Тихого. Повернення цих героїв безпосереднього передувало проголошенню незалежності української держави.

У всіх трьох випадках герої померли на чужині або ж загинули в бою, далеко від рідної домівки. Тож їхнє перепоховання є своєрідним актом символічного повернення додому. Повернення, яке не рідко відбувалось у складних суспільно-політичних ситуаціях, на важливих етапах українського державотворення.

Виставка експонується з 8 травня по 15 червня 2019 року.

Прес-тур: 8 травня 17:00.

Кураторські екскурсії – щосереди о 17:00 (15, 22, 29 травня, 5, 12 червня).

Освітня програма з лекціями та дискусіями – кожні вихідні.

Вхід на усі події – за музейним квитком (45/25 грн).

Подія на Фейсбуці